Стр. 24 - rj_2017_01

Упрощенная HTML-версия

24
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2017.1.99.
631.8 ДОБРИВА
Науковий референт — кандидат хім. наук ТОВМАЧЕНКО В.М.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН БИКІН А.В.
УДК 631.42:631.893:631.874.2
2017.1.99. ВМІСТ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ҐРУНТІ ПІСЛЯ
УДОБРЕНИХ СИДЕРАЛЬНИХ ПАРІВ
/ Господаренко Г.М.,
Лисянський О.Л. // Агрохімія і ґрунтознавство: міжвід. темат.
наук. зб. — Х., 2016. — Вип. 85. — С. 65–71. — Бібліогр.: 9
назв. Шифр 06 548181.
Сидеральний пар, чорнозем опідзолений, мінеральні до-
брива, чистий пар, поживний режим.
Мета досліджень — встановити вплив перерозподілу нор-
ми мінеральних добрив у часі в ланці сидеральний пар —
пшениця озима (ПО) на вміст поживних речовин у ґрунті на
час сівби пшениці. Дослідження провели в умовах дослідного
поля Уманського національного університету на чорноземі
опідзоленому важкосуглинковому на лесі. Для сидерації
використовували буркун білий, гірчицю білу, редьку олійну,
вику яру, гречку. Згідно зі схемою досліду одну з двох частин
добрив (N
80
P
60
K
60
) вносили під сидеральну культуру. По-
передником сидератів також була ПО, після якої проводили
зяблеву оранку (22–24 см) із внесенням фосфорних і калій-
них добрив. Азотні добрива вносили перед сівбою сидератів
під передпосівну культивацію. Восени, перед сівбою ПО,
до внесення компенсувальних доз добрив, згідно зі схемою
досліду, визначали вміст у ґрунті нітратного та амонійного
азоту, рухомих сполук фосфору і калію. Наведено дані
вмісту N–NO
3
i N–NH
4
+
у ґрунті, запасу азоту мінеральних
сполук (N–NO
3
+ N–NH
4
+
) в шарі ґрунту 0–40 см, вмісту
рухомих сполук фосфору (P
2
O
5
) і калію (К
2
O) у ґрунті після
різноудобрених сидеральних парів перед сівбою ПО, 2013–
2015 рр. Зроблено висновки, що до сівби ПО запаси по-
живних елементів, використаних із ґрунту на формуван-
ня біомаси сидератів, на ділянках із загортанням зеленої
маси сидеральних культур відновлюються і перевищують
показники чистого пару. Виявлено, що для накопичення
азоту мінеральних сполук у ґрунті найліпшим сидератом,
за вирощування без добрив, є буркун білий однорічний, а
для збільшення вмісту рухомих сполук фосфору та калію —
гречка. Така сама закономірність простежувалась і за вне-
сення мінеральних добрив.
УДК 631.8
2017.1.100. ЩО ВИБРАТИ — “КОКТЕЙЛЬ” ЧИ МОНО-
КОМПОНЕНТНЕ МІКРОДОБРИВО?
/ Білєра Н. // Агроном. —
2017. — № 1. — С. 30–32.
Добрива монокомпонентні і комплексні, мікроелементи.
Мета роботи — оцінити варіанти вибору комплексних і
моноелементних добрив і запропонувати алгоритм такого
вибору. Внесення монокомпонентних добрив є обґрунтова-
ним, якщо існують реальні передумови для дефіциту того
чи іншого мікроелемента, або якщо дефіцит вже був ви-
явлений. Мікроелементи покращують поглинання основних
елементів живлення із ґрунту та внесених макроелементів
(NPK), посилюють метаболічні процеси всередині рослини і,
як наслідок, виробничий потенціал с.-г. культур. Але засто-
сування мікроелементів призводить до збільшення ринкової
вартості отриманої продукції. Монохелатні добрива містять
один мікроелемент у підвищених дозах (цинк, залізо, бор
тощо) і створені спеціально для корекції гострого дефіциту.
