Стр. 79 - rg_2016_n1

79 № 1 (67), 2016
підвищеній протеолітичній активності — додавання цистину
або цистеїну; при підвищеній ферментативній активності —
додавання ферментних препаратів. А також додавання
аскорбінової кислоти, йодату калію. Було зроблено пробні
випічки за різного співвідношення стабілізаторів з основною
масою та оцінено якість продукції з різним вмістом вище-
згаданих препаратів. Дані досліджень наведено в таблицях.
Установлено, що використання стабілізаторів дає змогу
переробляти зерно різної якості і гарантує випуск продукції
гарного ґатунку.
УДК 664.8.03:664.84
2016.1.344. ЗАСТОСУВАННЯ МОРСЬКИХ ВОДОРОСТЕЙ
У ВИРОБНИЦТВІ КОНСЕРВІВ / Лебединець В.Т., Бурячен-
ко Л.Ю. // Продукты & ингредиенты. — 2015. — № 11. —
С. 42–43. — Бібліогр.: 3 назви.
Овочі, консерви овочеві, водорості, ламінарія, цистозіра,
макроелементи, мікроелементи, кислота альгінова, по-
лісахарид фукоїдин.
Морські водорості є джерелом макро- та мікроелементів.
Досліджено додавання морських водоростей до овочевих
консервів. Розроблено 4 рецептури та технологічні схеми
для приготування овочевих консервів профілактичної дії.
Встановлено, що введення водоростей ламінарії та цистозіри
збагачує продукти практично всіма біологічно важливими
солями, однак їх хімічний склад залежить від виду (бурі,
червоні, зелені), віку (одно-, дворічні), часу заготівлі (весна,
літо, осінь), що може спричиняти різницю вмісту солей до
10 разів. Досліджували вміст макро- та мікроелеметнів у
цистозірі: вміст золи сягає 17% і містить 28 найменувань;
загальний вміст вуглеводів — 41% від сухої маси, в т.ч. аль-
гінова кислота — близько 25%, полісахарид фукоїдин — до
2%; йодовмісні кислоти. Отримані продукти мають високі
якісні характеристики, високу харчову і біологічну цінність,
низьку собівартість і високу рентабельність. Також доведено
безпечність їх тривалого вживання.
2016.1.347.
630 ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО
Науковий референт — РОМАНЧУК Л.О.
Науковий консультант — професор ГОЙЧУК А.Ф.
УДК 630*161.03:577.34:504.064.3
2016.1.345. СУЧАСНИЙ СТАН РАДІОАКТИВНОГО ЗА-
БРУДНЕННЯ ЛІСІВ / Середа Ю., Сидоренко В., Азаров С. //
Екологія і природокористування в системі оптимізації відно-
син природи і суспільства: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ.
Інтернет-конф. — Тернопіль, 2015. — С. 121–123. — Біб-
ліогр.: 5 назв. Шифр 546006.
Радіоекологія лісова, забруднення лісів радіоактивне,
екосистеми лісові, радіонукліди техногенні, моніторинг
радіоекологічний.
Проаналізовано сучасний стан радіоактивного забруднення
лісів. Після аварії на ЧАЕС у 1986 р. площа радіоактивного
забруднення становила 53,5 тис. км2 (9% всієї території Укра-
їни). Ліси зіграли найважливішу роль у локалізації радіоактив-
ного забруднення після Чорнобильської катастрофи. Площа
лісів України, забруднених радіонуклідами (РН), становила
1,1 млн га (12% їх загальної площі), з якої близько 157 тис. га
було виведено з господарського обігу. Загальною рисою
радіоактивного забруднення є його мозаїчний, осередковий
і високоградієнтний характер. Хвойні насадження охоплюють
42% загальної площі, з них сосни — 33%. Частина твердолис-
тяних насаджень становить 40%, зокрема дуб і вільха — 32%.
