Упрощенная HTML-версия
74
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
практ. конф., 14–16 верес. 2016 р. — О.: ТЕС, 2016. — С. 152–
155. — Бібліогр.: 5 назв. Шифр 547508.
Карась сріблястий, радіонукліди, тушки риб, міграція
радіонуклідів.
Вивчали міграцію та вплив радіонуклідів на молодь карася
сріблястого за комплексної дії радіаційно-хімічного забруд-
нення, екологічних наслідків та ризиків комплексного впливу
шкідливих речовин на якість рибної продукції. Об’єктом до-
слідження була молодь карася сріблястого. Встановлено,
що вміст радіонуклідів визначали у цільних тушках риби на
приборах СЕГ-001 “АКЛ-С” й СЕБ-01-150. Досліджено вміст
радіонуклідів в органах і тканинах (кістки, м’язи, зябра, по-
кривні тканини, внутрішні органи) карася сріблястого. В туш-
ках риб виявлено техногенні радіонукліди та
137
Cs. Питома
активність
137
Cs в організмі риб була зафіксована на рівні
1,9–2,35 Бк/кг. За нашими даними у особин віком 0+ серед-
ній вміст
137
Cs становив 2,0±0,03 Бк/кг, а у одноліток (1+) —
2,35±0,11 Бк/кг. Визначено, що вміст техногенного
90
Sr у
мальків (0+) був у межах 0,55±0,02 Бк/кг, а особини віком
(1+) містили 2,0±0,03 Бк/кг
90
Sr у тканинах. Природні радіо-
нукліди
226
Ra,
232
Тh,
40
К виявлено в тканинах молодих осо-
бин карася у рівнях відповідно 20,95±0,14 Бк/кг (радій-226),
28,05±1,88 Бк/кг (торій-232), 47,5±0,79 Бк/кг (калій-40). За
результатами кореляційного аналізу встановлено досто-
вірну залежність між морфометричними лінійно-ваговими
показниками та накопиченням природних техногенно підси-
лених радіонуклідів — зі збільшенням маси й довжини риби
їх концентрація зростає. Але при цьому не перевищують-
ся гранично допустимі норми для природних радіонуклідів
у рибі як харчовому продукті.
2016.3.324.
ВЕТЕРИНАРІЯ
УДК 619
619 ВЕТЕРИНАРІЯ
Науковий референт — КАРГІНА О.В.
Науковий консультант — академік НААН БУСОЛ В.О.
УДК 636.09:575.852:60
2016.3.324. МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІ-
ДЖЕНЬ У ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ ТА БІОТЕХНОЛОГІЇ
В КОНТЕКСТІ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ БІОБЕЗПЕКИ
/ Гері-
лович А.П., Стегній Б.Т., Барановський Д.І., Мандигра М.С.,
Лиманська О.Ю., Болотін В.І. // Ветеринарна медицина: між-
від. темат. наук. зб. — Х., 2016. — Вип. 102. — С. 19–25. —
Бібліогр.: 15 назв. Шифр 06 547640.
Молекулярно-генетичні методи, моніторинг інфекцій,
лабораторні дослідження, полімеразна ланцюгова реак-
ція (ПЛР), біобезпека, емерджентні інфекції, діагностика
у ветмедицині, стандартизація, Національні програми,
тести міжнародні.
Розглянуто важливість використання методу полімеразної
ланцюгової реакції (ПЛР) у контролюванні генетичних ресур-
сів тварин і птиці, а також бактерійних та вірусних інфекцій в
Україні та світі. Визначено основні напрями підвищення рівня
науково-методичного забезпечення розвитку молекулярно-
генетичних методів (МГМ) діагностики у ветеринарній меди-
цині в Україні, і зокрема, створення референс-центру з роз-
робки та впровадження інноваційних технологій моніторингу
та діагностики інфекційних хвороб тварин (ІХТ) і Міжвідомчо-
го науково-інноваційного центру з проблем аналітичного ана-
лізу геномів і секвенування з оснащенням його відповідним
обладнанням; розробка Національної програми гармонізації
системи лабораторної діагностики ІХТ відповідно до міжна-
родних стандартів із використанням МГМ; поглиблення та
прискорення досліджень з екогеографії та еволюції збудників
емерджентних та економічно значимих ІХТ із застосуванням
МГМ; розробка нових і валідація існуючих вітчизняних за-
собів, заходів і національних стандартів діагностики ІХТ на
основі МГМ та технологій. Наголошується на необхідності
розширення співпраці з референс-лабораторіями та цен-
трами МЕБ, ВООЗ та ФАО щодо вдосконалення системи
моніторингу, діагностики та прогнозування ІХТ на основі
МГМ, виконанні досліджень за міжнародними програмами
та грантами. Необхідною умовою є підвищення стандартів
біологічної безпеки до рівнів BSL-2 та -3 у лабораторіях, які
застосовують МГМ моніторингу та контролю епізоотичної
ситуації щодо емерджентних хвороб тварин. Основним зав-
данням є розробка нових редакцій нормативних документів
щодо контролювання та профілактики інфекційних хвороб
тварин з регламентацією залучення молекулярно-генетичних
методів для скринінгу епізоотичної ситуації.
