Упрощенная HTML-версия
46
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.2.198.
няно з еталоном (Бордоська суміш, ВРП), врожайність насін-
ня рижію ярого збільшилася в середньому на 0,14–0,10 т/га
(7,4–5,3%). Обробка Бордоською сумішшю, ВРП і Абіга-Пік,
ВС посівів рижію озимого сприяла зниженню розвитку білої
іржі на 0,5–0,6 бала. Це забезпечило збільшення врожайності
насіння рижію озимого щодо контролю на рівні 0,19–0,13 т/га
(11,1–7,6%), на рижію ярому при використанні Бордоської
суміші, ВРП вона становила 0,14 т/га (10,9%).
УДК 633.854.54:631.5
2016.2.198. ПРОДУКТИВНОСТЬ И ФОТОСИНТЕТИЧЕС-
КАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ЛЬНА МАСЛИЧНОГО ВНИИМК 620
ПРИ РАЗНЫХ СПОСОБАХ ПОСЕВА И НОРМАХ ВЫСЕВА
/ Го-
реева В.Н., Фатыхов И.Ш., Корепанова Е.В., Корепанова К.В. //
Достижения науки и техники АПК. — 2016. — Т. 30, № 1. —
С. 40–43. — Библиогр.: 12 назв.
Льон олійний, врожайність льону, структура врожай-
ності, спосіб сівби, норма висіву, площа листя, потенціал
фотосинтетичний.
Проведено дослідження з виявлення зміни врожайності
насіння і показників фотосинтетичної діяльності льону олій-
ного ВНИИМК 620 залежно від способу сівби і норми висіву в
умовах Середнього Передуралля. Встановлено, що у серед-
ньому за 3 роки (2012–2014) досліджень перевагу за врожай-
ністю насіння (2,0 ц/га) мав звичайний рядковий спосіб, за-
вдяки збільшенню польової схожості на 3%, виживанню рос-
лин за вегетацію на 4%, густоті стояння рослин до збирання
на 47 шт./м
2
, кількості насіння з рослини на 4,0 шт. і їх масі на
0,02 г, площі листків у фазі цвітіння на 2,5 тис. м
2
/га і фото-
синтетичного потенціалу за вегетацію на 74 тис. м
2
·доб./га.
При цьому найвищу врожайність насіння льону олійного
(13,1 ц/га) відзначено у варіанті з посівом 8 млн шт. схожих
насінин/га, що на 0,8–3,4 ц/га перевищувало величину цього
показника за інших норм. У цьому випадку площа листкової
поверхні у фазі цвітіння була більше, ніж за норм висіву
5, 6, 7 і 10 млн шт. схожих насінин/га на 1,1–8,8 тис. м
2
/га,
фотосинтетичний потенціал за вегетацію — на 70–313 тис.
м
2
·доб./га.
УДК 633.88
2016.2.199. ВИВЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ПЕРЕД-
КАРПАТТЯ НА ПРИКЛАДІ МОСТИСЬКОГО РАЙОНУ
/ Пав-
лишак Я.Я., Гойванович Н.К. // Вісник Степу: зб. наук. пр. / Кі-
ровоград. ін-т АПВ. — Кіровоград, 2016. — Вип. 13. — С. 97–
99. — Бібліогр.: 8 назв.
Рослини лікарські, склад видовий, види рідкісні, види зни-
каючі.
Упродовж 2012–2014 рр. вивчали лікарські рослини Мос-
тиського р-ну (Львівська обл.) за загальноприйнятою мето-
дикою флористичних досліджень. Встановлено місця зрос-
тання 90 видів лікарських рослин, які належать до 44 родин.
Абсолютна більшість флори дикорослих лікарських рослин
представлена покритонасінними рослинами, частка яких ста-
новить 97,7%. Найчисельнішими видами флори лікарських
рослин Мостиського р-ну є родини
Rosaceae
,
Asteraceae
частка яких становить 26,6%. Поряд з ними домінує роди-
на
Scrophulariaceae
— 5,6%, яка включає 5 видів. Родини
Lamiaceae
,
Liliaceae
,
Ranunculaceae
налічують по 4 види із
загальною часткою 4,4%. Родина
Fabaceae
налічує 3 види,
що становить 3,3%. До рідкісних та зникаючих видів рослин
на території Мостиського р-ну належать
Atropa belladonna
L.,
Leucojum vernum
L.,
Convallaria majalis
L.,
Galanthus nivalis
L.,
Alium ursinum
L. та інші.
УДК 635.24:631.53.04
2016.2.200. ПУНКТИР ЧИ КВАДРАТ?
/ Ткаліч Ю., Ніцен-
ко М. // The Ukrainian Farmer. — 2016. — № 3. — С. 94–97.
Соняшник, ширина міжрядь, густота стояння рослин,
агротехніка соняшнику.
Наведено результати досліджень щодо виявлення чинни-
ків ефективного використання навколишнього середовища
гібридом соняшника Зорепад через створення оптимальної
структури посіву, диференціації ширини міжрядь і відстані
між рослинами у рядку. Встановлено, що в умовах Степу
соняшник можна сіяти з міжряддями 70 і 35 см. Найвищий
урожай (3,55 т/га) одержано за сівби зі звуженими міжряд-
дями 35 см і густотою 75 тис. рослин/га. За міжрядь 70 см
оптимальна густота стояння 52 тис. рослин/га, збільшення
та зменшення її призводить до зменшення врожайності.
