Упрощенная HTML-версия
24
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.3.96.
ним рельєфом, близьким рівнем залягання підґрунтових вод
та на низькородючих ґрунтах. Рівень вологості ґрунту у саду
яблуні із крапельним зрошенням залежатиме від підщепи,
віку насаджень та типу ґрунту. Зазначено, що максимально-
го рівня урожайності можна досягти за умови формування
режимів зрошення, коли вологість ґрунту у вегетаційний
період підтримується не нижче ніж 75–85% НВ незалежно від
гранулометричного складу ґрунтів. Глибину зволоження ко-
реневого шару ґрунту для яблуні встановлюють залежно від
глибини проникнення кореневої системи підщепи. Для дерев
яблуні на вегетативній слаборослій напівкарликовій і кар-
ликовій підщепі допустима глибина зволоження кореневого
шару ґрунту становить 0,4–0,45 м, на середньорослій напів-
карликовій і карликовій — 0,45–0,5 м, а на середньорослій —
0,65–0,75 м. Відповідна глибина зволоження кореневого
шару яблуні забезпечується вегетаційними поливами, їх
терміни та норму визначають за допомогою тензіометричного
методу чи інтернет-метеостанціями. Норма поливу завжди
відповідає величині сумарного водоспоживання дерев і не
перевищує встановленої (рекомендована) норми, особливо
за вирощування насаджень на схилах (табл.).
УДК 631.674.6:634.8
2016.3.94. МОДЕРНІЗАЦІЯ ОСУШУВАЛЬНИХ СИСТЕМ У
ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ЗОНІ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ
/ Тишен-
ко О., Нагальнюк С. // Водне господарство України. — 2016. —
№ 2. — С. 23–27. — Бібліогр.: 9 назв.
Модернізація, осушувальні системи, водний режим, забо-
лочені і перезволожені землі, рівень ґрунтових вод, транс-
портувальні канали.
Показано, що осушувальні системи лівобережної частини
зони Полісся України не відповідають сучасним ринковим
умовам с.-г. виробництва. Такі системи змінили водний
режим заболочених і перезволожених земель, особливо в
умовах дефіциту атмосферних опадів та зростання темпе-
ратури. Внаслідок цього скоротилась тривалість весняного
та літньо-осіннього високого стояння рівня ґрунтових вод,
місцями до критичних показників. Модернізація осушуваль-
них систем і створення на їх основі технічно досконалих
систем двосторонньої дії дає можливість впроваджувати
науково обґрунтовані технології регулювання водного режи-
му осушуваних земель для вирощування високих урожаїв
с.-г. культур. Розроблено уніфіковані технологічні схеми
забору води з річок і водосховищ та її подачі на зволоження
транспортувальними каналами. З метою визначення об’ємів
акумуляції води залежно від параметрів транспортувальних
каналів і облаштованих у них акумуляційних ємностей, роз-
роблено відповідні графіки. При модернізації осушувальних
систем автори вважають за доцільне застосовувати принцип
державно-приватного партнерства. Зазначено, що технічно
відновлені шляхом модернізації осушувальні системи стануть
регіональним прикладом сучасної організації гарантованого
агровиробництва на меліорованих землях лівобережної зони
Українського Полісся.
УДК 631.675:631.587:631.582
2016.3.95. ПРОДУКТИВНІСТЬ СІВОЗМІН НА ЗРОШУ-
ВАНИХ ЗЕМЛЯХ ЗА РІЗНОГО ЇХ НАСИЧЕННЯ ЗЕРНОВИ-
МИ І ТЕХНІЧНИМИ КУЛЬТУРАМИ
/ Ромащенко М.І., Музи-
ка О.П., Вожегова Р.А., Малярчук М.П. // Вісник аграрної нау-
ки. — 2016. — № 2. — С. 32–37. — Бібліогр.: 10 назв.
Зрошення, зрошувальні системи, гідромодуль, продук-
тивність сівозмін, пшениця озима, соя, кукурудза.
