Упрощенная HTML-версия
80
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.3.352.
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630
ведено, що всі запропоновані технології вилучення соків
із бульб топінамбура дають змогу значною мірою зберегти
життєво важливі для людини макро- і мікроелементи: калій,
мідь, залізо. Хід досліджень та результати представлено у
діаграмах і таблицях.
УДК 664.93(072)
2016.3.352. РЕЦЕПТУРНІ КОМПОНЕНТИ ПАШТЕТНИХ
КОНСЕРВІВ ПРОФІЛАКТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
/ Баль-
Прилипко Л., Крижова Ю., Морозюк Р. // Продовольча ін-
дустрія АПК. — 2016. — № 1/2. — С. 33–36. –– Бібліогр.: 3
назви.
Консерви, паштет, рецептура, м’ясо яловиче, печінка,
мозок, фосфоліпіди, вітаміни.
Розроблено рецептури виготовлення паштетних консервів
з підвищеним вмістом фосфоліпідів та вітамінів. Досліджено
хімічний склад субпродуктів І категорії та м’яса яловичини.
Для дослідження представлено яловичину односортну, печін-
ку яловичу та мозок яловичий. Досліджено хімічний та аміно-
кислотний склад сировини і готового продукту. Доведено, що
яловича печінка містить майже втричі більше фосфоліпідів,
тригліцеридів, перевищує вміст фосфоліпідів у півтора раза
порівняно з мозком і в 13 порівняно з м’ясом яловичини.
Показано, що використання субпродуктів І категорії забез-
печує готові продукти підвищеним вмістом ессенціальних
фосфоліпідів, макро- та мікроелементами, залізом і вітамі-
нами групи В. Заміна частки м’яса субпродуктами дає змогу
збалансовувати консерви вищепереліченими нутрієнтами і
рекомендувати їх для профілактичного харчування.
630 ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
Науковий референт — РОМАНЧУК Л.О.
Науковий консультант — професор ГОЙЧУК А.Ф.
УДК 630*17:582.475.2(477.41/.42)
2016.3.353. ПЕРСПЕКТИВНА ПОРОДА
/ Белеля С. // Лісо-
вий і мисливський журнал. — 2016. — № 2. — С. 22–23.
Модрина, культивування модрини, продуктивність і стій-
кість лісів Полісся.
Розглянуто питання щодо важливості вдосконалення тех-
нології створення й вирощування швидкорослих насаджень
модрини (М.) у відносно бідних та відносно багатих типах
лісорослинних умов Західного Полісся з урахуванням її
максимальної продуктивності та біологічної стійкості. Акту-
альність питання стосується доцільності культивування М. у
регіоні, особливостей її сумісного росту з автохтонною по-
родою — сосною звичайною, можливостей створення чистих
або мішаних культур. В Україні насадження з перевагою в їх
складі М. поширені на площі 9848 га, а запас стовбурової де-
ревини в них оцінено в 2252 тис. м
3
. Поряд з цим, у західному
регіоні насадження з перевагою породи займають 9242 га,
тобто 94% модринових насаджень зосереджено на території
Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпат-
ської, Хмельницької, Рівненської, Волинської та Чернівецької
областей. Слід зазначити, що участь у деревостанах навіть
невеликої кількості дерев М. (близько 50–100 шт./га) істотно
підвищує продуктивність мішаного модриново-соснового
насадження в 60–65-річному віці (на 13–24%). Вагомим аргу-
ментом доцільності культивування М. у насадженнях Полісся
є її біологічна стійкість. Обґрунтовано доцільність уведення в
лісові культури модрини європейської, тонколускатої і широ-
колускатої, оскільки використання М. як компонента соснових
насаджень забезпечить не лише їх біологічну стійкість, але
й нагромадження великих запасів стовбурової деревини,
покращить сортиментну структуру, сприятиме підвищенню
продуктивності соснових насаджень Західного Полісся.
УДК 630*17:582.623.2:630*232
2016.3.354. КОРИГУВАННЯ ДЛЯ ВЕРБИ
/ Сінченко В.,
Фучило Я., Гументик М. // The ukrainian Farmer. — 2015. —
№ 12. — С. 102–103.