Волога найефективніше використовувалася за сівби із між-
ряддями 35 см, при цьому коефіцієнти водоспоживання
дорівнювали 1104–1169 м
3
/т, а в широкорядному посіві
(70 см) — 1137–1254 м
3
/т.
УДК 635.24:631.53.041
2016.2.201. ДОГЛЯД ЗА МІКАНТУСОМ
/ Матвієць В., Фе-
дорин Г., Кір’ян В. // The Ukrainian Farmer. — 2016. — № 3. —
С. 140–141.
Мікантус, забур’яненість, гібрид, маса вегетативна.
Упродовж 2011–2015 pp. На Прикарпатській ДСДС дослід-
жено вплив гербіцидів на зниження забур’яненості в посівах
мікантусу та наростання вегетативної маси культури. Визна-
чено, що на ріст і розвиток мікантусу позитивно впливало
позакореневе внесення мікропрепарату “Добрин”. За норми
1,5–2,0 л/га забезпечено приріст урожаю на 6,5–8,0%. Вста-
новлено, що суттєве зниження забур’яненості спостерігаєть-
ся через 30 днів після внесення гербіциду. Так, високу ефек-
тивність відмічено за застосування гербіциду Калібр 75 в.г.,
де забур’яненість до внесення гербіциду була 72 шт./м
2
, а
через 30 днів після внесення — 24 шт./м
2
, тобто знизилася
у 2,1 раза, а проти контрольного варіанта на цей період
була нижчою на 61,1%. Найбільше зниження забур’яненості
отримано за застосування гербіциду МайсТер 62WG в.г., де
кількість бур’янів після внесення гербіциду знизилася у 2,3
раза, а проти контролю на цей період — на 65,7%. Спостере-
ження за ростом і розвитком рослин міскантусу за внесення
різних гербіцидів показало, що найкращий розвиток був після
застосування гербіциду МайсТер 62WG в.г., + Біо Пауер, де
була найбільша кількість пагонів на рослині — 40 шт., що на
23,1% більше щодо контролю. Висота куща й висота най-
більшого пагона були відповідно 277 і 290 см, що на 14,4%
вище, ніж на контролі.
УДК 635.24:631.55
2016.2.202. ПРИЧИНИ НЕВИПОВНЕНОСТІ НАСІННЯ ТА
КОШИКА СОНЯШНИКУ
/ Андрієнко О., Жужа О., Андрієн-
ко А. // Пропозиція. — 2016. — № 3. — С. 60–68.
Соняшник, невиповненість насіння, попередник, комахи-
запилювачі, забур’яненість.
Дано характеристику факторам, що спричинюють недо-
отримання врожаю соняшнику, та можливі шляхи запобігання
цим втратам. За результатами проведеного виробничого ви-
пробування (2009 р.), де висівали різні за стиглістю гібриди,
встановлено, що ранньостиглі гібриди більшу врожайність
формували за прогрівання ґрунту до 14–16°С, середньоран-
ній та середньостиглий — за сівби із прогріванням ґрунту до
10–12°С. За результатами випробування у 2014 р. відмічено,
що у ранньостиглих гібридів відстрочення сівби до більш піз-
ніх термінів не приводило до значного збільшення передзби-
ральної вологості насіння, проте у середньораннього гібрида
цей показник за сівби в оптимально-пізній строк зростав на
4,8%, а у середньостиглого — взагалі вдвічі. Результати
2014 р. показали, що розміщення пасіки поблизу соняшни-
кового посіву та якісне запилення рослин бджолами сприяли
формуванню високого рівня врожайності. Найпродуктивні-
шими у перехідній зоні від Степу до Лісостепу були гібриди
Мегасан (4,26 т/га), Тунка (4,20 т/га) та ЛГ 5635 (4,40 т/га).
За результатами досліду (2013 р.) визначено, що наявність
вологи під час наливання насіння хоча значно і не збільшує
кількість виповненого насіння, але водночас в середньому на
15% збільшує масу 1000 насінин, що є суттєвою прибавкою
до врожаю. Результати досліджень 2010–2012 рр. показали
істотний вплив попередників та систем обробітку ґрунту на
показники якості насіння. Найбільшою натурою соняшникове
насіння відзначалося за вирощування культури на основі
глибокого основного обробітку ґрунту і за розміщення посіву
після сої — 427 г/л, після кукурудзи на зерно — 417 г/л, а
після озимої пшениці та соняшнику — 400 та 395 г/л відпо-
відно.
УДК 635.75:631.5:631.8
2016.2.203. КОРІАНДР ПОСІВНИЙ — ЦІННА ПРЯНО-
АРОМАТИЧНА КУЛЬТУРА
/ Каленська С.М., Жовтун М.В. //
Науковий вісник Національного університету біоресурсів і
РОСЛИННИЦТВО. Технічні культури
УДК 633.5/.9