Упрощенная HTML-версия
45
№ 2 (68), 2016
2016.2.197.
10,3%, при обробці Оптімайзом — 12,05%. У середньому за
роки досліджень група ранньостиглих сортів при обробці бак-
теріальним препаратом Ризогумін забезпечила урожайність
на рівні 2,55 т/га, серед них найбільша урожайність у сорту
Княжна (2,74 т/га); група середньоранніх — 2,48 т/га, серед
яких найбільша урожайність у сорту Монада (2,77 т/га). У
результаті застосування препарату Оптімайз середня уро-
жайність ранньостиглих сортів становила 2,57 т/га, серед них
сорт Хуторяночка показав найбільший результат (2,77 т/га);
група середньоранніх — 2,50 т/га, найбільша урожайність —
у сорту Смолянка (2,98 т/га).
УДК 633.51:631.82(477.72)
2016.2.193. ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО В ЗА-
ЛЕЖНОСТІ ВІД РЕЖИМУ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ
В УМОВАХ СУХОГО СТЕПУ УКРАЇНИ
/ Коновалова В.М.,
Ніжеголенко В.М. // Вісник Степу: зб. наук. пр. / Кіровоград.
ін-т АПВ. — Кіровоград, 2016. — Вип. 13. — С. 34–36. — Біб-
ліогр.: 8 назв.
Льон олійний, добрива мінеральні, врожайність льону,
олійність.
Вивчено вплив різних режимів мінерального живлення на
продуктивність льону олійного сорту Віра на фоні природного
вологозабезпечення в умовах сухого Степу. Встановлено,
що достовірний позитивний ефект від застосування добрив
проявився на всіх варіантах досліду (контроль (без добрив),
N
30
Р
30
, N
60
Р
45
, N
90
Р
60
). Внесення добрив сприяло збільшенню
таких показників елементів продуктивності, як: кількість на-
сінин на одній рослині, маса насіння з однієї рослини та маса
1000 насінин. Порівняно з контролем ці показники зростали
від 47,9 шт., 0,33 г та 6,8 г до 48,4–49,3 шт., 0,35–0,36 г та
7,2–7,5 г відповідно. Найбільшими вони були за внесення
мінеральних добрив у дозі N
90
Р
60
та N
60
Р
45
. У середньому
за три роки застосування мінеральних добрив збільшило
врожайність порівняно з контролем (1,25 т/га) на 0,09 т/га за
внесення N
30
Р
30
, на 0,15 т/га за внесення N
60
Р
45
і за внесення
N
90
Р
60
на 0,19 т/га. Найвищий урожай льону олійного було
отримано при внесенні N
90
Р
60
на рівні 1,44 т/га. Зниження доз
добрив вплинуло і на зниження врожайності. Кращу олійність
залежно від застосування добрив 46,8–46,9% було отримано
по 2 фонах живлення N
60
Р
45
та N
90
Р
60
, а найвищий вихід
жиру — 601 кг/га — при внесенні N
90
Р
60
.
УДК 633.521:631.521
2016.2.194. РЕАКЦИЯ СОРТОВ ЛЬНА-ДОЛГУНЦА РАЗ-
НЫХ ГРУП СПЕЛОСТИ НА НОРМЫ ВЫСЕВА СЕМЯН
/ Кузь-
менко Н.Н., Ильина В.И. // Земледелие. — 2016. — № 2. —
С. 33–35. — Библиогр.: 8 назв.
Льон-довгунець, норма висіву, урожайність льону, сорти
льону.
Вивчено реакцію льону-довгунця ранньостиглого сорту
Зарянка, середньостиглого Альфа і пізньостиглого Росинка
на різні норми висіву насіння на дерново-підзолистому легко-
суглинковому ґрунті. Досліджували норми 24 і 28 млн шт./га
порівняно з 20 млн шт./га. Встановлено, що для сортів Зарян-
ка і Росинка оптимальною нормою висіву було 24 млн шт./га,
що дало змогу отримати врожайність насіння 6,4 і 5,1 ц/га,
трести — 33,8 і 36,9 ц/га і довгого волокна — 7,6 і 9,4 ц/га, а
також високу якість соломи — 1,75 і 2,0 сортономери відпо-
відно. Підвищення норми висіву насіння до 28 млн шт./га не
забезпечувало достовірного зростання врожайності волокнис-
тої льонопродукції. У сорту Зарянка при нормі висіву 28 млн
шт./га у результаті вилягання відмічено зниження насіннєвої
продуктивності і якісних показників волокнистої льонопродук-
ції. Біоенергетична ефективність на сортах Зарянка і Росинка
була вище також при нормі висіву 24 млн шт./га і становила
75 і 9,2 од. Сорт Альфа відрізнявся меншою стійкістю до
вилягання при загущенні посіву. Оптимальна норма висіву
для нього — 20 млн шт./га, що дало змогу отримати уро-
жайність насіння 5,7 ц/га, трести — 34,4, довгого волокна —
9,9 ц/га. При підвищенні норми висіву від 20 до 24 млн шт./га
відзначено зниження врожайності насіння на 0,7 ц/га, підви-
щенні до 28 млн шт./га — зниження на 1,2 ц/га.
