Упрощенная HTML-версия
35
№ 4 (70), 2016
2016.4.152.
УДК 60:57
БІОТЕХНОЛОГІЯ
умови наявності ефективної системи регенерації в умовах
in
vitro
вдосконалення соняшника буде максимальним і дасть
змогу отримувати рослини з новими господарсько цінними
ознаками. Метою дослідження було розроблення ефективної
системи регенерації для трьох генотипів однорічного соняш-
ника української селекції (0001в, 00026в та 006в). Експлан-
тами слугували: сім’ядолі, гіпокотиль, підсім’ядольне коліно
та корені. Експланти культивували на кожному середовищі
з різним співвідношенням 6-бензиламінопурину (БАП) та
1-нафтилоцтової кислоти (НОК) до появи рослин-регене-
рантів. Установлено, що відсоток регенерації є вищим у
експлантів із підсім’ядольного коліна та гіпокотиля, ніж з ко-
тиледонових та кореневих експлантів. Однак у лінії 002ВНІС
спостерігалася регенерація з котиледонових експлантів. Це
може свідчити про те, що цей генотип є чутливим та позитив-
но відкликається на співвідношення БАП та НОК з концентра-
ціями 1 та 0,1 мг/л. Підтверджено дані літературних джерел
про те, що регенераційна здатність у однорічного соняшника
є генотипзалежною, тому є необхідність у розробці ефектив-
ної системи регенерації для кожної лінії соняшника.
УДК 60:57:634.38:631.147
2016.4.148. СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ ШОВКОВИЦІ НА
ШЛЯХУ ПЕРЕХОДУ ТВАРИННИЦТВА ДО ВИРОБНИЦТВА
ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ
/ Бабаєва Г.І., Литвин В.М., Вой-
тенко В.І., Хмельова Т.С. // Ветеринарна медицина: міжвід.
темат. наук. зб. — Х., 2016. — Вип. 102. — С. 241–243. — Біб-
ліогр.: 16 назв. Шифр 06 547673.
Органічне тваринництво, Morus alba L., Morus nigra L.,
шовковиця, сорти шовковиці, листя і плоди шовковиці,
корми із шовковиці, препарати із шовковиці.
Листя шовковиці завдяки його унікальному хімічному складу
здавна використовується з метою виготовлення препаратів
для профілактики і лікування захворювань людини та тварин.
Листя і плоди білої (
Morus alba
L.) і чорної (
Morus nigra
L.)
шовковиці часто використовуються як засіб профілактики і
лікування різних захворювань внаслідок широкого спектра
біологічної активності їх складових. Наведено літературні
дані щодо хімічного складу листя та суплідь шовковиці. За-
пропоновано загальну технологію використання листя шовко-
виці у деяких галузях тваринництва і обсаджування кормових
ланів захисними смугами із сортової шовковиці, збір листя та
суплідь, підгодівля ними тварин, використання залишків гілок
та листя після згодовування для виробництва органічних
добрив та в альтернативній енергетиці у циклі безвідходного
виробництва. Рекомендовано використання кормових сортів
шовковиці: Українська 5, Українська 6, Українська 7, Слобо-
жанська 1, Мереф’янська, а також сортів, виведених у відділі
шовківництва та технічної ентомології ННЦ “ІЕКВМ”.
УДК 60:577.13:57.088.6+574+57.085.2
2016.4.149. ВИВЧЕННЯ ДЕЯКИХ БІОХІМІЧНИХ ХАРАК-
ТЕРИСТИК ВИДІВ РОСЛИН, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ, В
КУЛЬТУРІ
IN VITRO
/ Пушкарьова Н.О., Белокурова В.Б.,
Кучук М.В. // Фактори експериментальної еволюції організмів:
зб. наук. пр. — 2016. — Т. 19. — С. 182–184. — Бібліогр.: 14
назв. Шифр 547538.
Біорізноманіття, банки генів, культивування in vitro, анти-
оксидантна активність, поліфруктани, біохімічні показники.
Вивчали деякі біохімічні показники рослин, що занесені до
Червоної книги України — низку видів дикорослої флори, які
мають різний природоохоронний статус. У дослідженнях ви-
користано рослинний матеріал, розмножений за допомогою
методів культури
in vitro
. Наведено дані про природоохорон-
ний статус видів, що досліджувались, антиоксидантну актив-
ність (АОА), вміст загального розчинного білка та поліфрук-
танів (ПФ) у листкових екстрактах дослідних видів:
Ligularia
sibirica
,
Leontopodium aplinum
,
Crambe tataria
,
Geycyrrhiza
glabra
,
Iris sibirica
. Встановлено, що культивування в умовах
in vitro
може викликати зміни у процесах синтезу біологічно
активних сполук. Однак не виявлено значних відмінностей у
вмісті фруктозовмісних цукрів, білка, а також антиоксидант-
них властивостей екстрактів досліджуваних рослин
in vitro
по-
рівняно з даними інших рослин, культивованих у відкритому
ґрунті. Вперше оцінено вміст ПФ, білка та АОА для
Crambe
tataria
. Цей вид потребує подальшого дослідження, оскільки
може бути джерелом сполук із біологічною активністю.