Запас деревини в лісах оцінюється в 1,8 млрд м3. Найбільші
площі лісів, забруднених радіоактивними продуктами Чорно-
бильської аварії, знаходяться в Житомирській (974,3 тис. га),
Рівненській (728,8 тис. га), Чернігівській (725,5 тис. га) та
Київській (416,4 тис. га) областях. Ліси зони відчуження
представлені типовими для даного регіону насадженнями:
хвойні породи (сосна звичайна, ялина колюча і європейська),
листяні породи (береза, вільха, дуб і осика). Інтродуцентами
є сосна Банкса, ялина й акація біла. Ліси за своїм призна-
ченням й місцезнаходженням у зоні відчуження Київської
обл. виконують водоохоронно-захисні, санітарно-гігієнічні
та оздоровчі функції. Характер розподілу техногенних РН
в екосистемах соснових лісів визначається складним комп-
лексом радіоекологічних, ценотичних умов, а також складом
та формами Чорнобильських опадів. На сучасному етапі на
фоні зниження загальної густини радіоактивного забруднення
відбулося вирівнювання різниці у розподілі радіонуклідів у
лісових ґрунтах різних частин зони відчуження.
УДК 630*17:582.475.4:630*232.318(477)
2016.1.346. КАЧЕСТВО СЕМЯН PINUS KORAIENSIS SIE-
BOLD ET. ZUCC. (PINACEAE) В НАСАЖДЕНИЯХ УКРАИНЫ /
Похильченко О.П. // Інтродукція рослин. — 2015. — № 3. —
С. 46–54. — Библиогр.: 21 назв.
Сосна кедрова корейська, насінний зачаток, загибель
насінних зачатків.
Проведено дослідження з метою виявлення можливості
одержання насіння сосни кедрової корейської (СКК) в Україні
й причини зниження його якості. Ареал СКК скорочується,
тому значна кількість насаджень знаходиться під охороною.
У світовій практиці відомі приклади успішного культивування
цієї сосни з їстівним насінням. В Українських Карпатах СКК
також упроваджували в лісові культури. У 1984–1986 рр.
було створено географічні культури сосни кедрової в ден-
дропарку “Високогірний”. Клонові плантації і насадження
СКК вирощували і в Лісостепу України, де у 2010 р. знайдено
життєздатний самосів під деревами. Розмір і масу насіння,
зібраного в 2012 і 2013 рр. у різних регіонах України, можна
співставити з показниками в місцях природного розповсю-
дження. Зазначено, що в урожайні роки в насадженнях СКК з
оптимальним режимом запилення 21–34% насінних зачатків
гинуть незапиленими, у насадженнях з меншою кількістю
дерев — 40%, в неурожайні роки — 98%. Під час запліднення
гине від 2,4 до 59,0% запилених насінних зачатків, під час
ембріогенезу чи внаслідок впливу невизначених біотичних
чинників — від 2 до 89%. З’ясовано, що в насадженнях з
оптимальним пилковим режимом 107–130 насінних бруньок
у кожній шишці запилюється й успішно проходить фазу за-
пліднення, а 87–95% з них стають повноцінним насінням,
здатним до проростання.
УДК 630*17:582.632.2:630*416.16:630*161(477:292.486)
2016.1.347. СТАН І ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ ДУБА В ЛІСОСТЕ-
ПУ УКРАЇНИ / Ткач В.П., Купріна Н.П., Лук’янець В.А. // Лісів-
ництво і агролісомеліорація: зб. наук. пр. — Х., 2014. — Вип.
125. — С. 64–71. — Бібліогр.: 19 назв. Шифр 546078.
Дуб, життєздатність дуба, усихання дубових дерево-
станів, феноформа дуба, дубові насадження мішані.
Наведено результати тривалого (1992–2013 рр.) дослід-
ження стану і життєздатності природних дубових насаджень
стиглого і перестійного віку змішаного походження в свіжих
грабових і кленово-липових дібровах у Західному, Північно-
східному і Східному Лісостепу України (Тернопільська, Сум-
ська і Харківська обл.). Здійснено аналіз динаміки розподілу
дерев дуба (Д.) різних фенологічних форм за категоріями са-
нітарного стану. Встановлено, що стан головної породи в на-
садженнях Західного і Північно-східного Лісостепу протягом
8 років спостережень є порівняно стабільним. Практично на
всіх пробних площах переважають дерева 1- та 2-ї категорій
стану. Незначні зміни категорії стану дерев не супроводжу-
ються накопиченням сухостою, що свідчить про відсутність
деградації мішаних за походженням дубових насаджень у
Лісостепу України. З’ясовано, що Д. ранньої феноформи
сильніше піддається впливу комплексних несприятливих
ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО УДК 630