Упрощенная HTML-версия
30
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.2.123.
чити подолання глобальних деструктивних процесів. Слід за-
значити, що користь довкіллю від впровадження органічного
землеробства оцінюється в 220–270 дол. США на 1 га/рік,
зокрема суспільні блага і користь навколишньому природно-
му середовищу від органічного землеробства оцінюється в
40 дол. США на 1 га/рік внаслідок скорочення викидів вугле-
цю. Органічне землеробство як один із шляхів мінімального
антропогенного впливу на довкілля й кліматичну систему
(через зниження емісії парникових газів, внесення хімічних
добрив і пестицидів тощо) є перспективним для його роз-
витку в Україні та дає змогу збільшити обсяги експорту с.-г.
продукції, що сприяє розв’язанню продовольчої проблеми
в плані забезпечення населення якісними й екологічно без-
печними продуктами харчування.
УДК 631.95:504.54.062.4:539.16
2016.2.123. ТРАДИЦІЙНА І АЛЬТЕРНАТИВНА ТЕХНОЛО-
ГІЇ ВІДТВОРЕННЯ ЕНЕРГОПОТЕНЦІАЛУ РАДІОАКТИВНО
ЗАБРУДНЕНИХ ҐРУНТІВ
/ Ландін В.П., Тараріко М.Ю. //
Збалансоване природокористування. — 2015. — № 3. —
С. 42–46. — Бібліогр.: 10 назв.
Агроекологія, агроекосистема, радіоактивне забруднення
земель, радіонукліди, екологічно безпечна с.-г. продукція.
Здійснено порівняльну оцінку впливу традиційної й альтер-
нативної систем відтворення агроекологічних функцій (АЕФ)
та енергетичного потенціалу радіоактивно забрудненого
дерново-підзолистого ґрунту в процесі його реабілітації та
повернення у виробничу сферу. Зазначено, що термін від-
творення АЕФ ґрунту означає відновлення їхньої здатності
забезпечувати сталий розвиток агроекосистем й одержувати
безпечну продукцію. Для відтворення АЕФ радіоактивно
забрудненого дерново-підзолистого ґрунту з поверненням
його в с.-г. виробництво, необхідно оцінити енергопотенціал
ґрунту як чинник, що забезпечує сталий розвиток й достат-
ньо високу продуктивність агроекосистем. Енергопотенціал
ґрунту визначається головним чином запасами в ньому
органічної речовини — гумусу, а також біогенних елемен-
тів. За їхнього бездефіцитного балансу в зерно-картопля-
ній сівозміні щороку накопичується 20–25 ГДж/га ґрунтової
енергії за традиційної системи (Гн + NPK). При цьому на
кожну одиницю приросту енергопотенціалу ґрунту одержують
3 одиниці енергії врожаю. Витрати антропогенної енергії
коливаються від 17 ГДж/га на контролі (без добрив) до 22–
33 ГДж/га за традиційної й альтернативної систем відтворен-
ня АЕФ дерново-підзолистого ґрунту. За відтворення АЕФ
вищезгаданих ґрунтів у процесі їх повернення в с.-г. вико-
ристання доцільним є застосування традиційної системи, яка
передбачає використання гною в кількості 10 т/га сівозмінної
площі. Зазначено, що в умовах рослинницької спеціалізації
може застосовуватись альтернативна система відтворення
агроекологічних функцій ґрунтів з використанням побічної
продукції рослинництва разом з сидеральною біомасою як
органічних добрив.
УДК 631.95:631.111
2016.2.124. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬНИХ УГІДЬ НА АГ-
РОЛАНДШАФТНІЙ ОСНОВІ: ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ АС-
ПЕКТИ
/ Ульянченко О.В., Петренко О.Я., Мирогород М.М.;
М-во освіти і науки України, Харківський нац. аграр. ун-т ім.
В.В. Докучаєва. — Х., 2015. — 238 с. Шифр 546771.
Агроекологія, агроландшафт, організація земельних
угідь.
Висвітлено науково-практичні підходи до організації с.-г.
виробництва на агроландшафтній (АЛ) основі. Досліджено
етапи проведення земельної реформи та її еколого-економіч-
ні наслідки, узагальнено й поглиблено теоретико-методичні
основи АЛ організації виробництва на с.-г. підприємствах,
специфіку формування агроландшафтів та їх роль у системі
господарської діяльності. Обґрунтовано підходи до вико-
ристання земель на основі природно-с.-г. районування та
зонування. Висвітлено питання науково-методичного забез-
печення організації земельних угідь на АЛ основі. Запропо-
новано науково-методичні підходи до розробки економіко-
математичної моделі організації с.-г. виробництва на цій
основі. Вдосконалено підхід до визначення відверненого
еколого-економічного збитку від упровадження АЛ земле-
впорядкування (ЗВ). Розроблено методичні підходи до оцінки
еколого-економічної ефективності заходів щодо його впро-
вадження. Висвітлено організаційно-економічний механізм
забезпечення екозбалансованого АЛ ЗВ. Реалізовано мето-
дичні підходи до розроблення оптимізаційної еколого-еко-
номічної моделі АЛ ЗВ, визначено величину відверненого
еколого-економічного збитку та еколого-економічної ефектив-
ності впровадження агроландшафтного землекористування
в с.-г. підприємствах досліджуваного регіону.
