Стр. 68 - rj_2016_04

68 “АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.4.299.
виявився у бджолиних сімей типу “Синевир” та їхніх гібридів
типу S × V. Дослідженням виявлено збільшення продук-
тивності дослідних груп простих міжтипових гібридів карпат-
ських бджіл у парі прямих та зворотних поєднань “Синевир”
та “Вучківський” (Lim 1,8–10,8%) за порівняння з дослідними
групами контрольних чистопорідних сімей. Виявлена за-
кономірність переважання в продуктивності дослідних груп
вихідних чистопорідних типів карпатських бджіл у роки або
періоди з бідними медозборами, тоді як у більш сприятливі
періоди вищу продуктивність можуть мати дослідні групи
сімей з міжтиповими гібридами вихідних типів.
УДК 638.1
2016.4.299. НОВА ОРГАНІЧНА КИСЛОТА — ЯК ЛІКИ ВІД
КЛІЩА ВАРРОА / Гарніч М. // Український пасічник. — 2016. —
№ 12. — С. 25–26.
Бджоли, кліщ варроа, препарат Varro Med, дигідрат ща-
велевої кислоти, дигідрат мурашиної кислоти.
Наведено дані досліджень з використання нового пре-
парату Varro Med (що є сумішшю дегідрованої щавелевої і
мурашиної кислот). Цей препарат призначений для лікуван-
ня бджолосімей від кліща варроа, якого вважають найне-
безпечнішим паразитом бджіл у світі. Препарат Varro Med
призначений для знищення кліща варроа, він є рідиною,
яка розпилюється зверху на бджіл. Діючою речовиною є
фіксована комбінація двох органічних кислот — дигідрату
щавелевої кислоти і мурашиної кислоти. Обидва складники
використовують у ветеринарній медицині тривалий час, а
також є природним компонентом деяких харчових продук-
тів. Varro Med може бути застосований лише як елемент у
комплексі заходів із контролю кліща варроа, який охоплює
не лише лікування медикаментами, а також ізоляцію матки
й обмеження вирощування трутневого розплоду. Він може
бути застосований як одноразове лікування за відсутності
розплоду (передзимова обробка) чи за наявності розплоду
(весна і осінь), але тут потрібні повторні обробки. Препа-
рат не застосовують під час медозбору. Встановлено, що
ефективність препарату становила понад 80%, що є нижчим
від рекомендованої ефективності в 90%, необхідної під час
лікування бджіл від кліща варроа.
УДК 638.1
2016.4.300. ВПЛИВ КОНСТРУКЦІЇ ВУЛИКА НА ПРОЦЕС
ЗИМІВЛІ БДЖІЛ / Пшеславський А. // Пасіка. — 2016. —
№ 12. — С. 8–9.
Бджоли, зимівля бджіл, вулик, рамка, бджолині сім’ї.
Проведені дослідження впливу конструкції основних еле-
ментів вулика на процес зимівлі бджіл, зокрема: товщина
стінок вулика, підрамковий простір, величина (розмір) рам-
ки. Експериментальним шляхом встановлено, що товщина
стінок вулика не відграє вирішальної ролі в збереженні
тепла усередині вулика гад час зимівлі. Льодоутворення на
внутрішніх стінках вуликів зі стінками від 20 до 50 мм від-
бувається майже при однаковій температурі. Встановлено
також, що температура повітря в безпосередній близькості
від клуба буде подібною з зовнішньою температурою, але у
вулику з товстими стінками вона знизиться трохи пізніше, ніж
у вулику з тонкими стінками. Встановлено, що підрамковий
простір 15–20 см є оптимальним для зимівлі бджіл. Збіль-
шений підрамковий простір у вуликах позбавляє гнізда від
вогкості та цвілі і покращує зимівлю, але разом з тим стане
накопичувачем вологого повітря, місцем конденсації вологи
і утворення криги. Щоб цьому запобігти, порожні стільники
поміщають у надставку або корпус, який встановлюється
під гніздо для створення повітряної подушки. На практиці
застосовується також заповнення збільшеного підрамкового
простору будь-яким пористим матеріалом, що утеплює, най-
частіше мохом. Дослідження показало, що бджолині сім’ї, що
зимують на волі в 10-рамкових вуликах з величиною рамки
435 ×300 мм, у ранньовесняний період вирощують розплоду
на 9,45–26,47% і збирають меду на 17,85–21,76% більше, ніж
сім’ї з величиною рамки 435× 230 мм, тобто зимівля бджіл зі
стандартними рамками забезпечує кращий розвиток навесні.
Значний вплив на хід зимівлі справляє вузько-висока рамка
(українська) — 300 × 435 мм. Отже, конструкція вулика, його
основні елементи впливають на процес зимівлі бджіл. При
цьому якісно підготовлена до зими сім’я набагато важливіше,
ніж конструкція вулика, в якому вона буде зимувати. Сім’я,
добре підготовлена фізіологічно, має можливості пристосу-
ватися до різних умов і благополучно перенести труднощі
зимівлі.