УДК 633.522:631.52
2016.2.195. ЕФЕКТ ГЕТЕРОЗИСУ У СОРТОЛІНІЙНИХ, ЛІ-
НІЙНОСОРТОВИХ І МІЖЛІНІЙНИХ ГІБРИДІВ КОНОПЕЛЬ
ПРИ ОДНОЧАСНІЙ ВІДСУТНОСТІ КАНАБІНОЇДІВ ТА СТА-
БІЛЬНІЙ ОЗНАЦІ ОДНОДОМНОСТІ
/ Міщенко С.В. // Вісник
Степу: зб. наук. пр. / Кіровоград. ін-т АПВ. — Кіровоград,
2016. — Вип. 13. — С. 102–108. — Бібліогр.: 4 назви.
Коноплі, схрещування, гібриди конопель, коноплі одно-
домні.
Проведено реципрокні схрещування сортів та самоза-
пилених ліній: 1) Глухівські 58 (Вікторія) і Глесія, 2) Глесія
і Золотоніські 15. Створено сортолінійні, лінійносортові і
міжлінійні гібриди. Залежно від установлення стабільності
за основними селекційними ознаками до схрещувань за-
лучали І
3
або І
4
сорту Глесія, І
3
–І
6
сортів Глухівські 58 чи
Золотоніські 15. Коефіцієнти домінування (hp) для F
1
визна-
чали за формулою G.M. Beil, R.E. Atkins (1965 р.) Доведено
можливість створення гібридів конопель на основі залучен-
ня самозапилених ліній з наявністю гетерозисного ефекту
при одночасній відсутності канабіноїдів і стабільній ознаці
однодомності для урізноманітнення вихідного селекційного
матеріалу, розширення його генетичної основи. Гіпотетичний
та істинний гетерозис за ознаками загальної довжини відпо-
відно може становити до 23,7 і 17,4%, технічної довжини —
27,0 і 25,8%, діаметра стебла — 57,5 і 51,5%, маси стебла —
140,8 і 114,9%, маси волокна — 159,6 і 146,7%, вмісту во-
локна — 15,1 і 10,5%, маси насіння — 220,3 і 155,4%, маси
1000 насінин — 18,9 і 17,3%. Основні селекційні ознаки у
переважній більшості гібридів успадковуються за типом
наддомінування.
УДК 633.63:631.8:631.53
2016.2.196. ФОТОСИНТЕТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ БУ-
РЯКІВ ЦУКРОВИХ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ ТА СИС-
ТЕМИ УДОБРЕННЯ
/ Лихочвор В.В., Костюченко С.С. // Віс-
ник аграрної науки. — 2016. — № 5. — С. 12–15. — Бібліогр.:
10 назв.
Буряки цукрові, строки сівби, система удобрення, показ-
ники фотосинтетичної діяльності.
Вивчено вплив строків сівби (20 березня, 1, 10, 20, 30
квітня) і системи удобрення на показники фотосинтетичної
діяльності рослин буряків цукрових гібрида Карлтон. Площу
листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чисту про-
дуктивність фотосинтезу визначали за основними фазами
росту. Встановлено, що площа листкової поверхні буряків
цукрових була найвищою у фазі інтенсивного росту рослин.
Під впливом строків сівби вона мало змінювалася, а з уне-
сенням добрив збільшувалася вдвічі. Чиста продуктивність
фотосинтезу зростала до 8,01–8,04 г сухої речовини/м
2
лист-
кової поверхні за добу за ранніх строків сівби в період з 20
березня по 10 квітня. Збільшення норми внесення мінераль-
них добрив від N
0
P
0
K
0
до N
200
P
100
K
240
зумовило зростання
ФП від 2,12 до 4,82 млн м
2
діб/га, маси сухих речовин — від
1177 до 2432 г/м
2
. Чиста продуктивність фотосинтезу менше
залежала від рівня удобрення і становила 7,75–8,81 г сухої
речовини/м
2
листкової поверхні за добу.
УДК 633.8:632.95
2016.2.197. ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ ФУНГИ-
ЦИДОВ ПРОТИВ ОСНОВНЫХ БОЛЕЗНЕЙ РЫЖИКА ПО-
СЕВНОГО
/ Плужникова И.И., Смирнов А.А., Криушин Н.В.,
Прахов В.А., Вельмисева Л.Е. // Достижения науки и техни-
ки АПК. — 2016. — Т. 30, № 1. — С. 44–47. — Библиогр.:
8 назв.
Рижій посівний, біла іржа, борошниста роса, несправжня
борошниста роса, альтернаріоз, фунгіциди.
Дано оцінку ефективності застосування двокомпонентних
фунгіцидів системної дії Амістар Екстра, СК (0,5 л/га) і Акант
Плюс, КС (0,5 л/га), а також однокомпонентних мідьумісних
препаратів Бордоська суміш, ВРП (3 кг/га) і Aбигa-Пік, ВС
(2,4 л/га) на рижію посівному для пригнічення збудників бо-
рошнистої роси, білої іржі, несправжньої борошнистої роси,
альтернаріозу. Встановлено, що використання фунгіцидів
Амістар Екстра, СК і Аканто Плюс, КС на посівах рижію озимо-
го знижувало розвиток білої іржі в середньому на 0,8–1,0 бала,
а на посівах рижію ярого розвиток борошнистої роси — на 1,3
бала. Застосування згаданих препаратів забезпечило фор-
мування найбільшого приросту врожайності насіння до конт-
ролю в середньому на рижію озимому — 0,33–0,29 т/га (19,3–
17,0%); на рижію ярому — 0,14–0,19 т/га (10,9–14,8%). Порів-
РОСЛИННИЦТВО. Технічні культури
УДК 633.5/.9