Стр. 9 - rj_2017_01

Упрощенная HTML-версия

9
№ 1 (71), 2017
ЕКОНОМІКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА.
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ВИРОБНИЦТВОМ
2017.1.24.
УДК 338.43; 631.1
невизначеність сфери дії бізнес-інкубатора; недостатня
фінансова підтримка держави і відсутність правового забез-
печення функціонування благодійних фондів; відсутність
системи підготовки компетентних кадрів для роботи в біз-
нес-інкубаторах. Доведено, що в Україні немає необхідного
досвіду створення бізнес-інкубаторів, які були б орієнтовані
на створення сприятливих умов для започаткування під-
приємницької діяльності в аграрній сфері. Запропоновано
модель створення та функціонування бізнес-інкубатора у
Вінницькій області на базі аграрного університету.
УДК 338.01
2017.1.19. ІНТЕГРАЛЬНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ФАКТОРІВ
ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА РОЗВИТОК АГРАРНОГО
ВИРОБНИЦТВА
/ Мандибура В.О., Жиляєв І.Б., Дахно І.І. //
Актуальні проблеми інноваційної економіки. — 2016. —№ 4. —
С. 5–11. — Бібліогр.: 8 назв.
Аграрне виробництво, інтегральна оцінка, зовнішнє се-
редовище.
Здійснено структуризацію факторів розвитку аграрного
виробництва України і визначено характер їх дії. За крите-
рії оцінки взято 3 параметри: спрямованість фактора, його
важливість для розвитку аграрної системи і сила впливу.
Спрямованість дії оцінено за допомогою знаків “+” і “–”, що
відповідає позитивному і негативному характеру прояву
того чи іншого фактора. Аналізом виявлено, що найбільш
сприятливі можливості для розвитку і позитивних структур-
них змін в АПК мають політико-правові чинники (+21 балів),
найбільш негативні — економічні (–78 балів). Зазначено, що
нині зберігається негативна дія технологічних і соціальних
факторів зовнішнього середовища — відповідно –38 і –29
балів. Встановлено у складі зовнішніх факторів переважання
економічних, серед яких виділено абсолютно нові, пов’язані
з кризовою фазою економічного циклу розвитку і песимістич-
ними очікуваннями.
УДК 338.24:330.341.1:631.153.7
2017.1.20. УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧ-
НИМ РОЗВИТКОМ АГРОСФЕРИ
/ Лобас М.Г., Россоха В.В.,
Соколов Д.О. — К., 2016. — 414 с. — Бібліогр.: 340 назв.
Аграрна сфера економіки, інноваційно-технологічний роз-
виток, управління інноваційним розвитком.
Розкрито методологічні засади генезису інноваційно-тех-
нологічного розвитку. Досліджено динаміку та діагностовано
сучасний стан інноваційно-технологічного розвитку аграрного
виробництва. Визначено напрями удосконалення управління
інноваційно-технологічним розвитком аграрної сфери еконо-
міки. Встановлено, що екологічний імператив став провідним
критерієм оцінки технологій ХХІ ст. — це зумовило необхід-
ність застосування технологій адаптивного ґрунтоохоронного
землеробства, яке ґрунтується на забезпеченні екологічної
рівноваги й передбачає отримання екологічно чистих продук-
тів в екологічно безвідходному виробництві. Зазначено, що
управління інноваційним розвитком має здійснюватися на за-
садах державного замовлення на науково-технічну продукцію
з передбаченням його у бюджетному процесі й проектного
підходу до наукової діяльності, враховувати результативність
аграрного сектору економіки.
УДК 338.439.02
2017.1.21. АНАЛІЗ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ФАКТОРІВ
ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВУ БЕЗПЕКУ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКО-
ГО ГОСПОДАРСТВА
/ Пристемський О.С. // Таврійський
науковий вісник. — 2016. — Вип. 95. — С. 77–85. — Сер.
Економічні науки. — Бібліогр.: 9 назв.
Сільське господарство, валовий внутрішній продукт,
фінансова безпека, макроекономічні фактори, інфляція,
фінансова безпека.
Обґрунтовано критерії оцінки макроекономічних факто-
рів фінансової безпеки розвитку сільського господарства.
Ключовими факторами впливу фінансової безпеки розвитку
сільського господарства визначено динаміку ВВП країни,
ефективність функціонування банківської системи, стабіль-
ність національної грошової одиниці, інфляцію, стан боргової
безпеки. Виявлено, що протягом 2002–2015 рр. ВВП України
був нижчим порівняно з іншими країнами світу. Встановлено
зниження таких індикаторів рівня фінансової безпеки роз-
витку сільського господарства, як коефіцієнт фінансової
стабільності (на 19,4) й коефіцієнт автономії (на 11%), та
збільшення співвідношення залученого і власного капіталу
(на 24%), незважаючи на зростання у 2010–2014 рр. ВВП
сільського господарства у розрахунку на 1 особу.
