Стр. 49 - rj_02_2016

49 № 2 (68), 2016
2016.2.219.
у системі захисту персика від кучерявості листя (Taphrina
deformans Tul.) і клястероспоріозу (Clacterosporium carpo-
philum (Lev.) Aderh.). Так, застосування Гаупсину (5,0 л/га)
і Триходерміну (5,0 л/га) на початку розпускання вегета-
тивних бруньок і перед цвітінням (на фоні обприскувань)
забезпечило біологічну ефективність захисту від кучерявості
листя 79–89%. Щодо клястероспоріозу запропонована схема
виявилась менш ефективною, але розвиток хвороби у 3-му
(Бордо Ізагро > Гаупсин > Гаупсин > Топсин = М) і 4-му
(Бордо Ізагро > Триходермін > Триходермін > Топсин = М)
варіантах порівняно з еталоном (Бордо Ізагро > Хорус >
Делан > Топсин = М) був слабшим в 1,5–1,9 раза. Це свід-
чить про доцільність додаткового використання Гаупсину і
Триходерміну.
УДК 634.54:631.53.03
2016.2.214. УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗМНО-
ЖЕННЯ СОРТІВ ФУНДУКА В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО
ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ / Балабак О.А., Балабак А.В. // Віс-
ник Уманського національного університету садівництва. —
2015. — № 2. — С. 44–47. — Бібліогр.: 10 назв.
Фундук (7 сортів), маточники фундука, субстрати, тир-
са, торф, мідні дротяні кільця.
Досліджено еколого-біологічні особливості вегетативного
розмноження різних сортів фундука (Галле, Дар Павлен-
ка, Дохідний, Україна-50, Шедевр, Трапезунд, Футкурамі)
способом закладання вертикальних відсадків. Наведено
порівняльну характеристику біометричних показників. Роз-
роблено технологічні прийоми одержання відсадків. Науково
обґрунтовано можливість підвищення виходу вкорінених
вертикальних відсадків фундука товарних гатунків залежно
від застосування різних субстратів для вкорінення: ґрунт
(контроль) з мідними кільцями (МК), тирса з МК, торф з МК,
перепріла щепа з МК. Відзначено найефективніший спосіб
розмноження — підгортання вертикальних відсадків маточ-
них кущів фундука тирсою листяних порід з кільцюванням
мідними перетяжками. Він позитивно впливає на вкорінення
і значно полегшує процес відбору відсадків. За роки дослід-
жень (2010–2015 рр.) найбільша кількість (середнє значення)
однорічних укорінених відсадків спостерігалась у сортів Дар
Павленка та Дохідний — 32,1 і 27,3 шт. з маточного куща
відповідно. У сортів Шедевр, Україна-50 і Галле — 23,8 шт.,
17,2 та 13,4 відповідно. Найменша була у Футкурамі (10,2)
та Трапезунда (8,3 шт.). Аналогія спостерігалась і у дворіч-
ному віці. При викопуванні відсадків фундука у 2-річному віці
найбільшу кількість коренів виявляли у сортів Дар Павленка
і Дохідний, найменшу — у Футкурамі та Трапезунд. Висота
2-річних відсадків була в межах 110,1–141,5 см.
УДК 634.54:631.53.03:631.816.3
2016.2.215. ВПЛИВ ПОЗАКОРЕНЕВОГО ПІДЖИВЛЕННЯ
НА БІОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ВІДСАДКІВ ФУНДУКА (CO-
RYLUS MAXIMA MILL.), ВИРОЩЕНИХ У МАТОЧНИКУ ВЕ-
ГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ ВЕРТИКАЛЬНИМ СПОСО-
БОМ / Яремко Н.О. // Садівництво: міжвід. темат. наук. зб. —
К., 2015. — Вип. 70. — С. 115–122. — Бібліогр.: 5 назв. Шифр
06 546437.
Фундук, маточники фундука, підживлення фундука, кар-
бамід, сірчанокислий калій.
Дослідження проведено у Правобережному Лісостепу
України, в Ін-ті садівництва НААН (2013–2014 рр.) у маточ-
нику вегетативного розмноження фундука (2012 р., схема са-
діння — 1,5? 0,3 м). Проаналізовано результати позакорене-
вого підживлення на вихід відсадків і їх біометричні показники
за 4 варіантів: 1) 50 т/га органічних добрив з N120P90K90 —
фон (контроль); 2) фон + 0,5% карбамід + 0,1% сірчанокис-
лий калій; 3) фон + 1% карбамід + 0,1% сірчанокислий калій;
4) фон + 3% карбамід + 0,1%-й сірчанокислий калій, у сор-
тів: Святковий, Долинський, Корончатий, Дарунок юннатам.
Найвищий вихід стандартних відсадків за вертикального
способу розмноження і при позакореневому підживленні 1%
карбамідом з 0,1% сірчанокислим калієм здобуто в сортів
Корончатий (77,7 тис. шт./га) і Долинський (43,0 тис. шт./га).
За підживлення 3% карбамідом у поєднанні з 0,1% сірчано-
кислим калієм — у сорту Дарунок юннатам (52,7 тис. шт./га),
а 0,5% карбамідом у поєднанні з 0,1%-м сірчанокислим ка-
лієм — у сорту Святковий (58,8 тис. шт./га).