Досліджено спроможність зрошувальних систем забезпе-
чити науково обґрунтовані режими зрошення с.-г. культур у
сівозмінах з різною питомою часткою вологолюбивих культур
сої та кукурудзи. Відмічено, що для господарств зрошуваної
зони на цьому етапі розвитку агропромислового комплексу за
наявного стану зрошувальних систем, силового обладнання і
дощувальної техніки застосовувати високоінтенсивні просап-
ні системи землеробства неможливо без проведення їх пов-
ної реконструкції та модернізації з одночасним підвищенням
гідромодуля таких систем до 07 л/с/га. На зрошуваних діль-
ницях за зрошувальних систем із гідромодулем 0,35 л/с/га
доцільно застосовувати 4-пільні сівозміни з питомою часткою
кукурудзи, сої та пшениці озимої відповідно 50, 25 і 25% або
25, 50 і 25% та 2-пільні сівозміни з 50%-м насиченням соєю
і пшеницею озимою. Підвищення питомої частки кукурудзи
і сої в 2–3-пільних сівозмінах до 50,0–66,6% призводить до
порушення науково обґрунтованих режимів зрошення та
неможливості отримання проектних рівнів урожайності цих
культур на всіх зрошувальних системах України, крім 1-ї
черги Краснознаменської зрошувальної системи з гідромо-
дулем 0,69 л/с/га.
631.8 ДОБРИВА
Науковий референт — кандидат хім. наук ТОВМАЧЕНКО В.М.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН БИКІН А.В.
УДК 577.112:633.11:631.8
2016.3.96. ВПЛИВ ТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДОБ-
РИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ФОТОСИНТЕЗУ ТА ВРОЖАЙ-
НІСТЬ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ
/ Кудрявицька А.М. // Вісник аграрної
науки. — 2016. — № 4. — С. 24–27.
Пшениця яра, приріст урожаю, площа листків, суха речо-
вина, продуктивність фотосинтезу.
Вивчали вплив систематичного застосування мінеральних
добрив на фоні післядії 30 т/га гною на урожайність пшениці
ярої, а також деякі фізіологічні процеси в рослинах за ви-
рощування на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті.
Ґрунт дослідної ділянки — лучно-чорноземний карбонатний
грубопилувато-легкосуглинковий на лесоподібному суглинку.
Середній уміст гумусу становив 4,7% у контролі. Дослідження
проводили в зерно-буряковій сівозміні за схемою: без до-
брив (контроль), післядія гною (30 т/га) — фон, фон + P
80
;
фон + P
80
K
80
; фон + N
80
P
80
K
80
; фон + N
110
P
120
K
120
; N
80
P
80
K
80
.
Проводили фенологічні спостереження та біометричні ви-
мірювання площі листкової поверхні. Встановлено, що зас-
тосування мінеральних добрив на фоні післядії 30 т/га гною
істотньо вплинуло на наростання площі листкової поверхні
рослин пшениці ярої та чистої продуктивності фотосинтезу.
Наведено дані щодо впливу тривалого застосування добрив
у сівозміні на накопичення сухої речовини в рослинах та
урожайність зерна пшениці ярої (2009–2011 рр.). Отримані
результати свідчать про те, що врожайність зерна пшениці
тісно корелює з показником накопичення сухої речовини,
коливаючись у межах r = +0,90–0,96.
УДК 631.51.012:631.816.1
2016.3.97. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМ ЗА-
СТОСУВАННЯ ДОБРИВ У СІВОЗМІНІ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ
ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ
/
Мартиненко В.М. // Вісник аграрної науки. — 2016. — № 4. —
С. 76–78. — Бібліогр.: 14 назв.
Система удобрення, система обробітку, економічна
ефективність, рівень рентабельності.
На дослідному полі Ін-ту сільського господарства Північ-
ного Сходу НААН протягом 2007–2010 рр. вивчали еконо-
мічну ефективність органічної та мінеральної систем (МС)
удобрення 4-пільної сівозміни за різних способів обробітку
ґрунту. Доведено, що застосування різних систем удобрення
забезпечувало збільшення врожайності культур сівозміни.
Вартість приросту врожаю вищою була за мінеральної сис-
теми удобрення (1694–2159 грн/га). За органічної системи
(ОС) ці показники були значно нижчими (166–584 грн/га).
Економічна ефективність систем застосування добрив була
різною та істотно залежала від способів обробітку ґрунту в
сівозміні. Застосування мінеральних добрив за паритету цін,
що нині склався на аграрному ринку України, було збитковим
(–42,7 і –207,5 грн/га відповідно) за мінеральної системи
(МС) удобрення на тлі полицевого обробітку та органічної
УДК 631.8
ДОБРИВА