Стр. 60 - rj_2016_04

60 “АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.4.263. ТВАРИННИЦТВО. Вівчарство. Козівництво УДК 636.32/.39
636.32/.39 Вівчарство. Козівництво
Науковий референт — КАРГІНА О.В.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ЖУКОРСЬКИЙ О.М.
УДК 636.32/.38.035.082.13(477.43)
2016.4.263. ВОВНОВА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПОМІСНОГО
МОЛОДНЯКУ ПІВНІЧНОКАВКАЗЬКОЇ М’ЯСО-ВОВНОВОЇ
ПОРОДИ ОВЕЦЬ / Тимофійшин І.І. // Зоотехнічна наука: істо-
рія, проблеми, перспективи: матеріали VІ міжнар. наук.-практ.
конф., 26–27 трав. 2016 р. — Кам’янець-Поділ., 2016. —
С. 125–127. Шифр 547738.
Вівці північнокавказькі, вовна кросбредна, схрещування
овець, помісні вівці, Хмельницька обл.
У Хмельницькій обл. для одержання кросбредної вовни
використовують північнокавказьку (ПКМВ) та асканійську
м’ясо-вовнову (АМВ) породи овець. Основне стадо ПКМВ
знаходиться у СВК “Лабунський” Полонського р-ну. Дослі-
джували вовнову продуктивність помісного молодняку ПКМВ.
Сформували 3 групи по 10 гол. помісних ярок: 1-ша гр. — 1/2
АМВ × 1/2 ПКМВ; 2-га гр. — 3/4 АМВ × 1/4 ПКМВ; 3-тя гр. —
7/8 АМВ × 1/8 ПКМВ. Усіх тварин утримували і годували за
однакових умов. Установлено, що настриг немитої вовни у
помісей 3-ї гр. становив 3,9 кг, що більше на 8,3% та 2,6%,
ніж у тварин 1- та 2-ї груп відповідно. Ступінь мінливості за
настригами немитої вовни досить високий — 10,5–11,4%
і залежить від умов годівлі та утримання, що свідчить про
високий генетичний потенціал. Вихід митої вовни у ярок
3-го покоління становив 63,8%, 2-го — 61,9% та першого по-
коління — 60,5%. Зі збільшенням частки крові асканійських
кросбредів у помісей підвищувався вихід митої вовни. За
довжиною вовни і її міцністю помісі 3-ї групи переважали
ярок 1- та 2-ї груп.
УДК 636.32/.38.035.082.454.3
2016.4.264. ПРОДУКТИВНІ ЯКОСТІ ОВЕЦЬ РОМАНІВ-
СЬКОЇ ПОРОДИ / Ткачук В.П., Ковальчук І.В. // Зоотехнічна
наука: історія, проблеми, перспективи: матеріали VІ міжнар.
наук.-практ. конф., 26–27 трав. 2016 р. — Кам’янець-Поділ.,
2016. — С. 127–129. — Бібліогр.: 7 назв. Шифр 547738.
Вівці романівської породи, вовна овець, плодючість овець,
продуктивність овець, Полісся (Житомирська обл.).
Досліджували продуктивні якості овець романівської по-
роди в умовах Полісся України (ТОВ “Агрокультура — По-
лісся”, Житомирська обл.). Установлено, що термін суягності
у романівських вівцематок (РВ) у межах 140–150 днів. Вихід
молодняку на 100 РВ становить 257 гол. За одне ягніння РВ
у господарстві одержували 2 ягнят у 54% окотів, 3 ягнят — у
22%, більше 4 ягнят — у 4% окотів. Жива маса баранів-плід-
ників у середньому — 72,4 кг, а вівцематок — 48,5 кг. Маса
ягнят-одинаків — 3,4 кг, двійнят — 2,9, трійнят — 2,4 кг. Мо-
лодняк породи у досліджуваному господарстві при відлученні
у 100 днів мав живу масу 18 кг. Найбільший абсолютний при-
ріст маси тіла (АП м.т.) молодняку спостерігали за період 4–7
місяців (11,2 кг), АП м.т. від народження до 7-місячного віку
становив 26,5 кг. При цьому середньодобовий приріст до-
рівнював 126 г. Настриг вовни від баранів одержано ≈ 2,5 кг,
від вівцематок — ≈1,2 кг.
УДК 636.32/.38.082.4
2016.4.265. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ВІДТВОРЕННЯ В ОВЕЦЬ
АСКАНІЙСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ / Жулінська О.С., Дрозд С.Л.,
Могильницька С.В. // Біологія тварин. — 2016. — Т. 18, № 3. —
С. 36–45. — Бібліогр.: 25 назв.
Вівці асканійські, відтворення асканійських овець, кара-
кульська вівця.
Дослідження проведено у 2010–2015 рр. (ДП “ДГ Асканія-
Нова” та ДП “ДГ Маркеєво” на стадах овець трьох порід —
асканійська тонкорунна (АТ), асканійська м’ясововнова (АМ)
з кросбредною вовною та асканійська каракульська (АК).