Верба енергетична, вирощування енергетичної верби,
схеми садіння верби.
Розроблено ефективну українську технологію вирощування
енергетичної верби (ЕВ) на високопродуктивних плантаціях
та перероблення сировини з неї. Особливо високу продук-
тивність біомаси для виробництва біопалива забезпечують
нові сорти й гібриди ЕВ, які за врожайністю сухої біомаси,
ефективністю акумуляції сонячної енергії та екологічністю
технологій вирощування значно переважають наявні вітчиз-
няні види. Культивування ЕВ, зважаючи на її екологічні осо-
бливості, можливе практично на всіх типах ґрунтів, але для
вербових плантацій будь-якого призначення оптимальним
є вологий, багатий на гумус, добре дренований супіщаний
або суглинистий ґрунт (слабокислий або нейтральний). Піз-
ньоосіннє садіння із заготівлею живців безпосередньо перед
висаджуванням і ранньовесняне із заготівлею садивного
матеріалу наприкінці періоду зимового спокою та зберіганням
його до садіння — найпридатніші для виробництва способи
створення плантацій ЕВ. Для промислового вирощування
ЕВ на щепу в Україні розроблено таку схему садіння: загли-
блення живців — на 18–19 см, між рядками — 0,70 м, між
смугами — 1,4 м, густота насадження — 15 тис. шт./га. За
європейською технологією відстань між смугами становить
2,5 м, а між рядками в смузі — 0,75. Садіння живців про-
водиться вертикально із залишенням на поверхні 1–2 см.
Під час садіння восени живці доцільно заглиблювати на
2–3 см від поверхні або присипати ґрунтом на 3–4 см, щоб
запобігти їх вимерзанню, висушуванню та витисканню з
ґрунту морозами. У 1-й рік догляду за вирощування ЕВ як
садивного матеріалу, так і для промислового використання
застосовують ґрунтовий гербіцид із д.р. пендиметалін. Далі
на сильно засмічених насінням бур’янів площах застосовують
комбіновану систему — внесення гербіцидів у ґрунт плюс
обприскування сходів. Особливу увагу слід приділяти про-
тидольним препаратам. Після зрізання вирощеної сировини
з порослі формується наступна генерація плантації. Таких
генерацій може бути від декількох десятків (плантації на
прут) до двох-трьох, за вирощування балансової деревини,
пиловника й інших середніх і грубих сортиментів.
УДК 630*17:582.931.4:632.35(477.43/.44)
2016.3.355. ПАТОГЕНЕЗ ТУБЕРКУЛЁЗА ЯСЕНЯ ОБЫК-
НОВЕННОГО В УСЛОВИЯХ ЗАПАДНОГО ПОДОЛЬЯ УК-
РАИНЫ
/ Кульбанская И.Н. // Известия высших учебных
заведений. Лесной журнал. — 2015. — № 6. — С. 75–84. —
Библиогр.: 10 назв.
Ясен звичайний, туберкульоз ясена, патогенез туберку-
льозу ясена, шкодочинність туберкульозу ясена, симпто-
матика туберкульозу ясена.
Наведено результати дослідження симптоматики, поши-
рення і шкодочинності найрозповсюдженішого і небезпечного
захворювання ясена звичайного (ЯЗ) — туберкульозу (Т.).
Збудником Т. є фітопатогенна бактерія
Pseudomonas syringae
pv. savastanoi
(Smith 1908), яка уражує не лише стовбури, гіл-
ки і пагони, але й суцвіття ЯЗ. Виділено етапи патогенезу за-
хворювання, представлено коротку характеристику збудника.
З’ясовано, що бактерії можуть інфікувати дерева, починаючи
з 1–2-річного віку. При цьому замість гладенької зеленувато-
сірої кірки формуються невеликі еліпсоподібні м’які пухлини
внаслідок локального здуття кори і заповнення пустот сірою
липкою бактеріальною масою без запаху. З часом уражені
ділянки стовбура стають більш плоскими, розтріскуються,
камбій і луб у середній частині відмирають і руйнуються. У
центрі туберкульозних утворень формується тріщина, яка
пізніше заростає. З року в рік з’являються нові туберкульозні