Стр. 11 - rj_2016_03

Упрощенная HTML-версия

11
№ 3 (69), 2016
2016.3.35.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, ЗНАРЯДДЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ
УДК 631.3
631.3 СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ,
ЗНАРЯДДЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ
Науковий референт — кандидат с.-г. наук НИНЬКО П.І.
Науковий консультант — академік НААН ЛІННИК М.К.
УДК 629.114
2016.3.31. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЖИМІВ РО-
БОТИ МАШИННО-ТРАКТОРНОГО АГРЕГАТУ
/ Назарен-
ко О.О., Пушка О.С. // Конструювання, виробництво та екс-
плуатація сільськогосподарських машин: загальнодерж.
міжвід. наук.-техн. зб. — Кіровоград, 2015. — Вип. 45, ч. 1. —
С. 232–238. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр 06 547122.
Машинно-тракторний агрегат, режими роботи, колісний
трактор класу 30 кН, регулювання паливоподачі.
Викладено результати теоретичних досліджень показників
машинно-тракторного агрегату (МТА) на базі колісного трак-
тора тягового класу 30 кН. Обґрунтовано раціональний спо-
сіб регулювання паливоподачі при виконанні транспортних
робіт, основного та поверхневого обробітку ґрунту, який
вперше враховує навантаження МТА і положення важеля
керування паливним насосом високого тиску. Одержані
результати при рушанні і розгоні МТА з переключенням пе-
редач показують, що так само, як при русі його по їздовому
циклу, застосування дворежимного регулювання паливо-
подачі забезпечує зменшення витрати палива до 8,9%. А
пройдений шлях та час розгону МТА з місця до усталеного
руху на IV передачі при дворежимному регулюванні на 13,3
і 11,4% відповідно зменшується порівняно зі всережимним
регулюванням. При дворежимному регулюванні покращують-
ся динамічні характеристики МТА.
УДК 631.3.06
2016.3.32. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ҐРУН-
ТООБРОБНОГО МТА
/ Кашин Д.В. // Інженерія природо-
користування. — 2015. — № 1. — С. 104–107. — Бібліогр.:
5 назв.
Машинно-тракторний агрегат, буксування, чизельний
плуг, вимірювальна система “ВСДЕММ”.
Наведено результати досліджень ґрунтообробного машин-
но-тракторного агрегату (МТА) у складі трактора МТЗ-3022
ДЦ.1 і чизельного плуга. Встановлено вплив буксування коліс
трактора на експлуатаційно-технологічні показники роботи
МТА. До основних причин, що викликають буксування коліс,
відносяться коливання тягового навантаження МТА і сила
опору його руху. За кількома критеріями: тягово-зчіпними
якостями, енергетичними витратами на буксування та якісни-
ми показниками ґрунту визначається максимально допустима
величина буксування. Оскільки допустимі значення за цими
критеріями різні, визначення величини буксування трактора
є досить складним завданням. За експериментальних дос-
ліджень МТА використовувалась вимірювальна система
динаміки та енергетики мобільних машин “ВСДЕММ”, яка
дала можливість визначити буксування, швидкість обертання
коліс, колінчатого валу двигуна та валу відбору потужності,
витрату палива, кут повороту рульового колеса, кут зло-
му піврам трактора або кут повороту керувальних коліс,
поточне положення МТА на полі та дійсну швидкість руху.
Максимальне значення буксування задніх рушіїв трактора
МТЗ-3022 ДЦ.1 у складі ґрунтообробного МТА становило
40% при повному заглибленні робочих органів на 40 см. Об-
робка ґрунту на глибину 40 см і більше призводить до підви-
щення буксування задніх рушіїв трактора >40% і зниження
поступової швидкості руху.
