Стр. 77 - rj_2016_03

Упрощенная HTML-версия

77
№ 3 (69), 2016
2016.3.341.
хімічної безпеки. — 2016. — № 2. — С. 23–31. — Библиогр.:
44 назв.
Нейротоксичність, хлорпромазин, тести клініко-функціо-
нальні, лабораторні тварини, ксенобіотики, ветеринарна
токсикологія.
Представлено основні характеристики батареї клініко-
функціональних тестів (КФТ) для щурів, запровадженої в
Науковому центрі превентивної токсикології, харчової та
хімічної безпеки ім. Л.І. Медведя МОЗ України. Визначено,
що батарея КФТ є ефективним інструментом оцінки клінічно-
го стану і неврологічного статусу тварин у токсикологічних і
фармакологічних дослідженнях. Експериментально показа-
но специфічність і чутливість батареї КФТ для діагностики
пригнічувальної дії на нервову систему щурів за внутрішньо-
шлункового введення самкам нейротропного препарату —
хлорпромазину (ХП) у дозах 8 та 16 мг/кг ж.м. Показано,
що хлорпромазин у дозі 8 мг/кг викликав у щурів зміни у
поведінці, які характеризували зниження реакції при набли-
женні і торканні, м’язового тонусу, горизонтальної рухової
активності в період 60–240 хв після введення. Доза ХП —
16 мг/кг спричиняла статистично значуще (P
?
0,5) зменшення
сенсомоторних реакцій, м’язового тонусу, сонливість, вока-
лізацію при торканні, мідріаз, прояв латентного періоду до
початку руху, зниження горизонтальної і вертикальної рухо-
вої активності у “відкритому полі” у період 30–240 хв після
введення хлорпромазину.
УДК 636.09:617/618:636.2
2016.3.338. ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДНА АКТИВНІСТЬ
НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ У КОРІВ ПРОТЯГОМ ВАГІТНОСТІ
ТА ЗА ОРТОПЕДИЧНОЇ, АКУШЕРСЬКОЇ Й ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ
ПАТОЛОГІЙ
/ Власенко С.А. // Біологія тварин. — 2016. —
Т. 18, № 1. — С. 9–16. — Бібліогр.: 26 назв.
Кортикостероїдогенез, корови (репродуктивний статус),
ендокринні дослідження корів, вагітність корів, ортопе-
дична патологія, акушерська і гінекологічна патологія,
метрит, гіпофункція яєчників, персистенція жовтого тіла,
кіста лютеїнова, оофорит, надниркові залози, кінцівки корів
(виразки).
Об’єктом досліджень були високопродуктивні корови укра-
їнської чорно-рябої молочної та голштинської порід віком 3–7
років. Ендокринні дослідження проводили методом імуно-
ферментного аналізу. Кортизол визначали у сироватці крові
упродовж тільності корів, на 3–5-ту добу після отелення,
за гострого післяродового метриту, гіпофункції яєчників,
персистенції жовтого тіла, лютеїнової кісти й оофориту. До
контрольної групи входили корови зі здоровими кінцівками, а
до дослідних — з виразками м’якуша та шкіри міжпальцевого
склепіння, флегмоною вінчика, гнійним пододерматитом.
Встановлено, що динаміка рівня кортизолу впродовж тільно-
сті та після отелення зазнавала вірогідних змін і характери-
зувалась почерговим підвищенням та зниженням гормону.
На 2- і 3-му місяцях тільності він становив 1,41±0,45 та
1,22±0,25 мкг/дл відповідно, протягом 4-го зростав удвічі, на
5-му досягав максимуму — 3,02±0,44 мкг/дл, а на 6-му — спо-
стерігали різке зниження — на 46,4% (до 1,62±0,17 мкг/дл).
