Упрощенная HTML-версия
65
№ 4 (70), 2016
2016.4.289.
гамма-ГХЦГ у м’ясі птиці, а 0,3 мг/кг — МДР у зерні згідно з
чинними нормативно-правовими актами. Тому дослідження
було проведено з дотриманням правил біоетики, оскільки
більшу дозу пестициду, ніж іноді отримують курчата-бройле-
ри за звичайного раціону, — не застосовували. Кожного дня
у всіх групах визначали загальний стан курчат-бройлерів та
активність поїдання корму. Отже, узагальнено результати до-
слідження передзабійного огляду та післязабійної ветеринар-
но-санітарної експертизи продуктів забою курчат-бройлерів
за умови надходження до їх організму гамма-ГХЦГ у кількості
0,1 та 0,3 мг/кг корму. Встановлено, що надходження до
організму курчат-бройлерів пестициду гамма-ГХЦГ, навіть у
невеликих дозах, негативно впливає на загальний стан птиці.
Відзначали періодичну відмову курчат від корму, у деяких ви-
падках домішки крові у посліді, зниження маси та забійного
виходу курчат-бройлерів дослідних груп, збільшення маси
печінки та м’язового шлунка, що відбувалося прямо пропор-
ційно до збільшення концентрації пестициду в кормі. Маса
серця у курчат-бройлерів дослідних груп, навпаки, зменшу-
валася порівняно з контролем.
УДК 636.5:619:614.48
2016.4.285. ПЕРЕДІНКУБАЦІЙНА ОБРОБКА ЯЄЦЬ
/ Фоті-
на Г.А., Коваленко І.В., Клещьова Ж.Є., Коваль Г. І. // Ветери-
нарна медицина: міжвід. темат. наук. зб. — Х., 2016. — Вип.
102. — С. 223–227. — Бібліогр.: 14 назв. Шифр 06 547673.
Птиця, червоний курячий кліщ, пухоїди, інтегрована сис-
тема, дерманісіоз, малофагоз.
Вивчали властивості дезінфікуючих засобів “Шумерське
срібло”, цитрат срібла для знезараження шкаралупи інкуба-
ційних яєць порівняно з існуючим дезінфекційним розчином
Бровадез-плюс. Дослідження проводились в умовах кафедри
ветсанекспертизи, мікробіології, зоогігієни та безпеки і якості
продуктів тваринництва факультету ветеринарної медицини
Сумського НАУ. Використовували інкубатор “ИНКА” 300. За
органолептичними показниками від курей несучок породи
Хайсекс було відібрано 200 свіжознесених яєць та сформо-
вано 4 їх партії (n=50). Для знезараження шкаралупи інку-
баційних яєць провели одноразову обробку трьох дослідних
партій шляхом зрошення з використанням водних розчинів
наступних дезінфекційних засобів: № 1 — 3% “Шумерське
срібло”; № 2 — 0,25% Бровадез-плюс; № 3 — цитрат срібла;
№ 4 — контрольна група обробці не підлягала. У всіх дослід-
них партіях експозиція тривала 60 хв, після чого всі 4 групи
були розміщені в окремі лотки інкубаційної шафи. Контроль
вагових показників ембріонів проводили на 7-му та 12-ту добу
інкубації, з кожної групи було відібрано по п’ять ембріонів.
Установлено, що досліджувані дезінфекційні розчини пригні-
чують ріст мікроорганізмів у процесі інкубації, мають тривалу
пролонговану дію та високу бактерицидну активність, підви-
щують виводимість курчат. Експериментально доведено, що
знезараження шкаралупи візуально-чистих яєць досягалось
їх одноразовою обробкою водними розчинами дезінфекцій-
них засобів: 3% “Шумерське срібло”, 0,25% Бровадез-плюс,
цитрат срібла. У дослідних партіях виводимість яєць була на
26–36% вище, ніж у контрольній, що ймовірно відбувалось
за рахунок відсутності мікробного тиску.
УДК 636.5:619:614.48
2016.4.286. МІКРОКЛІМАТ ДЛЯ ЗРОСТАННЯ
/ Мельник О. //
Наше птахівництво. — 2016. — № 1. — С. 30–33. — Бібліогр.:
14 назв.
Птиця, мікроклімат, утримання птиці, курчата-бройлери.
Розглянуто систему оптимального мікроклімату пташника —
сукупність чинників, що забезпечує максимальну реалізацію
генетичного потенціалу продуктивності птиці за мінімальних
витрат матеріально-технічних і енергетичних ресурсів. На-
ведено узагальнені вимоги до мікроклімату пташників для
вирощування курчат-бройлерів згідно з настановами провід-
них селекційних компаній. Розписано оптимальні параметри
температури і вологості повітря, температури підстилки або
підлоги, схеми різних типів вентиляції, швидкість руху по-
вітря.
УДК 636.5:619:616-002.952–08:615.285
2016.4.287. ІНТЕГРОВАНА СИСТЕМА ЗАХИСТУ СІЛЬ-
СЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ ВІД ЕКТОПАРАЗИТІВ
/
Машкей А.М., Євтушенко А.В., Євтушенко І.Д., Сумако-
ва Н.В. // Ветеринарна медицина: міжвід. темат. наук. зб. —
Х., 2016. — Вип. 102. — С. 351–354. — Бібліогр.: 7 назв.