УДК 339.13
2017.1.22. ЕВОЛЮЦІЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ
ДО ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ СУБ’ЄКТІВ
АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
/ Воротін В.Є., Маркова Є.Ю. //
Актуальні проблеми інноваційної економіки. — 2016. —№ 3. —
С. 27–32. — Бібліогр.: 6 назв.
Аграрне виробництво, конкурентні переваги, рибодобувні
підприємства.
Проаналізовано розвиток світової практики досягнення
підприємствами комерційного успіху за період від кінця ХІХ
до початку ХХІ ст. Запропоновано етапи в еволюції підходів
щодо визначення ключових джерел формування конкурент-
них переваг суб’єктів аграрного виробництва, зокрема рибо-
добувних підприємств України. Зазначено, що в 1-й половині
ХХ ст. підвищення конкурентоспроможності підприємств здійс-
нювалося переважно за рахунок зниження витрат; з початку
ХХ ст. — основних факторів виробництва; з 60-х років —
якості продукції та послуг; у 70–80-х — гнучкості; в 80–90-х
роках — інновацій. Означено, що функціонування фірми в
умовах конкурентного середовища потребує господарської
гнучкості, постійної готовності до організаційних змін.
УДК 339.13.637.5(477)
2017.1.23. СТАН ВИРОБНИЦТВА І СПОЖИВАННЯ М’ЯСА
В УКРАЇНІ
/ Власенко І., Власенко В., Лояніч Г. // Товари і
ринки. — 2016. — № 2. — С. 21–31. — Бібліогр.: 20 назв.
Виробництво м’яса, м’ясопереробні підприємства, екс-
порт м’яса, імпорт м’яса.
Досліджено якісні і кількісні характеристики стану вироб-
ництва м’яса в Україні. Визначено основні чинники та пер-
спективи розвитку. Визначено, що у структурі виробництва
в усіх категоріях господарств розрив між виробництвом
свинини та птиці становить лише 19,5%. Акцентовано увагу
на дисбалансі виробництва м’яса в с.-г. підприємствах і
приватних господарствах. Означено, що найбільш проблем-
ним в Україні є ринок яловичини, який демонструє стійку
тенденцію до скорочення виробництва. Показано тенденцію
до зменшення попиту на свинину в Україні: в 2015 р. він був
на рівні 23–25% порівняно з 2013 р. Зазначено, що в Украї-
ні споживання м’яса на душу населення на рік на 35–40%
нижчий, ніж у розвинених країнах світу. Запропоновано
групування основних виробників м’яса за видом продукції та
за обсягами виробництва. Зазначено, що частка всіх видів
м’яса на внутрішньому ринку споживання становить майже
8%. З метою збільшення обсягів постачання продукції на
міжнародний ринок, запропоновано прискорити процеси за-
лучення інвестицій у модернізацію виробництва, запровадити
систему НАССР на підприємствах, які виробляють м’ясну
продукцію на експорт.
УДК 339.13:664.1(477)
2017.1.24. ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
РИНКУ ЦУКРУ В УКРАЇНІ
/ Бондаренко Л.М. // Економіка,
фінанси, менеджмент: актуальні питання науки і практики. —
2016. — № 11. — С. 21–30. — Бібліогр.: 12 назв.
АПК, ринок цукру, буряки цукрові, цукрова тростина, ви-
робництво цукру, споживання цукру.
Анонсовано істотні зміни в рейтингу цукровиробників.
Зазначено, що частка ринку лідерів з виробництва цукру в
Україні (“Астарта-Київ”, “Радеховський цукор” і “Агропромін-
вест”) у 2014 р. становила 47,0%. Серед регіонів України най-
більший обсяг ринку у 2014 р. мали Вінницька — 430 тис. т,
Хмельницька — 281, Тернопільська — 271 і Полтавська
область — 257 тис. т. Підкреслено, що оскільки виділені
Україні квоти на український буряковий цукор є низькими
(20 тис. т), то пріоритетними напрямами для нарощування
його експортних поставок є Грузія, Ізраїль, Азербайджан і
країни Азії. Виділено особливості ринку цукру України по-
рівняно з країнами ЄС: відсутність індустрії цукрозамінників,
низький рівень споживання меду, високий рівень споживання
цукру домашніми господарствами, приналежність цукру до