Упрощенная HTML-версия
25
№ 3 (69), 2016
2016.3.102.
ДОБРИВА
УДК 631.8
(ОС) і мінімізації обробітку ґрунту. Рівень рентабельності
застосування добрив був найвищим за МС та ОС удобрення
відповідно за мінімізації і полицевого обробітку ґрунту — 25,2
і 15,2%.
УДК 631.8
2016.3.98. АГРОМАТЕМАТИКА
/ Доценко О. // Пропози-
ція. — 2016. — № 5. — С. 46–48.
Добрива, норми макроелементів, родючість ґрунту, ба-
лансовий метод, бонітування ґрунтів.
Наведено аналіз методів розрахунку норм мінеральних
добрив (МД), зокрема балансового методу визначення за
винесенням поживних речовин із основної та нетоварної
частини продукції. За іншою модифікацією цього методу по-
треба у добривах визначається за величиною запланованого
приросту врожаю. У 80-х роках минулого століття необхідну
норму добрив визначали на підставі даних бонітування ґрун-
тів за складним триетапним алгоритмом. На першому етапі
встановлювали загальну норму внесення азоту, фосфору і
калію у діючій речовині. На другому етапі визначали дози
застосування окремих видів добрив (N, P, K) за нормативним
співвідношенням їхньої окупності приростом врожаю. На
третьому етапі норми добрив корегували на забезпеченість
ґрунту рухомими сполуками поживних речовин. Розроблено
також (А.О. Христенко) регресійні моделі, що дають змогу
встановити норму добрив (P, K) залежно від забезпечення
ґрунтів сполуками цих елементів, що визначені різними ана-
літичними методами. Існують відповідні рівняння регресії для
опрацювання картографічних матеріалів або аналітичних
результатів. Розроблено ресурсоощадну методику визна-
чення норм МД для одержання прогнозованих урожаїв с.-г.
культур на чорноземі типовому легкосуглинковому, яка ґрун-
тується на нормативах забезпечення ґрунту сполуками азоту,
частковому покритті дефіциту рухомих сполук фосфору та
виключенні калійних добрив, у разі достатнього забезпечен-
ня ґрунту цим елементом. Система удобрення, розроблена
за ресурсоощадною методикою, дала можливість значно
скоротити витрати на добрива зі збереженням високої вро-
жайності культур і забезпечила збільшення умовно чистого
прибутку.
УДК 631.8.022.3
2016.3.99. ТОКСИЧНІ ЕЛЕМЕНТИ В ДОБРИВАХ
/ Куто-
ва А. // The ukrainian farmer. — 2016. — № 6. — С. 66–68.
Токсичні елементи, добрива, важкі метали, ґрунт, гній,
детоксикація, добрива органічні, мікроелементи.
За ступенем негативного впливу на ґрунт, рослини, тварин
та людину важкі метали (ВМ) поділяють на групи: дуже не-
безпечні речовини — миш’як, кадмій, ртуть, селен, свинець,
кобальт, цинк, фтор; бор, кобальт, нікель, молібден, хром; ма-
лонебезпечні речовини — барій, ванадій, марганець, строн-
цій. Представлено дані щодо джерел забруднення ґрунтів;
класифікацію ґрунтів за вмістом ВМ; максимально допустимі
рівні ВМ у продовольчій сировині та вміст мікроелементів і
ВМ в органічних добривах і компостах. У випадку високого
вмісту ВМ у ґрунтах, навіть за максимально допустимого
рівня хоча б одного з металів, забороняється вирощувати
чутливі до ВМ культури (салат, шпинат, цибуля, кріп, пе-
трушка). Здатність ґрунтів зв’язувати токсиканти може бути
посилена за допомогою низки агрохімічних і меліоративних
заходів — застосування штучних і природних сорбентів, фі-
томеліорації, внесення органічних добрив. Органічні добрива
характеризуються невисокими концентраціями важких мета-
лів, проте елементи, що відіграють важливу фізіологічну роль
в житті рослин (Mn, Zn, Cu) є у гною в підвищених кількостях.
Уміст мікроелементів у гної має важливе значення з точки
зору відновлення біогенних компонентів ґрунтів. Використо-
вуючи відходи тваринництва, слід надавати перевагу ком-
постуванню для зменшення збудників хвороб, антибіотиків
й інших речовин, що забруднюють ґрунт.
УДК 631.8:631.153:631.582
2016.3.100. БІОЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ЗАСТОСУВАННЯ
ДОБРИВ У КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ ЗЕРНОВІЙ СІВОЗМІНІ В
УМОВАХ НИЗИННОЇ ЗОНИ ЗАКАРПАТТЯ
/ Тищенко О.С. //
Селекція, генетика і технології вирощування сільськогоспо-
дарських культур: тези міжнар. наук.-практ. конф. молодих
вчених, 24 квіт. 2015 р. — Миронівка, 2015. — С. 58. Шифр
547023.
