Упрощенная HTML-версия
61
№ 4 (70), 2016
2016.4.272.
тва Харківської державної зооветеринарної академії. За 30 та
15 діб до передбачуваного окоту вівцематкам вводили “Кап-
лаестрол+OVZn” інтраабдомінально з розрахунку 0,05 мл/кг
живої маси тварини. Результати засвідчили, що в дослідних
тварин нормалізувались показники: гомеостазу, зокрема
уміст у сироватці крові (СК) вітаміну А, цинку та загально-
го білка; стану прооксидантно-антиоксидантної системи за
вмістом МДА, каталази, СОД у СК, а в еритроцитах — МДА,
каталази, ВГ і прооксидантно-антиоксидантне співвідно-
шення; стану системи кисневого метаболізму — кількість
еритроцитів та гемоглобіну, концентрація 2,3-ДФГ. Маса
новонароджених ягнят у контролі становила 3197,6 г, а від
дослідних вівцематок — 3572,1 г, маса послідів — 262,2 г та
285,2 г відповідно. Площа плаценти в контролі була меншою
на 30,4 см
2
, що становило 348,8 г проти 379,2 г у досліді, а
кількість котиледонів — 81,6 проти 85,4.
УДК 636.32/.38.084
2016.4.268. ГОДІВЛЯ ОВЕЦЬ
/ Білай Д.В. // Дім, сад, го-
род. — 2016. — № 9/10. — С. 32–35.
Вівці різної продуктивності, годівля овець, раціони овець,
хвороби овець.
Наведено орієнтовні добові раціони для вівцематок — тон-
корунних, напівтонкорунних і грубововнових у першу і другу
половину кітності, а також у підсисний період відповідно.
Представлено орієнтовні раціони для відгодівлі молодняку
та дорослих овець різного напряму продуктивності, а також
баранів-плідників, ялових вівцематок і волахів. Приділяється
увага особливостям випасання на пасовищах та боротьбі з
інвазійними хворобами овець.
УДК 636.32/.38.082.26
2016.4.269. РЕЗУЛЬТАТЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ БАРАНОВ
ПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ ПОРОДЫ БЕНТХАЙМЕР В СКРЕЩИ-
ВАНИИ С ЦИГАЙСКИМИ ОВЦАМИ
/ Люцканов П.И., Маш-
нер О.А., Тофан И.Н. // Розведення і генетика тварин: міжвід.
темат. наук. зб. — Вінниця, 2016. — Вип. 51. — С. 92–101. —
Библиогр.: 7 назв. Шифр 06 548263.
Вівці (цигай
×
Бентхаймер), молочність овець, вівці на-
півтонкорунні.
Дослідження проведено в Республіці Молдова (Наук.-практ.
ін-т біотехнологій в зоотехнії та ветеринарній медицині). У
порівняльному аспекті досліджено ріст і розвиток ярок ци-
гайської породи і помісей з породою овець Бентхаймер при
народженні, у 3,5 та 6–6,5-місячному віці. У 12–13-міс. віці
тварин проаналізовано проміри тіла і розраховано індек-
си статури. Розглянуто молочну продуктивність вівцематок
цигайської породи і помісей Цигай
×
Бентхаймер за 1- і
2-ї лактацій у перші 20 днів після окоту. Наведено молочну
продуктивність у дійний період (120 днів) та хімічний склад
молока піддослідних тварин. Зазначено, що молочна продук-
тивність за 120 днів дійного періоду у 2014 р. у середньому
становила у цигайських овець — 49,8 л, у помісей — 61,5 л
(або на 23,5% вище), у 2015 р. молочна продуктивність помісей
за 1-шу та 2-гу лактації дорівнювала 65,2 л, що більше цигай-
ських овець на 7 л (12%). Щодо жиру в молоці 1-ї лактації, то
у помісей його кількість була нижчою на 0,05%, проте вищими
були показники білка на 0,08%, лактози — на 0,07%, солей —
на 0,01% та щільності молока — на 0,6 одиниці. У 2-гу лакта-
цію помісі переважали цигайських овець за усіма показника-
ми — відповідно на 0,35%; 0,58; 0,12; 0,02% та 0,77 одиниці.
ТВАРИННИЦТВО. Свинарство
УДК 636.4
636.4 Свинарство
Науковий референт — РУЧКО Т.В.
Науковий консультант — академік НААН РИБАЛКО В.П.
УДК 636.4.082
2016.4.270. ОБҐРУНТУВАННЯ, РОЗРОБКА ТА ВПРОВАД-
ЖЕННЯ ІНТЕНСИВНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ У СВИ-
НАРСТВІ: монографія
/ Лихач В.Я. — Миколаїв: МНАУ,
2016. — 227 с. — Бібліогр.: 678 назв. Шифр 547970.
