Упрощенная HTML-версия
6
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
ІСТОРІЯ АГРАРНОЇ НАУКИ
2016.1.6.
УДК 63(091)
/ Бей Р.В.; НААН, ННСГБ; наук. ред. д-ра с.-г. наук, проф.,
чл.-кор. НААН В.А. Вергунова. — Вінниця, 2015. — 380 с. —
(Сер. “Аграрна наука України в особах, документах, бібліо-
графії”, кн. 90).
Механізація сіл. госп-ва, автоматизація виробничих про-
цесів, тваринництво, дослідна справа с.-г., кормовиробниц-
тво, доїння машинне, машиновипробування, освіта вища,
наукова школа.
Висвітлено основні тенденції становлення і розвитку науки
про механізацію та автоматизацію виробничих процесів тва-
ринництва УРСР у контексті соціально-економічних, суспіль-
но-політичних, загальнонаукових і теоретико-методологічних
чинників. Механізація і автоматизація галузі тваринництва в
20–80-ті роки ХХ ст. охопила виробничі процеси, пов’язані
з заготівлею, приготуванням, роздаванням кормів; доїнням
корів та первинною переробкою молока; водопостачанням
ферм; видаленням гною; забезпеченням оптимальних пара-
метрів мікроклімату; проведенням ветеринарно-санітарних
заходів та ін. Запровадження механізації у тваринництві
УРСР водночас зі зростанням селекційно-генетичного по-
тенціалу продуктивності стад, забезпеченням раціональної
збалансованої годівлі, впровадженням біотехнологічних і
генетичних досягнень стало визначальним фактором зрос-
тання рентабельності галузі, здешевлення виробництва тва-
ринницької продукції, вирішення продовольчої проблеми. Реа-
лізація комплексної механізації тваринництва сприяла підви-
щенню продуктивності праці, зокрема на молочних фермах у
3–4 рази; на відгодівлі ВРХ — у 8–12 разів. Теоретико-мето-
дологічною основою становлення і розвитку наукової думки
у галузі механізації тваринництва стало вивчення питань
фізіології, годівлі та гігієни с.-г. тварин. Розкрито специфіку
розвитку галузевої наукової думки на базі вищих навчальних
закладів та науково-дослідних установ. Охарактеризовано
внесок наукових шкіл і науково-освітніх центрів у розробку
окремих напрямів конструювання і випробування системи
машин для вирішення практичних проблем тваринництва.
УДК 631.4(09)“1894–2015”
2016.1.6. ІСТОРИЧНИЙ НАРИС КАФЕДРИ ҐРУНТОЗНАВ-
СТВА ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ім. В.В. ДОКУЧАЄВА (1894–2015 рр.)
/ Тихоненко Д.Г. — Х.:
Майдан, 2015. — 60 с. — Бібліогр.: 8 назв. Шифр 546770.
Історія вищої с.-г. освіти, Харківський НАУ ім. В.В. До-
кучаєва, ґрунтознавство, меліорація, засолення ґрунтів,
картографія, гумус.
Відтворено історію організації та діяльності кафедри ґрун-
тознавства Харківського національного аграрного універси-
тету ім. В. В. Докучаєва. Кафедру засновано в 1894 р. при
Ново-Олександрійському інституті сільського господарства і
лісівництва за ініціативи професора В.В. Докучаєва, розроб-
ника першої генетичної класифікації ґрунтів. У становлення
кафедри вагомий внесок зробив її перший завідувач М.М. Си-
бірцев, який підготував перший підручник “Почвоведение”
(1900), розвинув вчення про ґрунти, їх класифікацію, зональ-
ність, картографію і бонітування. Ново-Олександрійський
етап діяльності кафедри пов’язаний із діяльністю таланови-
тих учених К.Д. Глінки, В.П. Смірнова-Логінова та ін. Здобутки
харківського етапу діяльності кафедри були забезпечені
науковими пошуками С.М. Мурвлянського, О.Н. Соколовсько-
го, Г.Г. Махова, Ф.І. Левченка, Д.Г. Віленського. Зокрема,
О.Н. Соколовський розробив питання колоїдно-хімічної, фі-
зичної і фізико-хімічної характеристики ґрунтів, колоїдно-мі-
мічної технології ґрунтів, ґрунтової структури, хімічної меліо-
рації солонців та ін. Видання висвітлює основні тенденції
розвитку наукових досліджень на сучасному етапі, які про-
водяться на кафедрі ґрунтознавства і формують державну
базу даних про ґрунтово-земельні ресурси України.
УДК 633.854.78:930.1/.2
2016.1.7. ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ І ПЕРІОДИЗАЦІЯ ВИКОРИС-
ТАННЯ СОНЯШНИКУ В АНТРОПОГЕННІЙ КУЛЬТУРІ
/ Ко-
сенко Р.О. // Вісник аграрної історії / НПУ ім. М.П. Драгома-
нова, НУБіП, ННСГБ НААН. — К., 2015. — Вип. 13/14. —
С. 285–294. — Бібліогр.: 13 назв.
Рослинництво, селекція, генетика, насінництво, сорти,
врожайність, ґрунтознавство, Інститут рослинництва
ім. В.Я. Юр’єва НААН.