Добрива, біоенергетична оцінка, сівозміна, енергетична
ефективність систем удобрення.
Проведено дослідження впливу різних систем удобрення
в 3-пільній зерновій сівозміні на продуктивність зернових
культур та родючість дерново-буроземних опідзолених ґрун-
тів. Дослід закладено у 1965 р. на полі Закарпатської ДСГДС
НААН. Чергування культур у сівозміні є наступним: кукуру-
дза на зерно, зернобобові культури та пшениця озима. При
аналізі енергетичної ефективності різних систем удобрення
сукупна антропогенна енергія, витрачена на вирощування
культур у сівозміні, взята як єдина незмінна величина для
всіх варіантів досліду. Змінною вважали сукупну енергію,
витрачену на виробництво та застосування різних доз як
мінеральних, так і органічних добрив. Установлено, що з по-
гляду енергетичної оцінки різних систем удобрення, за роки
досліджень найбільш ефективними були за вирощування
кукурудзи на зерно та пшениці озимої. Однак енерговіддача
використання добрив коливалася як за роками досліджень,
так і культурами сівозміни. Найвищу енерговіддачу на всіх
полях зернової сівозміни забезпечувало внесення фосфор-
них добрив, норми яких розраховані за балансом фосфору у
ґрунті та подвоєння дози цього елементу на фоні одинарних
норм азоту і калію (в середньому на гектар сівозмінної площі
N
73
P
60
або P
120
). Коефіцієнт енергетичної ефективності у
цих варіантах по сівозміні становить 1,41 та 1,27, за витрат
антропогенної енергії 8839 і 9769 МДж на тонну приросту
кормових одиниць у сівозміні.
УДК 631.8:631.427
2016.3.101. НА МАЙСТЕР-КЛАС ДО ПРИРОДИ
/ Негуляє-
ва Н., Новохацький М. // The ukrainian farmer. — 2016. —
№ 5. — С. 13–15.
Деградація ґрунтів, ґрунтова біота, мульчувальний шар,
родючість ґрунту, рослинні рештки, “чорна земля”, живиль-
ний газ, капілярність, шпаруватість ґрунту.
Автори статті вважають хибним шлях інтенсифікації, хімі-
зації й агресивного до навколишнього середовища земле-
робства. Втрачено знання про закони, які діють у природі
без втручання людини. У природних умовах не застосову-
ються мінеральні добрива, ґрунт не піддіється обробітку, й
вирощену надземну рослинну масу не вивозять з поля, а
залишають на поверхні, створюючи природний мульчуваль-
ний шар. Корифеї науки — В. Вернадський, В. Докучаєв,
П. Костичев — відзначали, що все живе на Землі зобов’язане
своїм життям мікро- та макрофауні, яка міститься у ґрунті.
Відновлення родючості ґрунту й одержання сталих урожаїв
с.-г. культур полягає у створенні належних умов існування
ґрунтової біоти — забезпечення її рештками наземних і під-
земних частин рослин. Великою помилкою аграрія є “чорна
земля”. Протягом усього року ґрунт має бути вкритий живою
біомасою або її відмерлими рештками. Теорія мінерального
живлення рослин повністю ігнорує той факт, що 95% урожаю
формується не з мінеральної складової ґрунту, а з повіт-
ряних газів — вуглецю, кисню, азоту та водню під час про-
цесу фотосинтезу. Вкрай важливим є забезпечити рослини
вуглекислим газом — він виділяється мікробіотою ґрунту у
процесі її життєдіяльності та під час розкладання відмерлих
рослинних решток на поверхні ґрунту або близько до неї в
аеробних умовах. Жодне мінеральне добриво не здатне за-
безпечити рослини цією сполукою. Система землеробства
І.Е. Овсінського заснована на обробітку ґрунту не глибше
5 см. Порівняно з глибоким обробітком з перевертанням
пласта поверхневий обробіток залишає звичні умови існу-
вання мікроорганізмам ґрунту. Ґрунт має бути щільним, тобто
капілярним і шпаруватим. Рухома капілярна волога та повіт-
ря, яке проникає в ґрунт, забезпечують колообіг поживних
речовин. Створення на поверхні ґрунту шару мульчі розриває
ланцюг залежності сільгоспвиробника від погодних умов.
Ґрунт, як живий механізм, має свої особливості і здатність до
самовідновлення, якщо зовнішній вплив є мінімальним.
УДК 631.8:631.48:631.618
2016.3.102. ЗМІНИ СТАНУ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ РЕ-
КУЛЬТИВОВАНИХ ҐРУНТІВ ЗА ЇХ ТРИВАЛОГО СІЛЬСЬКО-
ГОСПОДАРСЬКОГО ВИКОРИСТАННЯ
/ Забалуєв С.В. //