Встановлено, що вівцематки вітчизняної селекції вовнового
та комбінованого напряму продуктивності порівняно з гру-
бововновими — АК, мають нижчі показники заплідненості,
плодючості, кількості новонароджених ягнят на 100 овець
маточної отари, а також заплідненості від штучного осіме-
ніння в першу фіксовану статеву охоту. Виявлено залежність
заплідненості, плодючості та кількості новонароджених ягнят
на 100 овець від сумарної кількості опадів у травні–жовтні,
що охоплює анестральний період та частину естрального.
Відтворна функція АК виявилась найменш чутливою до умов
посушливого клімату, що слід враховувати при розведенні
овець цих порід в умовах глобального потепління. Визначе-
но, що показники загальної заплідненості, а також заплідне-
ності у 1-, 2-, 3- і 4-й цикли є доволі інформативними щодо
готовності маточного поголів’я до парування, правильності
вибору терміну початку парувальної кампанії. Збереженість
ягнят у перші 3–4 доби життя у порід АТ та АМ була нижчою,
ніж у АК. Підвищення показника плодючості в АМ понад 140%
впливало на відхід ягнят, який зростав на 2%. Зі збільшенням
живої маси ягнят при народженні на 8–8,7% частка мертво-
народжених зростала у 2–3 рази.
УДК 636.32/.38.082.454.2:637.12.04
2016.4.266. МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ
МОЛОКА ВІВЦЕМАТОК ПОРОДИ ПРЕКОС ІЗ РІЗНОЮ КІЛЬ-
КІСТЮ НАРОДЖЕНИХ ЯГНЯТ / Помітун І.А., Паньків Л.П.,
Помітун Л.І. // Науково-технічний бюлетень / Ін-т тваринниц-
тва НААН. — Х., 2015. — № 114. — С. 137–141. — Бібліогр.:
3 назви. Шифр 547530.
Вівці (прекос), молоко овець, ягнята.
Дослідження проведено в ДП ДГ “Гонтарівка” Вовчансько-
го р-ну Харківської обл. Визначали молочність вівцематок
породи прекос (ВП) на 20-й день після ягніння методом
2-разового доїння однієї долі вимені із 12-годинним інтер-
валом. Досліджували молоко: цистернальне (перші цівки),
транзиторно-альвеолярне (основна порція), альвеолярне
(додоювання). Встановлено, що незалежно від кількості
народжених ягнят у приплоді ВП, уміст лактози у молоці не
змінювався, проте уміст жиру (УЖ) та білка (УБ) був вищим
в альвеолярному молоці в 1,9 раза, ніж у цистернальному та
на 35,9% порівняно з транзиторно-альвеолярним. Вівцемат-
ки, які народили двійнят, продукували молоко з вищим УЖ
та УБ, ніж ті, які мали одинаків як у загальному об’ємі, так
і в розрізі порційного видоювання. Так, щодо УЖ у перших
порціях ця різниця становила 33,3%, в основному надої —
20,5, при додоюванні — 11,8% відповідно, а УБ в середньо-
му перевищував на 13,3%. Загалом енергетична цінність
молока була вищою на 10,3% в 100 мг, що сприяло вищому
рівню інтенсивності росту ягнят-двійнят. Так, жива маса двій-
невого приплоду як 20-, так і 60-добового віку мала перевагу
над одинаками до 70%. Зокрема середньодобовий приріст у
двійнят у період від народження до 20-добового віку в сумі
становив 339 г, що на 72,9% вище, ніж в одинаків.
УДК 636.32/.38.082:636.09:618
2016.4.267. РОЗРОБКА СПОСОБУ ПІДВИЩЕННЯ ЖИТ-
ТЄЗДАТНОСТІ НОВОНАРОДЖЕНИХ ЯГНЯТ З ВИКОРИС-
ТАННЯМ НАНОБІОМАТЕРІАЛІВ / Скляров П.М., Коше-
вой В.П. // Науковий вісник Національного університету біо-
ресурсів і природокористування України: зб. наук. пр. — К.,
2016. — Вип. 237. — С. 292–297. — (Сер. Вет. медицина,
якість і безпека продукції тваринництва). — Бібліогр.: 9 назв.
Шифр 547646.
Вівцематки, ягнята, репродуктивність овець, нанобіо-
матеріали, препарат “Каплаестрол+OVZn”.
На основі нанобіоматеріалів (НБМ) виготовлено комплек-
сний препарат “Каплаестрол+OVZn” (Ін-т сцинтиляційних
матеріалів НАН України, м. Харків). Нормалізацію структури
і функції фето-плацентарного комплексу та підвищення по-
тенціалу розвитку новонароджених ягнят проводили шляхом
застосування вищевказаного препарату в умовах кафедри
акушерства, гінекології та біотехнології розмноження тварин і
навчально-практичного комплексу тваринництва і рослинниц-