Свині, виробництво продукції свинарства, свинокомп-
лекси, технологія утримання свиней, схрещування.
Обґрунтовано принципово нову концепцію та розроблено
інтенсивно-технологічні рішення з виробництва продукції сви-
нарства, враховуючи сучасні вимоги до технологічного про-
цесу, які включають: технологію відтворення поголів’я, умови
утримання та годівлі, вплив окремих конструктивних особли-
востей станкового обладнання на продуктивність свиней різних
виробничих груп, раціональне використання спеціалізованих
м’ясних генотипів для підвищення виробництва м’ясної та
беконної свинини, вплив стрес-факторів промислової тех-
нології на організм тварин, а також можливості об’єктивного
аналізу виробничих результатів із застосуванням інформацій-
них технологій у племінних та товарних господарствах Укра-
їни. Отже, впровадження інтенсивно-технологічних рішень, у
цеху дорощування та відгодівлі забезпечило, отримання на
9,35 тис. грн більше чистого прибутку від аналогів, при цьому
рівень рентабельності зростає на 7,5% і становить — 31,93%.
Встановлено, що сумісне вирощування стресостійких та стре-
сочутливих тварин разом не доцільне, оскільки чистий прибуток
від реалізації м’ясо-сальної продукції в цій групі, найменший і
становить 756,1 грн, що на 110,8 та 153,9 грн відповідно менше
стресочутливих і стресостійких аналогів. Визначено, що туші
помісного молодняку, одержаного за прямого та реципрокного
схрещування породи ландрас та внутрішньопорідного типу
свиней породи дюрок української селекції “Степовий”, завдяки
особливостям морфологічного складу та підвищенню частки
цінних відрубів, зумовлюють збільшення загальної їх вартості
на 10,77–24,27 грн відповідно.
УДК 636.4.082
2016.4.271. ВІДТВОРЮАЛЬНІ ЯКОСТІ СВИНОМАТОК ПО-
РОДИ ЛАНДРАС В УМОВАХ ПЛЕМІННОГО ЗАВОДУ “МИГ-
СЕРВІС-АГРО”
/ Мельник В.О., Стельмах A.С., Кудряшо-
ва B.О. // Вісник аграрної науки Причорномор’я. — 2016. —
Вип. 2. — С. 23–27. — Бібліогр.: 3 назви.
Свині, відтворювальні якості, великоплідність, збереже-
ність, багатоплідність, порода ландрас.
Наведено основні відтворювальні якості свиноматок поро-
ди ландрас. Під час дослідження було проаналізовано про-
дуктивність свиноматок протягом дев’яти опоросів і старше.
Оцінку відтворювальних якостей свиноматок здійснювали
загальноприйнятими зоотехнічними методами за період
2014–2015 рр. Було одержано всього 348 опоросів. Встанов-
лено, що найбільша кількість опоросів (141 гол.) одержано
від свиноматок з 1–2 опоросом, що становить 40,5% від
загальної кількості по стаду. Свиноматки з 3–4 опоросом
(87 гол.) посідають друге місце й 25% відповідно. У період від
3–4 до 7–8 опоросу зменшення становить 6,0–6,9% від за-
гальної кількості, тому що за цей віковий період відбувається
стабілізація якості маточного поголів’я і залишаються кращі
за продуктивністю та адаптовані до умов племінного заводу.
Встановлено, що за показником багатоплідності кращими
були свиноматки з 3,4 і 6 опоросами (11,51–11,53 кг), за ве-
ликоплідністю свиноматки з 3,5 і 9 опоросами (1,59–1,61 кг),
за молочністю свиноматки з 5,6 і 9 опоросами (57,2–59,4 кг),
за масою гнізда при відлученні свиноматки з 3,4 і 8 опороса-
ми (81,1–85,1 кг). Найкраща збереженість поросят спостері-
гається в період за 5–9 опороси, яка в середньому становить
90,5%. Отже, встановлено, що після п’ятого опоросу багато-
плідність свиноматок зменшується, але збільшується вели-
коплідність. Молочність свиноматок коливається в межах
51,3–59,4 кг. Кращих племінних свиноматок породи ландрас
доцільно використовувати до 10 опоросу.
УДК 636.4.082
2016.4.272. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ПІДШКІРНОГО
ШПИКУ СВИНЕЙ РІЗНОГО НАПРЯМУ ПРОДУКТИВНОСТІ
/
Бірта Г.О., Бургу Ю.Г., Назаренко В.О., Горячова О.О. // Біо-
логія тварин. — 2016. — Т. 18, № 4. — С. 9–13. — Бібліогр.:
10 назв.
Свині, шпик, породи свиней, вміст жиру і жирних кислот
у салі, йодне число.