Упрощенная HTML-версия
72
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.4.316.
ТВАРИННИЦТВО. Рибне господарство. Аквакультура
УДК 639.2/.6
на річці Шипіт. Дослідження проводили на двох різних за
розташуванням ділянках річки: перша розміщена на серед-
ній передгірській ділянці течії, друга — на гірській ділянці
річки, на типових біотопах: I — з валунами та перекатами зі
швидкою течією; II — з камінням середнього розміру, невисо-
кими перекатами і помірною швидкістю течії; III — з дрібним
камінням, піском та повільною течією. Матеріал було зібрано
та оброблено згідно із загальновизнаними та уніфікованими
гідробіологічними, іхтіологічними та трофологічними мето-
диками. Вивчено рівень розвитку макрозообентосу, а також
живлення та трофічні взаємовідносини між струмковою (
Salmo
trutta
) і райдужною (
Oncorhynchus mykiss
) форелями, а також
між райдужною фореллю і харіусом (
Thymallus thymallus
) на
різних біотопах на гірській та передгірській ділянках річки Ши-
піт. Чисельність “м’якого” макрозообентосу у річці на різних
біотопах коливалась від 972 до 2576 екз./м
2
при біомасі 6,3
до 121,8 г/м
2
. Загальний індекс подібності поживи (ІПП) між
струмковою та райдужною форелями на біотопі з валунами і
швидкою течією в передгір’ї становив 32,4% за чисельністю і
20,3% за біомасою, а в гірській частині річки — 49,6% і 52,9%,
відповідно. На біотопі з камінням середнього розміру і помір-
ною течією ІПП між райдужною фореллю і харіусом у передгір’ї
становив 19,0% за чисельністю і 27,9% за біомасою.
УДК 639.3:597.583.1(282.247.323)
2016.4.316. СТРУКТУРНІ ПОКАЗНИКИ ПОПУЛЯЦІЇ СУДА-
КА (
SANDER LUCIOPERCA
) КИЇВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА
/
Бузевич О.А., Прокопенко С.М. // Рибогосподарська наука
України. — 2016. — № 4. — С. 25–34. — Бібліогр.: 12 назв.
Судак (Sander lucioperca), Київське водосховище, струк-
тура популяції, вилов на зусилля, смертність.
Проведено аналіз динаміки структурних показників як ін-
тегральної характеристики процесів поповнення та еліміна-
ції репродуктивного і промислового ядра популяції судака
Київського водосховища. Іхтіологічний матеріал відбирався
у весняно-літній період 2015–2016 рр. з уловів контрольно-
го порядку ставних сіток з кроком вічка 30–120 мм. Збір та
опрацювання польових матеріалів здійснювали за загаль-
ноприйнятими методиками. Всього за період досліджень
було перевірено улови 3,5 тис. сіткодіб контрольних сіток, з
яких проаналізовано 1031 екз. судака. Коефіцієнт загальної
смертності (Z) визначався графічним методом на підставі
динаміки натуральних логарифмів чисельності вікових класів.
Промисловий вилов судака в останні 10 років має чітко вира-
жену тенденцію до зростання: від 20–25 т до 80–100 т. Вилов
судака на зусилля контрольного порядку сіток у міжрічному
аспекті також має тенденцію до зростання. При цьому спосте-
рігається певне покращання структурних показників популяції
судака, зокрема збільшення граничного віку та розширення
модального ряду. Основу популяції (71,6%) в уловах 2015 р.
становили 3-, 4-річні особини, достатньо високою (10,8%)
була також частка 5-, 6-річок. Це спричинило зростання
середньовиваженого віку популяції до 4,5 років. Для 2016 р.
відмічене помітне зсування моди варіаційного ряду у бік його
лівого крила — основу популяції (64,7%) становили 2- –4-річні
особини. Середньовиважений вік у 2016 р. зменшився до 2,6
років, що насамперед пов’язано з чисельним поповненням
та посиленою елімінацією середніх вікових груп. Загальна
смертність судака (Z) у 2015–2016 рр. становила 0,53–0,56,
що відповідає нормальним умовам формування промислово-
го запасу цього виду та середньому рівню його експлуатації.
Основний улов судака контрольним порядком у 2016 р. як
за чисельністю (61,5% від загальної), так і масою (54,9%),
забезпечувався за рахунок сіток з кроком вічка 40–60 мм
(у 2015 р. — сіток з а=60–70 мм). Розподіл уловів судака за
кроком вічка контрольних сіток свідчив про необхідність за-
провадження спеціального режиму промислу цього виду.