Висвітлено історичні етапи вирощування соняшнику як
антропогенної культури від походження до сучасних се-
лекційно-інноваційних розробок та перспективних напрямів
його практичного застосування. Передумови для науково
обґрунтованої селекції соняшнику сформувалися на початку
ХХ ст. В 1912 р. селекціонер В.С. Пустовойт розробив ви-
сокоефективну систему селекції і насінництва соняшнику,
завдяки чому вдалося підвищити олійність і стійкість рослини
до шкідників. У 1975 р. за допомогою хімічного мутагенезу
Л.К. Воскобойник і К.І. Солдатов у Всесоюзному НДІ олійних
культур виділили мутанти соняшнику з підвищеним вмістом
в олії найбільш цінної олеїнової кислоти. В Інституті рос-
линництва ім. В.Я. Юр’єва НААН створено батьківські лінії
соняшнику із вмістом олеїнової кислоти 84,4–93,8%. На їх
основі створені високоолеїнові гібриди Еней, Ант, Дарій та
ін., що поєднують високі врожайність, вміст кислоти з комп-
лексною стійкістю до основних збудників хвороб. З розвитком
селекційно-генетичної науки, техніки, еволюцією знань з’яви-
лися нові напрями використання цієї культури (енергетичні
пелети, оливи, біодизель, підвищений вміст вітаміну Е тощо),
однак олійний напрям залишився пріоритетним. Після аварії
на Чорнобильській АЕС у 1986 р. посіви соняшнику були ви-
користані для знезараження ґрунту в Україні.
УДК 633:061.1:001.1
2016.1.8. СПАДКОЄМНІСТЬ ПОКОЛІНЬ — ЗАПОРУКА
УСПІШНОЇ РОБОТИ (ДО 80-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ ЗАСНУВАННЯ
НАУКОВОЇ УСТАНОВИ)
/ Циков В.С. // Бюлетень Інституту
сільського господарства степової зони НААН. — Д., 2015. —
№ 8. — С. 5–15. Шифр 546502.
Історія Ін-ту сіл. госп-ва степової зони, селекція, куку-
рудза, сорт, гібрид, врожайність, технологія вирощування
кукурудзи.
Висвітлено основні етапи становлення та здобутки Інститу-
ту сільського господарства степової зони (ІСГСЗ). Установу
організовано в 1930 р. як Всесоюзний НДІ кукурудзяно-сорго-
вого господарства у м. Дніпропетровську. У 1956 р. перейме-
новано на Всесоюзний НДІ кукурудзи, у 1992 р. — на Інститут
кукурудзи в системі НААН. Нині функціонує як Державна
установа “Інститут сільського господарства степової зони”.
Найбільш вагомим здобутком ІСГСЗ вбачається внесок у ви-
ведення та впровадження у виробництво перших вітчизняних
гібридів, розроблення системи заходів з отримання високих
врожаїв кукурудзи. Вченими ін-ту розроблено високопродук-
тивні сорти кукурудзи різних груп стиглості, добре адаптовані
до місцевих ґрунтово-кліматичних умов. У створення сортів
і гібридів кукурудзи вагомий внесок зробили А.І. Задонцев,
Б.П. Соколов, Д.С. Фільов, Ф.Є. Немлієнко, Б.В. Дзюбецький,
О.М. Івахненко, В.В. Глушко та ін. У державному реєстрі
рослин на 2015 р. зареєстровано 112 гібридів кукурудзи,
створених ІСГСЗ і допущених до поширення в Україні, Росії
і Білорусі. Їх потенційна врожайність становить: для серед-
ньостиглих і ранніх зразків — 11–12,5 т/га (Степ, Полісся,
Лісостеп), середньостиглих — 12,5–13,5 (Степ, Полісся, Лісо-
степ); середньопізніх — 12,5–13,5 (Степ, Лісостеп). Вченими
інституту розроблено індустріальну технологію вирощування
кукурудзи, яка базується на мінімальній кількості ґрунтообро-
бок та застосуванні високоефективних гібридів.
УДК 94:638.124.5(477)
2016.1.9. ІСТОРІЯ ВІТЧИЗНЯНОГО ВУЛИКА: ТЕОРЕТИЧ-
НО-ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ
/ Сергієнко С.С., Скляренко О.В.
// Вісник аграрної історії / НПУ ім. М.П. Драгоманова, НУБіП,
ННСГБ НААН. — К., 2015. — Вип. 13/14. — С. 252–262. — Біб-
ліогр.: 23 назви.
Бджільництво, бортівництво, пасічництво, вулик, бджола,
мед, історія аграрної науки, вчений у галузі бджільництва
П.І. Прокопович.
Розглянуто основні системи і типи вуликів, поширені на
українських землях у різні періоди становлення і розвитку
галузі бджільництва. Сучасний стан наукового (раціональне)
бджільництва розпочався на початку ХІХ ст. Завдяки науко-
вому і практичному досвіду в бджільництві українські пасіч-
ники вперше в світі зробили рамковий вулик. Так у 1814 р.
П.І. Прокопович винайшов і сконструював рамковий (втулко-
вий) вулик з рухомими рамками, роздільники для рамок та
решітку для ізоляції бджолиних маток, що стало поштовхом