УДК 638.1
2016.4.301. ЯК ЛІКУВАТИ ГНИЛЕЦЬ БЕЗ АНТИБІОТИКІВ /
Єфіменко Т.М., Односум Г.В. // Пасіка. — 2017. — № 1. —
С. 8–10.
Бджоли, гнильцеві хвороби бджіл, пасіка, профілактика
захворювань бджіл.
Описані гнильцеві хвороби розплоду бджіл — звичайне
явище на пасіках України в тих господарствах, де на нена-
лежному рівні здійснюється профілактика інвазійних захворю-
вань бджіл, в першу чергу, вароатозу та нозематозу. Коротко
вказані інфекційні хвороби розплоду, які часто зустрічаються
в змішаній формі, та заходи щодо лікування і оздоровлен-
ня бджолиних сімей, уражених гнильцями: американський
гнилець (злоякісний гнилець, гнилець закритого розплоду);
європейський гнилець (гнилець відкритого розплоду, добро-
якісний гнилець) — розрізняють приховану (загибель личи-
нок) та явну (супроводжується загибеллю личинок відкритого
розплоду робочих бджіл та трутнів, інколи гинуть запечатані
личинки) форму хвороби; парагнилець (несправжній гни-
лець); мішечкуватий розплід. Наведено комплекс лікувально-
профілактичних та ветеринарно-санітарних заходів.
УДК 638.1
2016.4.302. БДЖОЛИ В ТЕПЛИЦЯХ — ЗАПОРУКА ПІДВИ-
ЩЕННЯ УРОЖАЙНОСТІ / Оніщенко В.І. // Пасіка. — 2017. —
№ 1. — С. 21–24.
Бджоли, теплична пасіка, запилення, бджолині сім’ї.
Описано заходи щодо правильної й ефективної організації
роботи тепличних господарств з бджолами. Визначено, що
кількість бджолиних сімей на тепличній пасіці визначають
за максимальною потребою господарства в запиленні теп-
личних культур. Крім бджолиних сімей, які використовують у
теплицях, на тепличній пасіці потрібно мати резервні бджо-
лині сім’ї для підсилення ослаблених тепличних сімей, по-
стачання останнім перги і меду, а також для вирощування
та запліднення маток, необхідних для заміни старих. Уста-
новлено, що за щорічної повної заміни маток у тепличних
сім’ях, резервна пасіка може бути наполовину меншою від
загальної кількості тепличних бджолиних сімей. Описано про-
цес комплектування тепличної пасіки, а також основні умови
для роботи бджіл у теплицях.
УДК 638.1
2016.4.303. ЩОБ НОЗЕМАТОЗ НЕ СПРИЧИНИВ ЗАГИ-
БЕЛЬ БДЖІЛ / Цікава В. // Пасіка. — 2017. — № 1. — С. 9–
10.
Бджоли, бджолині сім’ї, розплід, нозематоз, хвороби бджіл.
Наведено описання нозематозу — це інвазійна хвороба
дорослих медоносних бджіл, маток і трутнів. Збудниками
хвороби є паразити двох видів — Nosemа apis і Nosemа
сеrаnае, які відносяться до роду мікроспорідій. Інфекція
Nosema ceranae виявляє тенденцію до домінування в ра-
йонах з теплим кліматом, в той час як Nosema apis частіше
трапляється в умовах більш холодного клімату. Визначено,
що спори ноземи мають овальну форму, оболонка злегка
хвиляста або гладенька, тришарова. У зовнішньому середо-
вищі життєздатність спор залежить від багатьох факторів.
У бджолиному підморі спори зберігаються від 4 місяців до
6 років, в ґрунті біля вуликів — від 44 днів до 2 років, на
стільниках і в меді — 1,5–2 роки. При температурі 57–65°С
спори гинуть приблизно через 10–15 хвилин. Впливаючи
ультрафіолетовими променями природного джерела можна
інактивувати сухі спори упродовж 5–10 годин. Нозематоз
може проявлятися в явній (одержання меду та льотна здат-
ність у бджіл знижується на 50–55%, матка зменшує, а потім
і припиняє відкладати яйця) і прихованій формах. Для того
щоб позбавити бджолину сім’ю або пасіку від цієї недуги, по-
трібне систематичне і регулярне застосування лікувальних і
профілактичних заходів, і звичайно ж, ефективне лікування.
Необхідно регулярно проводити санітарне очищення та
дезінфекцію вуликів і рамок із стільниками, інвентарю та
спецодягу незалежно від того, виявлені хворі бджоли, чи
ТВАРИННИЦТВО. Бджільництво. Шовківництво УДК 638.1/.2