УДК 639.371.52
2016.4.317. ВПЛИВ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ДОБАВОК
НА ПЛОДЮЧІСТЬ КАНАЛЬНОГО СОМА (
ICNALURUS PUNC-
TATUS
)
/ Свечкова Н.В., Сидоров М.А., Стадник А.П. // Агро-
екологічний журнал. — 2016. — № 3. — С. 104–110. — Біб-
ліогр.: 10 назв.
Сом канальний, гумінові речовини, кормова добавка, ор-
ганічна речовина.
Встановлено вплив біологічно активних кормових добавок
гумату натрію, гумату калію, препарату Вітатон на плодю-
чість та ріст різновікових груп канального сома. Дослідження
проводили на базі Придніпровського тепловодного рибного
господарства (ТРГ) Придніпровської ТЕС. Матеріалом для
проведення запланованих дослідів були різновікові групи
канального сома: плідники, личинки, цьоголітки, дволітки і
ремонт. Досліди з вирощування личинок канального сома
проводили у 2005–2007 рр. на базі лабораторії Придніпров-
ського тепловодного рибного господарства Придніпровської
ТЕС. Вплив різних препаратів на темп розвитку личинок
канального сома визначали за допомогою сажалок, виго-
товлених з газ-сита № 8 на металевому каркасі, які були
встановлені в акваторії рибгоспу на садковій лінії. Внутрішній
об’єм дослідних сажалок становив 0,015 м. Щільність по-
садки личинок сягала 100 екз., тривалість підрощування —
10 днів. Обґрунтовано, що використання біологічно активних
речовин сприяє підвищенню збереженості личинок каналь-
ного сома на 16–25%. Згодовування личинкам кормів з біо-
логічно активними препаратами підвищує темпи їх росту
та збільшує середньодобові прирости на 26–63%. Макси-
мальний ефект використання препаратів спостерігається у
другій половині підрощування. За однакових доз введення
препаратів найефективнішим виявилося використання у їх
складі гумату калію.
УДК 639.371.52:639.311.045.3”324”(1–924.51/.54)
2016.4.318. ЗИМОСТІЙКІСТЬ ЦЬОГОЛІТОК ГАЛИЦЬКОГО
КОРОПА У СТАВОВИХ УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ
/ Гур-
бик В.В. // Рибогосподарська наука України. — 2016. —№ 4 —
С. 95–102. — Бібліогр.: 15 назв.
Короп галицький, рибопосадковий матеріал, зимівля,
коефіцієнт вгодованості.
Проведено дослідження абіотичних чинників ставів При-
карпаття в зимовий період та аналіз зимостійкості рибопо-
садкового матеріалу галицького коропа на першому році
життя. Дослідження проводилися у 2015–2016 рр. на базі
фермерського господарства “Короп”, що знаходиться в се-
лищі Рава-Руська Львівської області. Об’єктом досліджень
були вирощені за умов напівінтенсивної форми ставової
аквакультури цьоголітки галицького коропа. Зимівля про-
ходила у ставу площею 2,5 га. Основні рибницько-біологічні
показники рибопосадкового матеріалу досліджували під час
осінніх обловів та після весняної інвентаризації за загально-
прийнятими в рибництві методами. Визначення біохімічного
складу скелетних м’язів проводили на підставі зоотехнічного
аналізу. Визначено, що цьоголітки галицького коропа під
час посадки на зимівлю у стави фермерського господарства
“Короп” в середньому мали масу 104,0±7,5 г, коефіцієнт
вгодованості знаходився на рівні 3,1±0,3, в той час як після
зимівлі він становив 2,6±0,3. Біохімічний склад м’язів галиць-
кого коропа знаходився в межах нормативних показників, що
засвідчує задовільний фізіологічний стан цьоголіток перед
зимовим утриманням. Екологічні умови зимового утримання
риб були в межах рибницьких вимог. Термічний режим ставу
під час зимівлі цьоголіток галицького коропа знаходився в
діапазоні 1–6°C. За критичні межі не виходив і вміст розчи-
неного у воді кисню. Після інвентаризації зимувальних ставів
були виловлені цьоголітки середньою масою 92,0±7,7 г.
Вихід із зимівлі знаходився в межах 86%. Абсолютна втрата
маси в кінці зимового періоду не перевищувала 12 г, що у
відносному вимірі становить 11,5%. З отриманих даних під
час зимівлі посадкового матеріалу галицького коропа можна
зробити висновок, що даний процес ставового рибництва був
проведений з мінімальними для промислового вирощування
втратами в цілому.