Упрощенная HTML-версия
22
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.3.84.
УДК 631.6
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА МЕЛІОРАЦІЯ
клімату та господарювання. Зазначено, що для визначення
основних чинників впливу на режим роботи каналів слід про-
водити порівняльний аналіз проектного і фактичного викорис-
тання площ зрошення в зоні їхньої дії, обсягів подачі води
та встановлення закономірностей змін швидкостей і витрат
води у міжгосподарських каналах упродовж доби та полив-
ного сезону; визначення величини питомих фільтраційних
втрат води на каналі. Такі дослідження дадуть змогу науково
обґрунтувати максимально можливі відновлення зрошення з
огляду на зазначені вище чинники впливу на режим роботи
каналів. На підставі цих досліджень управління водного гос-
подарства зможуть обґрунтувати оптимальні технічні умови
для проектних організацій з урахуванням необхідних заходів
з оптимізації роботи міжгосподарської мережі для забезпе-
чення безперебійної подачі води водокористувачам.
УДК 631.6:631.415.26:631.415.36
2016.3.84. МЕЛІОРАЦІЯ ҐРУНТІВ (СИСТЕМАТИКА, ПЕРС-
ПЕКТИВИ, ІННОВАЦІЇ): колективна монографія
/ за ред.
Балюка С.А., Ромащенка І.М., Трускавецького Р.С. — Херсон:
Грінь Д.С., 2015. — 668 с. — Бібліогр.: 229 назв. Шифр
547268.
Меліорація ґрунтів, види меліорації, ґрунти меліоратив-
ного фонду, моніторинг меліоративних земель, меліора-
тивний комплекс.
Узагальнено, систематизовано і висвітлено різноманітні
види меліорації, якими володіє меліоративна практика. Дано
генетичну характеристику ґрунтів меліоративного фонду,
їхнього екологічного стану, означено перспективи іннова-
ційного розвитку основних видів меліорацій. Акцентується
увага на необхідності постійного моніторингу меліорованих
земель для своєчасного внесення технологічних корективів у
їхню експлуатацію. Представлено конструктивні особливості
сучасних водорегулювальних меліоративних систем. Доведе-
но важливість науково обґрунтованого методичного підходу.
Кожний захід цього комплексу в сукупності підсилює його за-
гальний позитивний ефект. Такий синергічний меліоративний
комплекс здатний не тільки зберегти, але й інтенсифікувати
природні функції саморегуляції об’єкта меліорації, надаючи
йому високих ландшафтно-адаптивних властивостей. Дано
нормативно-методичне, законодавчо-правове та інвестицій-
но-інноваційне забезпечення розвитку меліорацій.
УДК 631.615
2016.3.85. ВОДНІ РИЗИКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ МЕЛІОРО-
ВАНИХ ЗЕМЕЛЬ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇХ МІНІ-
МІЗАЦІЇ
/ Шевченко А., Савчук Д., Морозова В., Забуга А.,
Малюга В. // Водне господарство України. — 2016. — № 2. —
С. 10–16. — Бібліогр.: 14 назв.
Водні ризики, трансформації меліоративних земель,
меліоративні системи, зрошувані та осушувані землі, дре-
нажна система.
Охарактеризовано стан меліоративних (осушувальні, зро-
шувальні, осушувально-зволожувальні, осушувально-зро-
шувальні) систем у Київській області. Зазначено, що на
середину 90-х рр. ХХ ст. площі осушуваних земель стано-
вили майже 195 тис. га, зрошуваних — близько 115 тис. га.
В останні 15–20 років відмічається зниження ефективності
використання зрошуваних та осушуваних земель області.
Унаслідок трансформації, тобто переведення меліорованих
земель з однієї категорії в іншу, або з одного виду угідь в ін-
ший, площа зрошуваних земель скоротилася до 43,9 тис. га,
з яких поливаються лише близько 10,0 тис. га. Площа осу-
шуваних земель становить 188,8 тис. га, у т.ч. 152,9 тис. га
сільгоспугідь, проте, значна частина не використовується за
цільовим призначенням у с.-г. виробництві. Трансформація
зрошуваних та осушуваних земель є чинником зростання
водних ризиків у басейнах річок Київської області, що пов’я-
зано з істотним зниженням захищеності с.-г. угідь і населених
пунктів від затоплення та підтоплення, виникненням надзви-
чайних ситуацій при повенях, паводках і торфових пожежах,
забрудненням поверхневих і ґрунтових вод на селітебних
територіях за відсутності централізованого каналізування та
очисних споруд тощо. Управління ризиками шкідливої дії вод
у басейнах рік з трансформованими меліорованими угіддями
пов’язується із забороною або регулюванням забудови; улаш-
туванням систем відведення поверхневого стоку; урахуван-
ням наявності дренажних систем на забудованих територіях;
улаштуванням систем централізованого водопостачання та
водовідведення; моніторингом водно-екологічних ситуацій на
меліорованих землях, що зазнали трансформації тощо.