УДК 631.31
2016.3.33. ИССЛЕДОВАНИЕ РАБОЧИХ ОРГАНОВ ДИС-
КОВОГО ЛУЩИЛЬНИКА
/ Пащенко В.Ф., Харченко С.А.,
Седых К.В. // Інженерія природокористування. — 2015. —
№ 1. — С. 64–72. — Библиогр.: 4 назв.
Дисковий лущильник, ґрунтовий пласт, швидкість руху,
тяговий опір.
Розглянуто взаємозв’язок геометричних параметрів дис-
ків лущильника з їх швидкістю обертання і параметрами
орієнтації в просторі. Визначено розміри і форму ґрунтово-
го пласта, виділеного диском лущильника. Використання
рівного диска для обробітку ґрунту забезпечує зменшення
в 2,6 раза кількість брил розміром понад 20 мм, а також
збільшення в 1,5 раза найбільш цінних структурних часток
розміром 10–25 мм і в 2 рази — коефіцієнта структурності. На
рівномірність ходу дисків на глибині впливає швидкість руху
лущильника. Тяговий опір ґрунтообробного диска великого
діаметра менше, ніж аналогічного з меншим діаметром. Об-
ладнання лущильника дисками з великим діаметром сприяє
покращенню рівномірності ходу дисків по глибині та впливає
на підвищення продуктивності порівняно з серійними дис-
ковими знаряддями.
УДК 631.312
2016.3.34. ОБҐРУНТУВАННЯ КОНСТРУКТИВНИХ ПАРА-
МЕТРІВ СКРЕПЕРНО-РОЛИКОВОГО ПРИСТРОЮ ДЛЯ
ПРИБИРАННЯ ГНОЮ
/ Ікальчик М.І. // Конструювання, ви-
робництво та експлуатація сільськогосподарських машин:
загальнодерж. міжвід. наук.-техн. зб. — Кіровоград, 2015. —
Вип. 45, ч. 1. — С. 166–172. — Бібліогр.: 7 назв. Шифр 06
547122.
Скреперно-роликовий пристрій, конструктивні параме-
три, прибирання гною, кут розкриття, енерговитрати.
Розглянуто недоліки існуючих скреперних установок для
видалення гною. Розроблено скреперно-роликовий пристрій
для прибирання гною, в якому на краях скребків закріплено
по ролику, які не ковзають, а перекочуються по стінці гно-
йового каналу, що забезпечить зменшення енерговитрат за
прибирання гною. Встановлено, що споживана потужність
електродвигуна змінюється від 0,67 до 1 кВт. При експлу-
атації скрепера з наявністю опорних роликів, порівняно зі
скребками скрепера без них, спостерігається зменшення
споживаної потужності на 10%. Зазначено, що споживана
потужність процесу видалення гною приймає мінімальне зна-
чення 0,67 кВт при куті розкриття скрепера 80° та наявності
опорних роликів на скрепках скрепера. Техніко-економічні
переваги розробленого скреперно-роликового пристрою по-
рівняно з прототипом полягає у зменшенні енерговитрат на
прибирання гною, подовженні терміну використання бокових
стінок гнойового каналу, збільшенні ресурсу використання
вальниць на кутових зірочках, а також самих кутових зірочок
та роликів, зменшенні загальних витрат на прибирання гною
із каналів.
УДК 631.312.021.3–4
2016.3.35. ПІДВИЩЕННЯ РЕСУРСУ ПЛУГІВ ТА ВІДВАЛІВ
В УМОВАХ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ, ЩО ВИКЛИКАЮТЬ ПРО-
МЕНЕВИДНЕ ЗНОШЕННЯ
/ Василенко М.О., Калінін О.Є. //
подарювання. Запропоновано підвищення прибутковості й
конкурентоспроможності виробництва молока, що ґрунтуєть-
ся на інвестиційних витратах у реконструкцію ферм, якісне
покращання породного складу молочного стада, модерніза-
цію й оновлення обладнання для оптимізації годівлі тварин,
доїльних систем охолодження свіжовидоєного молока та його
транспортування.