Упрощенная HTML-версия
46
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.4.199.
лекції перспективні номери планується вводити в гібридиза-
цію за діалельною схемою для рекомбігенезу ознак і добору
компонентів високопродуктивних гібридів буряків цукрових.
УДК 633.63:631.582:631.81:632.51
2016.4.199. ВПЛИВ КОРОТКОРОТАЦІЙНИХ СІВОЗМІН І
СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ НА ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ ПОСІВІВ БУ-
РЯКІВ ЦУКРОВИХ
/ Торліна О.М. // Вісник аграрної науки. —
2016. — № 6. — С. 64–67. — Бібліогр.: 12 назв.
Буряки цукрові, бур’яни, система удобрення, ланки сіво-
зміни, чорнозем типовий слабосолонцюватий.
Визначено вплив короткоротаційних сівозмін і системи
удобрення на формування забур’яненості посівів гібрида
буряків цукрових Булава. Облік бур’янів у посівах буряків
цукрових проводили в рамках 1,25 м у 0,20 м = 0,25 м
2
, які
накладали по діагоналі ділянки у 4 місцях. Встановлено,
що у короткоротаційних сівозмінах забур’яненість посівів
буряків цукрових залежала більше від ланок сівозмін, ніж
від системи удобрення. Із застосуванням 25 т/га гною +
N
90
P
120
K
90
загальна чисельність бур’янів у ланці з кукуруд-
зою на силос становила 217,7 шт./м
2
з чорним паром —
38,2 шт./м
2
. Найбільша забур’яненість була в ланці, де буряки
цукрові висівали на 2 полях пшениці озимої — 323,0 шт./м
2
.
Найбільша чисельність однодольних бур’янів була на фоні
25 т/га гною + N
90
P
120
K
90
: у ланці з кукурудзою на силос —
100,5 шт./м
2
, у ланці з чорним паром — 14,3, на 2 полях
пшениці озимої — 261,7 шт./м
2
. Серед видового складу
бур’янів переважала щириця звичайна. Із застосуванням
25 т/га гною + N
90
P
120
K
90
у ланці з кукурудзою на силос її
чисельність становила 82,1 шт./м
2
, з чорним паром — 13,7,
на 2 полях пшениці озимої — 28,4 шт./м
2
. При внесенні
25 т/га гною + солома + N
90
P
120
K
90
у ланці з кукурудзою на
силос її чисельність була 41,7 шт./м
2
, з чорним паром —
8,7 шт./м
2
. Встановлено, що для зони недостатнього зво-
ложення в Лісостепу найефективнішою короткоротаційною
сівозміною в боротьбі із забур’яненістю посівів буряків цук-
рових є зернопросапна: 1) чорний пар, 2) пшениця озима,
3) буряки цукрові, 4) ячмінь.
УДК 633.655:631.53.01:58.056
2016.4.200. ВПЛИВ АГРОЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА
ВМІСТ ПРОТЕЇНУ ТА ОЛІЇ В НАСІННІ СОЇ
/ Шевніков М.Я., Мі-
ленко О.Г. // Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Хар-
ківської області: наук.-виробн. зб. — Х., 2016. — Вип. 20. —
С. 84–88. — Бібліогр.: 7 назв. Шифр 547676.
Соя, насіння, протеїн, олія, сорт, норма висіву, догляд
за посівами.
Визначено, що на біохімічний склад насіння сої істотно
впливали погодні умови року. Найбільший вміст протеїну
було отримано в посушливий 2008 рік. В насінні сорту Устя
отримано більший вміст протеїну, ніж сорту Романтика. За-
бур’яненість посівів негативно вплинула на якісні показники
насіння сої. За рахунок механічного способу догляду за
посівами збільшено вміст протеїну в межах 2,7%, а за допо-
могою хімічного способу — на 3%. Підвищення норми висіву
насіння від 600 тис./га до 900 тис./га сприяло збільшенню
вмісту протеїну від 36,3% до 38,0%. Встановлено залежність
між якісними показниками, якщо вміст протеїну в насінні сої
збільшується, то вміст олії при цьому зменшується. Наймен-
ший вміст олії в насінні сої було отримано в 2008 році. Для
сорту Устя була характерна менша олійність насіння, ніж у
сорту Романтика. На вміст олії краще впливав механічний
спосіб догляду за посівами. Загущення агрофітоценозу за ра-
хунок збільшення норми висіву насіння від 600 до 900 тис./га
негативно вплинуло на олійність отриманої продукції, вміст
олії зменшився від 21,1% до 20%.
УДК 633.85
2016.4.201. СЕЛЕКЦІЯ СОНЯШНИКУ В УМОВАХ ПІВДЕН-
НОГО СТЕПУ УКРАЇНИ ПРИ ЗМІНАХ КЛІМАТУ ТА ЗБІЛЬ-
ШЕННІ ШКІДЛИВОСТІ ОСНОВНИХ ХВОРОБ
/ Вареник Б.Ф. //
Генетичне та сортове різноманіття рослин для покращення
якості життя людей: тези доповідей Міжнар. наук.-практ.
конф., присвяч. 25-річчю Нац. генбанку рослин України, 4–7
лип. 2016. — К., 2016. — С. 122–123. Шифр 547730.