УДК 631.95:631.416.9
2016.2.125. ЧАСОВИЙ ТРЕНД ВМІСТУ ВАЖКИХ МЕТА-
ЛІВ У ҐРУНТАХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
/
Єгорова Т.М., Моклячук Л.І. // Таврійський науковий вісник. —
Херсон, 2015. — Вип. 90. — С. 172–177. — Бібліогр.: 15 назв.
Шифр 546568.
Агроекологія, важкі метали, забруднення ґрунтів важкими
металами.
Проведено порівняльний аналіз часового тренду вмісту
11 важких металів (ВМ) у ґрунтах України за 50-річний пе-
ріод для с.-г. земель. З’ясовано, що певні коливання в часі
вмісту поживних мікро- і макроелементів мають узгоджений
характер. У період 1970–1990 рр. відбувалось зростання
балансу N, P, K в орних ґрунтах України, що співпадає з
підвищенням вмісту Cu, Zn для валової та рухомих форм
знаходження. З 1996 по 2008 рік спостерігалася тенденція
до від’ємного балансу N, P, K, яку простежено для валових
форм знаходження Cu, Zn, Sr, Co, Mn, Pb, Ti та рухомих
форм знаходження Cu, Zn і Co. Слід зазначити, що багато-
річні результати вмісту важких металів у ґрунтах земель с.-г.
призначення як у рухомих, так і валових формах знаходжен-
ня, можуть використовуватись для аналізу часової динаміки
агроекологічних процесів.
УДК 631.95:631.452:631.445.152
2016.2.126. ФІТООКУЛЬТУРЮВАННЯ ЗАПЛАВНИХ ҐРУН-
ТІВ В АСПЕКТІ ПОЛІПШЕННЯ ЇХНЬОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СТА-
БІЛЬНОСТІ
/ Цапко Ю.Л., Десятник К.О., Солоха М.О., Калі-
ніченко В.М. // Вісник Харківського національного аграрного
університету ім. В.В. Докучаєва: зб. наук. пр. — Х., 2015. —
№ 1. — С. 21–26. — (Сер. Ґрунтознавство, агрохімія, зем-
леробство, лісове господарство, екологія ґрунтів). Шифр
546381.
Екологічна стабільність ґрунтів, фітоокультурювання,
ґрунти заплавні, мікроартроподи, луки природні.
Проаналізовано вплив фітоокультурювання (ФО) заплавних
ґрунтів на поліпшення їхньої екологічної стійкості. Здійснено
діагностику агроекологічного стану заплави з виявленням
проблемних ділянок за принципами точного землеробства
з використанням ГІС-технології. Для ФО було застосовано
методи докорінного й поверхневого покращання луків. Ре-
зультати досліджень засвідчили перевагу останнього методу
(підсів трав) над докорінним покращанням з повним вилучен-
ням природної рослинності і подальшим висіванням трав,
оскільки заходи з докорінного покращання луків згубно впли-
вають на представників ґрунтових мікроартропод. Це ство-
рює екологічну проблему, яка полягає в значному зниженні
інтенсивності процесів біологічного розкладання органічних
сполук. Установлено, що кількість ґрунтових мікроартропод
(колемболи та орибатиди) була значно більшою на ділянках
із застосуванням поверхневого покращання природних луків
порівняно з докорінним.
УДК 631.95:631.459.2:332.3
2016.2.127. МІНІМІЗАЦІЯ РИЗИКУ ВОДНОЇ ЕРОЗІЇ НА
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
/ Куценко М.В. // Віс-
ник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразі-
на: зб. наук. пр. — Х., 2015. — № 1147, вип. 12. — С. 25–33. —
(Сер. Екологія). — Бібліогр.: 13 назв. Шифр 546670.
Екологія с.-г., ерозія водна, мінімізація ризику водної еро-
зії, землевпорядкування, картографування.
Розроблено універсальний методологічний підхід до опти-
мального ґрунтозахисного розподілу с.-г. культур на техно-
логічних ділянках, який максимально компенсує ерозійну
небезпеку цих ділянок ґрунтозахисними властивостями с.-г.
рослин. Локальне протиерозійне зонування земель дає мож-
ливість здійснювати оптимальну ґрунтозахисну оптимізацію
структури сівозмін та їх раціональний ґрунтозахисний роз-
УДК 502/504; 631.92/.95
ОХОРОНА ПРИРОДИ. СТАЛИЙ РОЗВИТОК.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕКОЛОГІЯ