Упрощенная HTML-версия
80
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.1.348.
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630
чинників, що проявляється в більшому представництві в
складі ослаблених екземплярів Д. і свіжого сухостою. Вод-
ночас дерева саме цієї феноформи спроможні відновити
свою життєздатність. Результати досліджень засвідчили, що
дубові лісостани насінного походження в Лісостепу України
є стійкішими порівняно з порослевими.
УДК 630*18’611
2016.1.348. АГРОЕКОЛОГІЯ ЛІСІВНИЦТВА: ТЕРМІНИ ТА
ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ
/ Фурдичко О.І., Дребот О.І., Бобко А.М. //
Вісник аграрної науки. — 2015. — № 10. — С. 54–58. — Біб-
ліогр.: 10 назв.
Агроекологія лісівництва, землекористування, терміно-
логія лісівництва.
Проаналізовано терміни, які використовуються в обліковій,
науковій та статистичній інформації з лісівництва за його
екологічними вимірами. Запропоновано лісівницькі терміни,
зокрема “ліс”, “лісова екосистема”, “лісівництво агроекологіч-
не”, “лісокористування”, з метою встановлення відповідних
міждержавних стандартів у галузі агроекологічного лісівниц-
тва (АЕЛ). Використання зазначених термінів необхідне для
формування сучасного АЕЛ на основі самоокупності й при-
бутковості, а також для впровадження у звітній та статистич-
ній інформації поєднання показників використання земельних
угідь з фінансовими результатами економічної діяльності
землекористувачів. Лише за таких умов можна говорити про
лісівництво з уніфікованою системою лісівницьких термінів
і їх визначень для порівняння на різних рівнях оцінки й конт-
ролю від землекористувачів до суб’єктів адміністративно-
територіального поділу країни, а також для міждержавних і
глобальних порівнянь.
УДК 630*2:001“737”(477)
2016.1.349. ЛІСІВНИЧА НАУКА В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО
РОЗВИТКУ
[Текст]: матеріали наук.-практ. конф., присвяч.
150-річчю від дня народження академіка Г.М. Висоцького,
90-річчю від дня народження професора П.С. Пастернака
та 85-річчю від часу заснування УкрНДІЛГА, м. Харків, 29–30
верес. 2015 р. / Держ. агентство лісових ресурсів Украї-
ни, НАН України, УкрНДІ ліс. госп-ва та агролісомеліорації
ім. Г.М. Висоцького, Т-во лісівників України. — Х., 2015. —
213 с. Шифр 546411.
Лісівництво, сталий розвиток, лісова політика, лісо-
відновлення, агролісомеліорація, захист лісу, екосистеми
лісові.
Висвітлено актуальні питання лісівничої науки в контексті
сталого розвитку, зокрема стосовно лісової політики, еконо-
міки й організації лісового господарства, лісовідновлення,
агролісомеліорації, рекультивації та захисного лісорозведен-
ня. Розглянуто питання щодо екологічної кризової ситуації в
ялинових захисних гірських лісах Карпат, тенденцій виник-
нення та пошкодження лісів пожежами в різних природних
зонах України, а також змін стану лісів країни та динаміки
лісопатологічних процесів в останні десятиріччя. Наведено
попередні підсумки реалізації Галузевої програми розвитку
лісонасіннєвої справи на 2010–2015 рр. Представлено лісо-
типологічні класифікаційні схеми еродованих місцезростань.
Методологічний підхід лісотипологічного оцінювання еро-
дованих ґрунтів передбачає, що для всіх їхніх відмін (окрім
галогенних) визначається певний тип лісорослинних умов,
або торфотопу. Висвітлено роль УкрНДІЛГА в розвитку укра-
їнської лісівничої науки.
УДК 630*228.7:630*17:582.623.2:631.171
2016.1.350. ЕНЕРГЕТИЧНА ВЕРБА — ТЕХНОЛОГІЯ ВИ-
РОЩУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ
/ НААН, Ін-т біоенер-
гетичних культур і цукрових буряків; Сінченко В.М. (заг.
редакція). — К., 2015. — 340 с. — Бібліогр.: 75 назв. Шифр
546395.
Верба енергетична, вирощування верби плантаційне,
урожайність біосировини, біопаливо тверде, переробка
біомаси енергетичної верби.
На основі вивчення існуючих у світі технологічних рішень
щодо вирощування біоенергетичних культур та на базі віт-
чизняних комплексних наукових досліджень з урахуванням
біологічних, агротехнічних, технологічних та економічних
особливостей розроблено елементи технології вирощування
енергетичної верби (ЕВ) в умовах різних агрокліматичних зон
України. Зазначено, що промислові плантації ЕВ можна за-
кладати на малопродуктивних деградованих землях різного
механічного складу, зокрема й на вироблених торфовищах,
землях, які не потребують рекультивації, для стримання
процесів ерозії ґрунтів. Вперше розроблено технологію ви-
рощування ЕВ, яка забезпечує урожайність біосировини
30–50 т/га та її використання. Наведено агротехнічні вимоги
до виконання технологічних операцій, а також обґрунтовано
економічну ефективність технології вирощування ЕВ та вико-
ристання біосировини для одержання твердого палива. Слід
зауважити, що в цілому без шкоди для вирощування основ-
них с.-г. культур потенційні площі для посадок ЕВ в Україні
можуть найближчим часом становити 400–500 тис. га. У
масштабах країни це може забезпечити одержання 4–6 млн т
сухої біомаси, що становитиме 8–10 млн т умовного палива.
Середньорічний урожай біомаси біоенергетичної верби в
різних регіонах може сягати 10–15 т/га сухої речовини.
УДК 630*228.7:630*17:582.632.2(477.44)
2016.1.351. ОЦІНКА ФОРМУВАННЯ РЕПРОДУКТИВНИХ
ОРГАНІВ ФЕНОЛОГІЧНИХ ФОРМ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО В
УМОВАХ ВІННИЧЧИНИ
/ Нейко І.С., Смашнюк Л.В., Єліса-
венко Ю.А., Зленко О.П. // Вісник Національного університету
водного господарства та природокористування: зб. наук. пр. —
Рівне, 2014. — Вип. 1(65): С.-г. науки. — С. 29–35. — Біб-
ліогр.: 5 назв. Шифр 546230.
Дуб звичайний, плантації дуба, репродуктивні органи
дуба, клон, плодоношення дуба.
Наведено результати досліджень (2013 р.) щодо обліків
цвітіння, формування зав’язі і плодоношення дуба звичай-
ного на ділянці клонової насіннєвої плантації селекційного
комплексу ДП “Вінницька ЛНДС”. Проаналізовано тенденції
щодо зміни інтенсивності формування генеративних органів у
розрізі фенологічних форм. У досліджуваний період зафіксо-
вано низький рівень інтенсивності вищезазначеного процесу
формування. Найвищим середнім балом цвітіння (2,9–3,0)
характеризувалися проміжні, пізні проміжні та пізні форми.
Інтенсивність їх цвітіння була вищою на 0,5 бала порівняно
з ранніми та ранніми проміжними клонами. Максимальним
зниженням формування генеративних органів на стадії утво-
рення зав’язі і плодоношення вирізнялися клони проміжної,
пізньої проміжної та пізньої феноформ. Зазначено, що за
рівнем плодоношення ці фенологічні форми наблизилися до
рівня ранньої та ранньої проміжної форм, у яких залишався
мінімальний рівень плодоношення (1,1 бала), частка дерев із
високим рівнем (понад 4,0 бала) була повністю відсутньою.
УДК 630*232:630*18:504(477)
2016.1.352. СТВОРЕННЯ НОВИХ ЛІСІВ, ЯК ФАКТОР ЕКО-
ЛОГІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
/ Распопіна С. // Екологія
і природокористування в системі оптимізації відносин при-
роди і суспільства: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. Інтер-
нет-конф. — Тернопіль, 2015. — С. 113–114. — Бібліогр.:
2 назви. Шифр 546006.
Лісовирощування штучне, екологізація землекористуван-
ня, деградація природних ресурсів, заліснення малопродук-
тивних земель, екосистеми лісові.
Розглянуто лісові екосистеми як провідний компонент
біосфери, здатний стабілізувати та відновити її природну
рівновагу. Зазначено, що частка с.-г. угідь становить 68,8%
від загальної площі земельного фонду України, ліси та інші
вкриті лісом території — 17,6%. Структура с.-г. угідь, як і
структура земельного фонду України, характеризується над-
мірно високим індексом с.-г. освоєння території — 0,69 од.,
що значно перевищує екологічно обґрунтовану межу. Одним
із найефективніших засобів, що сприятиме призупиненню
деградації ґрунтового покриву, є оптимізація співвідношення
ріллі й екологічно стабілізуючих угідь шляхом вилучення з
інтенсивного обробітку деградованих і малопродуктивних
земель із наступною їх консервацією та трансформацією в
лісові та природні кормові угіддя. На 1-му етапі оптиміза-
ції таке співвідношення має відповідати пропорції 50:50%,
при цьому площа ріллі зменшиться на 8–10 млн га, підви-
щиться лісистість території та частка природних кормових
угідь. Однією з державних програм, що оптимізує структуру
земельного фонду України, є Державна цільова програма