Соняшник, селекція соняшнику, гібриди соняшнику, вміст
олії, продуктивність соняшнику.
У Селекційно-генетичному інституті — НЦНС на основі ви-
користання генетичного різноманіття створено та включено
до Державного Реєстру сортів рослин України 36 гібридів і
28 батьківських компонентів. Кращими гібридами, які успіш-
но вирощуються у виробництві, є Віват, Базальт, Сучасник,
Селянин, Арциз, Славсон, Ореол, Гусляр. Ці гібриди, крім
високої продуктивності (3,45–4,25 т/га), мають високий вміст
олії в насінні (48–52%) та є стійкими до основних хвороб
(НБР, фомоз, фомопсис, біла і сіра гнилі) й вовчка. Вони не
поступаються кращим іноземним гібридам і успішно викорис-
товуються у с.-г. виробництві України.
УДК 633.854.78:575:632.9
2016.4.202. МІНЛИВІСТЬ ПАТОГЕННОГО КОМПЛЕКСУ
НА ПОСІВАХ СОНЯШНИКУ У СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УК-
РАЇНИ
/ Боровська І.Ю. // Вісник Центру наукового забез-
печення АПВ Харківської області: наук.-виробн. зб. — Х.,
2016. — Вип. 20. — С. 11–18. — Бібліогр.: 13 назв. Шифр
547676.
Соняшник, патогенний комплекс, фітосанітарний моні-
торинг, хвороби, інтенсивність розвитку.
У результаті фітосанітарного моніторингу посівів в умовах
східної частини Лісостепу України за визначеними показ-
никами поширення хвороб встановлено склад патогенного
комплексу хвороб соняшнику. Визначено рівень поширення
фомопсису, сирої, сухої, вугільної гнилей, несправжньої бо-
рошнистої роси та інтенсивності розвитку фомопсису і сирої
гнилі впродовж 2007–2015 рр. Оцінено ступінь мінливості
зазначених хвороб під впливом погодних умов, та на основі
отриманих даних поширеності проведено аналіз зв’язку між
хворобами та частоти їх прояву.
УДК 633.854.78:581.1
2016.4.203. ТРИВАЛІСТЬ ПЕРІОДУ “СХОДИ — ЦВІТІН-
НЯ” ЯК КОМПОНЕНТ ЖАРОСТІЙКОСТІ ГІБРИДІВ СОНЯШ-
НИКУ
/ Макляк К.М., Кириченко В.В., Сивенко В.І. // Вісник
Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області:
наук.-виробн. зб. — Х., 2016. — Вип. 20. — С. 166–172. —
Бібліогр.: 19 назв. Шифр 547676.
Соняшник, гібрид, група стиглості, температурний ре-
жим, жаростійкість, урожайність.
Доведено вплив умов року на групи стиглості (визначеної
за тривалістю періоду “сходи — цвітіння”) на врожайність гіб-
ридів соняшнику. Позитивні кореляційні зв’язки встановлені
між урожайністю та показниками температурного режиму
умов року, виражених у величинах накопичених гібридами
впродовж періоду “сходи — цвітіння” суми градусо-діб. Зрос-
тання сум градусо-діб, розрахованих за нелінійною моделлю
і накопичених гібридами впродовж періоду “сходи — цві-
тіння”, супроводжувалося зниженням врожайності гібридів
різних груп стиглості у різному ступені. Найбільше зниження
врожайності встановлено для гібридів скоростиглої групи.
УДК 633.854.78:631.527
2016.4.204. НОВІ КРУПНОПЛІДНІ ЛІНІЇ СОНЯШНИКУ І
ГІБРИДИ, СТВОРЕНІ ЗА ЇХ УЧАСТЮ
/ Леонова Н.М., Кири-
ченко В.В., Сивенко О.А., Шепілов Б.П., Супрун О.Г., Ільчен-
ко Н.К., Шелякіна Т.А. // Вісник Центру наукового забез-
печення АПВ Харківської області: наук.-виробн. зб. — Х.,
2016. — Вип. 20. — С. 157–164. Шифр 547676.
Соняшник, лінія, гібриди, напрями використання, уро-
жайність.
Виділено із сортів-популяцій крупноплідні лінії Х51Б і
Х2301В, отримано стерильний аналог лінії Х51Б-Сх51А. Виді-
лені кращі гібриди з материнською лінією Сх51А. За оцінкою
показників насіння вони мають різні напрями використання:
Шумер і Форсаж — мають подвійні якості: кондитерську і
олійну; Гудвін — кондитерську; Атлант — олійну і Оплот —
олеїнову. Гібрид Гудвін забезпечує отримання насіння з
кращими показниками кондитерських ознак. При вирощуванні
його з густотою стояння рослин 28 тис./га забезпечується
потенційна врожайність понад 4,0 т/га, маса 1000 насінин —
103 г при високому вмісті білка в ядрі (до 25,7%) і висо-
кій лушпинності (менше 26%). При густоті стояння рослин
20 тис./га крупна фракція становить 83,6%, формується
велика сім’янка (натура 358 г/л) з виповненим ядром (маса
1000 ядер 100,8 г) та добрими смаковими якостями.
РОСЛИННИЦТВО. Технічні культури
УДК 633.5/.9