У наступні 2 місяці спостерігались незначні коливання по-
казників. Підготовка до отелення перебігала на тлі зниженого
рівня кортизолу (в 1,7 раза), проте, впродовж перших 3–5
діб пуерперального періоду відмічалось його підвищення до
1,63±0,45 мкг/дл. Розвиток гострого післяродового метриту
зумовлював збільшення концентрації кортизолу у 2,3 раза,
персистентного жовтого тіла — в 7,2 раза, оофориту — в 6
разів. За гнійно-некротичних процесів у дистальній частині
кінцівок у всіх хворих корів, незалежно від їх репродуктив-
ного статусу, концентрація гормону була більшою на 20,4–
67,7% порівняно з контролем. Крім того, протягом тільності
різниця між показниками була незначною, що нівелювало
їх у межах 2,63±0,31–3,99±0,46 мкг/дл. За асоційованого
розвитку ортопедичної патології та запалення матки в корів
у післяродовий період вміст кортизолу в сироватці крові ві-
рогідно збільшився у 2,5 раза (4,12±1,08 мкг/дл) порівняно
з контролем.
ХАРЧОВА І ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. ПРОДУКТИ ТВАРИННИЦТВА
УДК 663/665; 637
663/665 ХАРЧОВА І ПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
637 ПРОДУКТИ ТВАРИННИЦТВА
Науковий референт — ІВАНЧЕНКО Л.А.
Науковий консультант — академік НААН ЛУКАНІН О.С.
УДК [664.34:612.392.5-022.45]:664.3-021.635
2016.3.339. ЖИРОЗАМІННИКИ ВУГЛЕВОДНОЇ ТА БІЛ-
КОВОЇ ПРИРОДИ В НИЗЬКОКАЛОРІЙНИХ МАЙОНЕЗАХ
/
Ткаченко Н., Севастьянова О., Маковська Т. // Продовольча
індустрія АПК. — 2016. — № 1/2. — С. 18–22. –– Бібліогр.:
10 назв.
Низькокалорійний майонез, імітатор жиру, інулін, концен-
трат сироваткових білків, стабілізатори, модифікований
крохмаль, камедь, геміцелюлоза, целюлоза, агар, карагінан,
ксантан.
Дослідження здійснено на кафедрі технології молока, жирів
і парфумерно-косметичних засобів Одеської національної
академії харчових технологій. Розглянуто сучасні тенденції у
створенні низькокалорійного майонезу. Розроблено техноло-
гію низькокалорійного майонезу, збагаченого симбіотичним
комплексом. Обгрунтовано необхідність розробки технології
продуктів оздоровчого призначення, які містять харчові во-
локна. Представлено огляд жирозамінників полісахаридної та
білкової природи з описанням їх фізіологічних та технологіч-
них властивостей. Рекомендовано доцільність використання
інуліну й концентрату сироваткових білків як жирозамінників
у технологіях виробництва низькокалорійних майонезів оздо-
ровчого призначення.
УДК 005.591.1:637.28.043
2016.3.340. ОПТИМІЗАЦІЯ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛА-
ДУ СПРЕДІВ
/ Куренкова О., Ткаченко Н., Некрасов П. //
Продовольча індустрія АПК. — 2016. — № 3. — С. 9–13. ––
Бібліогр.: 10 назв.
Спред, високоолеїновий соняшниковий жир, соєвий жир,
молочний жир, модифіковані жири.
Для освоєння випуску продуктів з комбінованою жировою
фазою проведено комплекс наукових і технологічних розро-
бок. Складено новий асортимент спредів з комбінованою жи-
ровою фазою, вміст яких становить молочний жир, рослинні
природні, модифіковані жири та олії. Досліджено оптималь-
ний жирнокислотний склад спредів для здорового харчуван-
ня, одержаний за комбінування молочного, високоолеїнового
соняшникового та соєвого жирів. Виконано програмне накла-
дення змодельованих функцій відхилу замінників молочного
жиру. Доведено, що оптимальний склад жирової фракції
спредів для здорового харчування повинен складатись із
молочного жиру 33,76–35,20%, високоолеїнової рафінова-
ної дезодорованої соняшникової олії 11,27–13,94, соєвої
рафінованої дезодорованої олії 51,87–54,38%. Комплекс
пробних експериментальних зразків низькожирних спредів з
оптимальним жирнокислотним складом може бути рекомен-
довано для використання у виробництві молочної продукції,
для збалансованого харчування населення та подальшого
наукового дослідження і технологічних розробок.
УДК 633.16
2016.3.341. ЯЧМІНЬ У ВІТЧИЗНЯНІЙ КРУП’ЯНІЙ ПРО-
МИСЛОВОСТІ: ПЕРСПЕКТИВИ ТА НОВІ МОЖЛИВОСТІ