УДК 636.09:578.2’21:575
2016.3.325. КЛЕТОЧНЫЕ ФАКТОРЫ ГИПЕРМУТАГЕНЕ-
ЗА ЭМЕРДЖЕНТНЫХ ВИРУСОВ
/ Попов Н.Н., Скляр Н.И.,
Колотова Т.Ю. // Ветеринарна медицина: міжвід. темат. наук.
зб. — Х., 2016. — Вип. 102. — С. 44–49. — Библиогр.: 38 назв.
Шифр 06 547640.
Віруси емерджентні, вірус (грип А, Ебола), Віч-вірус,
квазівиди вірусів, РНК і ДНК, мутації вірусів, генетичний
поліморфізм вірусів, дезамінази, препарати модулювальні
(активність APOBEC i ADAR дезаміназ).
Констатується, що для РНК вірусів та ретровірусів ха-
рактерна висока швидкість мутагенезу, яка досягається за
рахунок неточного реплікативного синтезу, здійснюваного
РНК, а в деяких випадках, і ДНК полімеразами. У результаті,
зазвичай, доводиться мати справу не з геномом дикого типу
вірусу, а з набором субпопуляцій — квазівидів, які утворю-
ють “мутантну хмару”. Однак виявилось, що мутації вірусів
виникають не лише в результаті неточного реплікативного
синтезу. Віруси є субстратами для таких ферментів реда-
гування клітинних молекул РНК і ДНК як цитозинові дезамі-
нази AID/APOBEC суперродини та аденозинові дезамінази
ADAR родини. За впливу цих ферментів редагування може
відбуватись як летальний гіпермутагенез вірусів, так і не-
летальний, який збільшує розміри “мутантної хмари”, що зу-
мовлює еволюцію вірусів. Механізми клітинного редагування
мають роль в еволюції таких емерджентних вірусів, як вірус
імунодефіциту людини ВІЧ-1, вірус грипу А і вірус Ебола.
Процеси редагування клітинних ДНК і РНК часто локалізовані
регіон-специфічно або сайт-специфічно. Не виключено, що ці
властивості зберігаються і за редагування вірусних геномів.
Локалізація редагування в гіперваріабельних ділянках геному
може прискорювати набуття вірусом адаптивних мутацій.
Відповідно недостатній ступінь гіпермутагенезу у деяких
випадках спричиняє розвиток захворювань, зокрема, імуно-
дефіциту, викликаного вірусом ВІЧ-1. З огляду на це, нині
перспективним визначено пошук препаратів, які посилюють
гіпермутагенез вірусів за дії клітинних дезаміназ AID/APOBEC
та ADAR родин.
УДК 636.09:602.9:576.316:611.018.1
2016.3.326. ЦИТОГЕНЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ МЕЗЕНХІМАЛЬ-
НИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН ЩУРІВ НА РІЗНИХ ПАСАЖАХ
/
Мазуркевич А.Й., Ковпак В.В., Ковпак О.С., Гудзь Н.В. // Ве-
теринарна біотехнологія: бюлетень. — К., 2016. — Вип. 28. —
С.165–172. — Бібліогр.: 19 назв. Шифр 547672.
Стовбурові клітини, клітинні технології, хромосомна
стабільність, цитогенетичний аналіз, мікроядерний тест,
пасаж, мутації, трансформація клітин in vitro.
Цитогенетичний аналіз мезенхімальних стовбурових клі-
тин проведений на 30 метафазних пластинках стовбурових
клітин щура з кожного пасажу (6 пасажів). Аналіз каріотипу
культури мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) засвідчив
наявність анеуплоїдій (8,9–18,9%) та поліплоїдій (1,1–4,4%),
кількість яких змінювалась з кожним пасажем, але не ви-
ходила за межі спонтанного мутагенезу, характерного для
ссавців. За результатами цитогенетичної оцінки культури
МСК з 1-го по 6-й пасаж визначено, що кількість клітин з