УДК 60:577.151:579.864.1
2016.4.150. ОЦІНКА
IN VIVO
ГЕНОТОКСИЧНОСТІ ТА МУ-
ТАГЕННОСТІ МУЛЬТИКОМПОНЕНТНОЇ ВАКЦИНИ “МУЛЬ-
ТИБОВІСАН”, МОДИФІКОВАНОЇ БІОБЕЗПЕЧНИМИ НАНО-
ЧАСТИНКАМИ АУРУМУ
/ Риженко Г.Ф., Горбатюк О.І., Анд-
ріящук В.А., Жовнір О.М., Рудой О.В., Тютюн С.М., Дибко-
ва С.М., Рєзніченко Л.С., Грузіна Т.Г. // Ветеринарна біо-
технологія: бюлетень. — К., 2016. — Вип. 28. — С. 225–
232. — Бібліогр.: 9 назв. Шифр 547672.
“Мультибовісан”, наночастинки ауруму, генотоксичність,
мутагенність, метод ДНК комет, мікроядерний тест,
біобезпека.
Метою роботи була оцінка
in vivo
генотоксичності та мута-
генності мультикомпонентної вакцини “Мультибовісан” (М.),
модифікованої біобезпечними наночастинками ауруму. За-
стосування наночастинок металів, зокрема ауруму, у біо-
технологічних схемах виготовлення мультикомпонентних
імунобіологічних препаратів має широкі перспективи завдяки
його унікальним властивостям цільового потрапляння лі-
карських препаратів до органів-мішеней. Для тестування
in
vivo
генотоксичності й мутагенності зразків вакцини М., мо-
дифікованої наночастинками ауруму в кількості 0,5 та 1,0%,
використовували статевозрілих самців кролів. Всього було
три групи тварин: І група — дослідна (М. + AuNP (0,5%)); ІI
група — дослідна (М. + AuNP (1,0%)); ІІІ група — контрольна,
вводили немодифіковану вакцину М. Виконаний
in vivo
комп-
лекс досліджень щодо оцінки біобезпечності модифікованої
наночастинками ауруму вакцини М. за показниками геноток-
сичності та мутагенності дає змогу зробити висновок про
відсутність потенційного негативного впливу на генетичний
апарат організму тварин як базової вакцини, так і модифіко-
ваної наночастинками ауруму і відсутність негативного впли-
ву наночастинок цього металу на цілісний живий організм.
Крім того, біотрансформація наночастинок ауруму
in vitro
не
призводить до утворення промутагенів у організмі тварин.
Дослідження відкривають перспективи широкого впроваджен-
ня нанобіотехнологій, зокрема комплексних імунобіологічних
препаратів для специфічної профілактики особливо небез-
печних аеробних та анаеробних інфекцій с.-г. тварин.
УДК 60:577.21:57.085.1:577.233.3:633
2016.4.151. IRAP-АНАЛІЗ РОСЛИН-РЕГЕНЕРАНТІВ ТРИ-
ТИКАЛЕ, СТІЙКИХ ДО ВОДНОГО ДЕФІЦИТУ
/ Бавол А.В.,
Великожон Л.С., Пикало С.М., Дубровна О.В. // Фактори екс-
периментальної еволюції організмів: зб. наук. пр. — 2016. —
Т. 19. — С. 73–77. — Бібліогр.: 21 назва. Шифр 547538.
Тритикале, рослини-регенеранти, водний дефіцит, прай-
мери, клітинна селекція, генетичний поліморфізм.
Мета роботи — аналіз рівня поліморфізму ділянок ДНК,
фланкованих інвертованими повторами L довгих терміналь-
них ділянок (LTR) ретротранспозонів у рослин-регенерантів
тритикале, одержаних за клітинної селекції на стійкість до
водного дефіциту. Вивчали: 1) вихідний матеріал — рослини
тритикале лінії 38/1276 (10 рослин); 2) стійкі до водного де-
фіциту рослини-регенеранти, отримані шляхом клітинної се-
лекції (14 рослин); 3) контрольні рослини-регенеранти, одер-
жані з калюсів, без проведення клітинної селекції (14 рос-
лин). У ході дослідження доведено, що за використання
праймерів Su, Wh та Wi1 геномів рослин-регенерантів три-
тикале, отриманих шляхом клітинної селекції на стійкість
до водного дефіциту, можна ідентифікувати делеції ДНК та
точкові мутації в LTR ділянках, а за використання пари IRAP-
праймерів Su/Ni виявлено транспозицію MTE. Одержані дані
свідчать, що саме за дії сублетальної концентрації маніту
відбувається транспозиція ретротранспозонів Sukkula/Nikita,
оскільки у контрольних рослин-регенерантів, отриманих без
впливу стресора їхня активність не встановлена. Виявлений
генетичний поліморфізм може свідчити про загальну неста-
більність геному тритикале, що є штучним амфідиплоїдом,
а також вказувати на проходження процесу коадаптації пше-
ничного та житнього субгеномів.
УДК 60:577.21:57.085.1:577.233.3:633
2016.4.152. СУЧАСНІ БІОТЕХНОЛОГІЇ ОТРИМАННЯ СТІЙ-
КИХ ДО СТРЕСІВ РОСЛИН ПШЕНИЦІ
/ Моргун В.В., Дубров-
на О.В., Моргун Б.В. // Физиология растений и генетика. —
2016. — Т. 48, № 3. — С. 196–214. — Бібліогр.: 93 назви.