УДК 631.67:631.445:631.452
2016.3.86. ВЛИЯНИЕ РЕГУЛЯТОРНОГО И ЦИКЛИЧЕСКО-
ГО ВИДОВ ОРОШЕНИЯ НА ПОЧВЕННОЕ ПЛОДОРОДИЕ
И ПРОДУКТИВНОСТЬ ЧЕРНОЗЁМА ОБЫКНОВЕННОГО
АЗОВСКОЙ ОРОСИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ
/ Щедрин В.Н. //
Почвоведение. — 2016. — № 2. — С. 249–256. — Библиогр.:
47 назв.
Регуляторне і циклічне зрошення, родючість ґрунту,
продуктивність чорнозему звичайного, агромеліоративні
заходи.
Розглянуто вплив регуляторного і циклічного видів зрошен-
ня на родючість ґрунту і продуктивність чорнозему звичайно-
го, освоюваного в різних умовах у зернокормовій сівозміні.
Дослідження проводились на Азовській зрошувальній сис-
темі на другій терасі р. Дон Ростовської області. Мінераліза-
ція поливної води становить 1,7–2,1 г/дм
3
, хімічний склад —
сульфатно-натрієвий. Польові дослідження проводились з
2006 по 2013 рік на трьох стаціонарних ділянках. На двох
ділянках здійснювалось регуляторне зрошення, на третій —
циклічне з чергуванням через два роки зрошуваного і не-
зрошуваного режимів. Показано, що в чорноземній зоні може
застосовуватись новий вид зрошення — циклічний, який дає
можливість зберегти природний процес ґрунтоутворення,
вилучаючи прояви негативних процесів, характерних для
земель, зрошуваних водою несприятливого складу. За ві-
сім років використання чорнозему звичайного вміст гумусу
збільшився на 10% (від 3,80 до 4,15%), а продуктивність ста-
новила 66,0 т/га кормових одиниць, що на 9% більше, ніж при
регуляторному зрошенні без проведення агромеліоративних
заходів, і на 12% менше, ніж при тому ж зрошенні з системою
ґрунтозахисних заходів. Ці дані вказують на перспективність
розвитку циклічного зрошення в чорноземній зоні з метою
скорочення водного навантаження і збереження цього типу
ґрунтів.
УДК 631.67:631.95(477.72)
2016.3.87. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗРОШУВА-
НИХ ТА ВИЛУЧЕНИХ ЗІ ЗРОШЕННЯ ЗЕМЕЛЬ ПІВДНЯ
УКРАЇНИ
/ За ред. Вожегової Р.А., Морозова О.В. — Херсон:
Грінь Д.С., 2015. — 184 с. — Бібліогр.: 44 назви. Шифр
547279.
Розвиток меліорації, зрошуване землеробство, стан
зрошувальних систем, зрошувані та вилучені зі зрошення
землі.
Дослідження спрямоване на наукове обґрунтування роз-
витку меліорації та зрошуваного землеробства в умовах
південної посушливої та сухостепової ґрунтово-екологічних
підзон України, впровадження регіональних програм роз-
витку зрошення в південному регіоні України (на прикладі
Херсонської обл.). Надано характеристику сучасного стану
зрошувальних систем, зрошуваних та вилучених зі зрошення
земель. Відмічено, що значне погіршення технічного стану
наявних зрошувальних систем Херсонської області, особ-
ливо їх внутрішньогосподарської частини, є наслідком зна-
чного скорочення обсягів бюджетного фінансування та від-
сутності власних коштів у землекористувачів. Абсолютна
більшість (понад 84,9%) зрошуваних земель мають задо-
вільний, 7,2% — добрий та 7,9% — незадовільний техніч-
ний стан. Встановлено, що загальною тенденцією еволюції
властивостей ґрунтів за вмістом гумусу після припинення
їх зрошення є відновлення параметрів, характерних для
їх незрошуваних аналогів. В усіх варіантах з припиненням
зрошення відмічається підвищення пористості у шарі ґрунту
0–30 см, показники якого коливались у межах 48,3–49,8%.
Після 20 років припинення зрошення пористість ґрунту була
найвищою і зросла на 2,7 відносних відсотка порівняно
зі зрошуваним ґрунтом. Через 29 років неполивного пе-
ріоду зрошувані ґрунти за продуктивністю досягають рів-
ня незрошуваних. На основі аналізу факторів, що обмежу-
ють розвиток зрошення, визначено напрями та заходи
щодо підвищення ефективності використання зрошуваних
земель.