Дано перелік рекомендацій щодо застосування монокомпо-
нентних добрив, а також “коктейля” із мікродобрив. Впродовж
останніх трьох років в Україні спостерігається співвідношення
між полі- та монокомпонентними мікродобривами у пропорції
3:1. Це досить логічно, оскільки спрямована корекція дефі-
циту, що здійснюється монокомпонентним добривом, має
бути продуманою, науково та економічно обґрунтованою як
і будь-яке лікування. Внесення ж коктейлю з макро- та мікро-
елементів радше назвати профілактикою дефіциту, що може
бути доречною без жодних показань. Слід пам’ятати, що в
останньому випадку приріст врожаю та покращання якості
зумовлені не стільки поглинанням рослиною самих мікроеле-
ментів, скільки їхнім опосередкованим впливом на засвоєння
макроелементів. Ринок мікродобрив в Україні представлений
переважно продуктами з Іспанії, Туреччини, Ізраїлю, Франції,
Німеччини. Слід брати до уваги, що якість і природна родю-
чість грунтів у цих країнах поступається українським. Тому
на найкращих типах вітчизняних чорноземів ефект від вне-
сення мікроелементів у низьких дозах (як це представлено
в “коктейлях”) може бути мінімальним. Отже, в ситуації, коли
потрібно економити і застосовувати все лише необхідне та
дієве, при плануванні внесення мікродобрив слід звернути
увагу на чинники дефіциту мікроелементів.
УДК 631.8:573:631.81:631.582
2017.1.101. БІОЛОГІЗАЦІЯ УДОБРЕННЯ КУЛЬТУР У СІВО-
ЗМІНАХ: монографія
/ Іваніна В.В. — К.: ЦП “Компринт”,
2016. — 328 с. — Бібліогр.: 559 назв. Шифр 547806.
Добрива, родючість ґрунту, сівозміни, чорноземні ґрунти,
врожайність культур, біологізація системи удобрення, гу-
міфікація, баланс енергії ґрунту.
Узагальнено результати досліджень стаціонарних польо-
вих та модельного дослідів, показано нове бачення щодо
оптимізації системи удобрення культур у сівозмінах за дефі-
циту органічних добрив, обґрунтовано високу ефективність
засобів біологізації — застосування як добрива побічної
продукції і післяжнивних сидеральних культур, що зменшує
винесення елементів живлення із ґрунту на 30–40%, забез-
печує відтворення ґрунтової родючості, підвищує врожай-
ність культур і формує сталі засади їх вирощування. Надано
аналіз продуктивності сівозмін та родючості ґрунту за різних
систем удобрення (за науковими даними). Зроблено опис
умов та методики досліджень. Розглянуто низку питань:
динаміку родючості чорноземних ґрунтів за тривалого за-
стосування добрив; вплив добрив на врожайність культур та
якість продукції; продуктивність сівозмін та баланс елементів
живлення у ґрунті за різних систем удобрення; введення
елементів біологізації до системи удобрення сівозмін; енер-
гетичну та економічну ефективність систем удобрення. Пред-
ставлено розгорнуті висновки щодо розглянутої проблеми
біологізації удобрення культур у сівозмінах та рекомендації
виробництву.
УДК 631.8:631.452:631.454
2017.1.102. ПРЯМА ДІЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА ОП-
ТИМАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У СІВОЗМІНАХ
ЗАЛЕЖНО ВІД РОДЮЧОСТІ ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТИХ
ҐРУНТІВ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ
/ Котвицький Б.Б. // Агрохімія
і ґрунтознавство: міжвід. темат. наук. зб. — Х., 2016. — Вип.
85. — С. 61–65. — Бібліогр.: 10 назв. Шифр 06 548181.
Добрива, мічений азот, пряма дія, коефіцієнти викорис-
тання, продуктивність сівозмін, властивості ґрунту, мо-
ніторинг.
Висвітлено роль родючості ґрунту, ступеня його окультуре-
ності та післядії добрив у формуванні додаткового врожаю і
відповідно оцінено реальний ефект від мінеральних добрив
у перший рік їх дії. Дослідження проведено у двох стаціонар-
них (зерно-льоно-картопляні сівозміни) і напівстаціонарному
(зерно-трав’яна ланка сівозміни) довготривалих дослідах
на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах різного ступеня
окультуреності. Застосовано методичний підхід, який дає
можливість поділити загальний приріст продуктивності сіво-
зміни на два складники: приріст завдяки прямій дії мінераль-
них добрив і приріст завдяки сформованій родючості ґрунту
та післядії добрив, внесених минулими роками. Коефіцієнти
використання житом озимим азоту добрив визначали пря-
мим методом міченого азоту
15
N у зерново-трав’яній ланці
сівозміни багаторічного польового досліду (1989–1994 рр.).
Отримано дані, які змінюють уявлення про фактичну окуп-
ність свіжевнесених (пряма дія) мінеральних добрив та
доцільність застосування їх у високих дозах і свідчать про
УДК 631.8
ДОБРИВА