Шифр 06 547673.
Птиця, червоний курячий кліщ, пухоїди, інтегрована сис-
тема, дерманісіоз, малофагоз.
Проведено вивчення поширення ектопаразитарних захво-
рювань суходільної птиці у господарствах з різною техноло-
гією утримання у лісостеповій зоні України. Для створення
системи було проведено обстеження на ектопаразитарні
захворювання та диференціацію ектопаразитів з викорис-
танням відповідних методик. Для виявлення пухоїдів було
обстежено птицю віком від 3 місяців. Для цього ретельно
оглядали ділянки куприкової залози, клоаку, задню, нижню
та бокові частини тіла, а також голову. Особливу увагу під
час огляду приділяли ослабленій, виснаженій птиці з більш
вираженими ділянками алопецій. Діагноз встановлювали
на підставі наявності паразитів на тілі птиці. Малофагів (пу-
хоїди) диференціювали від вошей за наявністю гризучого
апарату та формою голови (у пухоїдів голова значно ширше
за груди). Для діагностики кнемідокоптоза, у птиці брали для
мікроскопії шкірні лусочки з кінцівок ніг. Відібраний матеріал
досліджували відразу або не пізніше 72 годин після взяття
зіскрібка. У птахогосподарствах по утриманню птиці на глибо-
кій незмінній підстилці основними паразитами є червоний ку-
рячий кліщ — інтенсивність інвазії (іі) 35–47% та пухоїди під-
отряду
Mallophaga
іі 15–17%. Двокрилих
Musca domestica
L.,
Fannia caniculeris
L.,
Drosophila funestris
L. ідентифікували
тільки на прилежних територіях біля пташників. У фермер-
ських господарствах (утримання на підлозі) крім високої
чисельності курячого кліща (в 1 г субстрату до тисячі живих
кліщів), були виявлені пухоїди:
Menopon gallinae
,
Menacan-
thus stramsneus
,
Lipeurus variabilis
, іі яких становила 20–35%,
також ідентифікували двокрилих (
Diptera
:
Muscidae
) —
M.
domestica
L.,
M. autumnalis
L.,
F. caniculeris
L.,
D. funestris
L.
При обстеженні присадибних господарств крім дерманісіозу,
малофагозу було встановлено захворювання на кнемідокап-
тоз (“вапняна нога”) серед птиці старшого віку. Інтенсивність
ураження червоним курячим кліщем становила 75–80%, пухо-
їдами — 30–40%, кнемідокоптесами — 2–5%. Встановлено,
що основними захворюваннями є дерманісіоз, який викликає
червоний курячий кліщ (
Dermanyssus gallinae
) за якого іі
становила у середньому від 45 до 80%; за малофагозу, який
викликають пухоїди
Menopon gallinae
,
Menacanthus strams-
neus
,
Lipeurus variabilis
, іі становила від 15 до 22%. Створено
інтегровану систему захисту птиці від ектопаразитів.
УДК 636.52/.58.082.474:637.412’65:57.086.3:543.51
2016.4.288. ЕЛЕКТРОННА МІКРОСКОПІЯ ПОВЕРХНІ ШКА-
РАЛУПИ ІНКУБАЦІЙНИХ ЯЄЦЬ КУРЕЙ, ОБРОБЛЕНОЇ РІЗ-
НИМИ ХІМІЧНИМИ ПРЕПАРАТАМИ
/ Павліченко О.В. // Ве-
теринарна медицина: міжвід. темат. наук. зб. — Х., 2016. —
Вип. 102. — С. 208–213. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр 06
547673.
Шкаралупа яєць, електронна мікроскопія, обробка кути-
кули розчинами хімічних препаратів.
Представлено дані електронно-мікроскопічного та мас-
спектрометричного аналізів зразків біокерамічних захисних
властивостей поверхні шкаралупи після обробки інкубацій-
них яєць курей розчинами гіпохлориту натрію, соляної або
оцтової кислот. Встановлено, що випробовувані препарати
впливають тою чи іншою мірою на морфологію природної
кутикули, але не руйнує її повністю. Так, гіпохлорит натрію,
хоча надає щадний вплив на поверхню кутикули, проте збіль-
шує кількість отворів в області сосочкового шару, що сприяє
підвищенню паропроникності шкаралупи. Випробовувані
оцтова і соляна кислоти не викликають вираженого руйнівно-
го впливу на кальцитові шари шкаралупи, зате підвищують її
щільність і збільшують кількість розривів на поверхні кутику-
ли, що і сприяє різкому збільшенню її паропроникності.
УДК 636.59.085.55.033
2016.4.289. ПОКАЗНИКИ ЗАБОЮ МОЛОДНЯКУ ПЕРЕ-
ПЕЛІВ ПРИ ВИКОРИСТАННІ КОМБІКОРМУ З РІЗНИМИ
РІВНЯМИ АРГІНІНУ
/ Омельян А.М. // Вісник аграрної науки
Причорномор’я. — 2016. — Вип. 2. — С. 70–77. — Бібліогр.:
6 назв.
ТВАРИННИЦТВО. Птахівництво
УДК 636.52/.59