УДК 634.7:631.471(477)
2016.2.216. ОСНОВИФОРМУВАННЯСПОЖИВЧОГО КОМП-
ЛЕКСУ ПЛОДІВ ЯГІДНИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ / Шевчук Л.М. —
К., 2015. — 227 с. — Бібліогр.: 312 назв. Шифр 546532.
Суниця, малина, смородина чорна, ягідні культури в
Україні.
Комплексно охарактеризовано та науково диференційо-
вано регіони України щодо їх придатності та реалізації по-
тенціалу ягідних культур. Розроблено прогностичні моделі
складників якості плодів суниці, малини та смородини чорної.
Запропоновано карту придатності регіонів для виробництва
продукції ягідництва різного цільового призначення. На основі
норм споживання фізіологічно необхідних харчових речовин,
визначених МОЗ, розраховано кількість споживання продукції
ягідництва одиницею населення України на рік за вирощуван-
ня у різних регіонах. Розглянуто вплив погодно-кліматичних
умов та вирощування на складники цукрово-кислотного ін-
дексу, смакові якості, вітамінний комплекс і пектиновмістність
ягідних культур. Дано технологічну оцінку їх на придатність
до консервування методом заморожування. Проаналізовано
економічну ефективність вирощування суниці, малини, чорної
смородини в різних регіонах України.
УДК 634.723:631.674.6
2016.2.217. ВПЛИВ МУЛЬЧУВАННЯ ПРИКУЩОВИХ СМУГ
І ЗРОШЕННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СМОРОДИНИ ЧОРНОЇ
(RIBES NIGRUM L.) / Постоленко Л.В. // Садівництво: міжвід.
темат. наук. зб. — К., 2015. — Вип. 70. — С. 143–148. —
Бібліогр.: 7 назв. Шифр 06 546437.
Смородина чорна, мульчування смородини, зрошення
краплинне смородини.
Об’єктом дослідження були сорти смородини чорної:
Пам’ять Правика (контроль), Муза, Мелодія та елітна гібрид-
на форма № 1060 (Пегас). Схема садіння рослин — 3?0,75 м
(4444 шт./га). Повторність досліду 3-разова. Ґрунт у міжряд-
дях — під чорним паром. Установлено, що за 2011–2015 рр.
у варіантах з мульчуванням агроволокном (МА) приріст уро-
жайності одержано у № 1060 (Пегас) і Музи — від 3,1 до 4,2 т/га
відповідно. При цьому у сортів Пам’ять Правика — на 3,4,
Мелодія — 3,6 т/га. Мульчування плівкою забезпечило менші
показники. У сорту Пам’ять Правика — на 1,3 т/га, Музи —
0,9, Мелодії — 1,1, № 1060 (Пегас) — 0,9 т/га. За мульчуван-
ня тирсою відповідно: 1,6 т/га; 1,8; 1,9 та 2,1 т/га, соломою —
2,6 т/га; 3,0; 2,7 та 2,4 т/га, а хвоєю — 1,9; 1,6; 2,1 та 1,3 т/га.
Краплинне зрошення у середньому підвищило врожайність
цих сортів на 2,9–3,9 т/га. Проте найбільше зростання про-
дуктивності одержано за сумісного догляду — мульчування
та краплинного зрошення — від 3,8 до 8,0 т/га залежно від
сорту смородини чорної.
УДК 634.738:631.5
2016.2.218. ШВИДКІСНИЙ СТАРТ / Мовчун Я. // Планта-
тор. — 2015. — № 6. — С. 84–87.
Лохина, ягідне господарство “Озеряна”, сорти лохини.
Висвітлено досвід ягідного господарства “Озеряна”, де ви-
рощують лохину. Серед 20 сортів, які нині поширені в Україні,
перевагу надають Патріоту, Блюкропу, Торо, Бригітті, Ерлі
Блу, Блю Джей, Атлантісу, але найкрасивішими і презента-
бельнішими визнано перші 2 сорти. У міжряддях висівають
овес, яким потім мульчують кущі, гербіциди та старті не
застосовують. Для захисту ягід від птахів використовують
“павутинне обмотування кущів плівкою зі старих відеокасет”,
яку кріплять на кілки через кожні 3 метри. Розглянуто особ-
ливості обрізування кущів, системи поливу, підживлення, а
також економічні аспекти успішного бізнесу.
УДК 634.75:631.544.4
2016.2.219. СУНИЦЯ В ЗИМОВИХ ТЕПЛИЦЯХ / Копилов В. //
Плантатор. — 2015. — № 6. — С. 88–90.
Суниця взимку, ягідні культури взимку, теплиці для суни-
ці, гідропоніка, субстрати, вигонка суниці, розсада суниці.
Розглянуто особливості конструкцій різних теплиць для ви-
рощування суниці взимку, які обладнані системою контролю
клімату. Зауважується, що місце під теплиці слід вибирати з
урахуванням освітленості, а також захищеності від холодних
вітрів узимку. Влітку повітря в теплиці сильно нагрівається,
тому слід передбачати вентиляцію, щоб не загинули рослини,
РОСЛИННИЦТВО. Садівництво. Плодівництво УДК 634.1/.8