Стр. 5 - rg_2016_n1

Упрощенная HTML-версия

5
№ 1 (67), 2016
ІСТОРІЯ АГРАРНОЇ НАУКИ
2016.1.5.
УДК 63(091)
УДК 001.89:63(091)(477)“1935/1940”
2016.1.1 ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПО-
ДАРСЬКОЇ НАУКИ В УСРР/УРСР У 1935–1940 РОКАХ:
зб.
документів і матеріалів / НААН, ННСГБ, Ін-т історії аграрної
науки, освіти та техніки, ЦДАВО України, ЦДАГО України;
уклад.: В.А. Вергунов, В.І. Кучер, О.О. Черниш та ін.; за заг.
ред. Я.М. Гадзала; наук. ред. В.А. Вергунов. — Вінниця:
ТОВ “Нілан — ЛТД”, 2015. — 474 с. — (Сер. “Аграрна наука
України в особах, документах, бібліографії”, кн. 88). Шифр
546742.
Історія с.-г. дослідної справи, сільське господарство,
колективізація, хати-лабораторії.
Представлено архівні документи і матеріали, а також пере-
друки, що відтворюють історію ведення сільського господар-
ства, його наукове забезпечення в 1935–1945 рр. Досліджу-
ваний період пов’язаний з прагненням спрямувати розвиток
дослідництва в русло так званої колгоспної дослідної справи.
Державні органи надавали особливого значення налагоджен-
ню зв’язку науково-дослідних установ і станцій з колгоспним
і радгоспним виробництвом, у першу чергу з колгоспними
хатами-лабораторіями. Ефективність роботи науково-дослід-
них установ визначалася їх вмінням організувати апробацію
наукових розробок через колгоспні хати-лабораторії, їх поява
як одного з феноменів радянської епохи була зумовлена
переходом держави наприкінці 20-х років ХХ ст. на шлях
колективізації сільського господарства. Політизація науки та
репресії на національному підґрунті гальмували розвиток с.-г.
дослідної справи другої половини 30-х років ХХ ст. Видання
відображає механізм державного управління в галузі с.-г. нау-
ки, сприяє вивченню діяльності окремих науково-дослідних
установ, відтворенню наукових здобутків провідних учених-
аграріїв і нерозв’язаних проблем у с.-г. науці. Збірка містить
іменний покажчик.
УДК 001:502:93/94(477)
2016.1.2. АКАДЕМІК А.О. САПЄГІН — ПОДВИЖНИК ТА
КОРИФЕЙ ВІТЧИЗНЯНОГО ПРИРОДОЗНАВСТВА ПЕРШОЇ
ПОЛОВИНИ ХХ СТ.
/ Апостол М.В.; НААН, ННСГБ, Ін-т історії
аграрної науки, освіти та техніки; наук. ред. В.А. Вергунов. —
Вінниця: ТОВ “Нілан — ЛТД”, 2015. — 186 с. — Бібліогр.: 812
назв. Шифр 546733.
Ботаніка, цитологія, генетика, селекція, врожайність,
сорти, озима пшениця, ярий ячмінь, учений-селекціонер
А.О. Сапєгін.
На основі офіційних документів, наукових публікацій і ар-
хівних матеріалів проведено аналіз наукової, освітньої та
організаційної діяльності відомого вітчизняного вченого-се-
лекціонера, генетика і дослідника, доктора біологічних наук,
професора, академіка АН УРСР А.О. Сапєгіна. Учений —
один із засновників Одеського с.-г. інституту та Одеської
с.-г. селекційної станції, Українського генетико-селекційного
інституту. Розглянуто основні наукові здобутки А.О. Сапєгіна
у галузі ботаніки, цитології, генетики, селекції с.-г. культур,
дослідної справи. Дослідження вченого спрямовувалися на
вирішення проблеми отримання сталих врожаїв на півдні
Україні, у результаті яких були виведені нові сорти озимої
та ярої пшениці, ярого ячменю. Як один із вагомих здобут-
ків вченого розглядається розроблення та впровадження
математичних методів у практику с.-г. дослідної справи,
селекції і насінництва. Наукова спадщина А.О. Сапєгіна ста-
новить понад 100 друкованих праць та близько 20 за його
редакцією. Надано хронологічний покажчик наукових праць
А.О. Сапєгіна.
УДК 575.1:60:57(091)
2016.1.3. ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ І НАПРЯМИ РОЗВИТ-
КУ БІОТЕХНОЛОГІЇ РОСЛИН В УКРАЇНІ
/ Дашевський І.О.
// Вісник аграрної історії / НПУ ім. М.П. Драгоманова, НУБіП,
ННСГБ НААН. — К., 2015. — Вип. 13/14. — С. 280–285. — Біб-
ліогр.: 6 назв.
Біотехнологія, рослинництво, технології in vitro, клітинні
технології, культури клітин, молекулярно-генетичні мето-
ди, ДНК-технології, генна інженерія.
Охарактеризовано основні етапи і напрями становлення
і розвитку біотехнології рослин в Україні. Технології
in vitro
використовуються для промислового одержання цінних про-
дуктів. Клітинні технології дають змогу одержувати з біомаси
культивованих клітин біологічно активні речовини, які засто-
совуються у медицині, харчовій, косметичній промисловості
тощо; сприяють отриманню віддалених гібридів, розмножен-
ню та оздоровленню цінних генотипів. Висвітлено станов-
лення ДНК-технологій та молекулярно-генетичних методів,
які розкрили широкі перспективи для селекції рослин. Одним
із перспективних напрямів біотехнології вбачається генна
інженерія, що дає змогу виділяти ділянки ДНК, які містять
потрібні гени, та вводити їх у геном рослини. Розвиток біо-
технології рослин в Україні започатковано в 1949 р. науко-
вими дослідженнями Ф.Л. Калініна. Узагальнено результати
цитогенетичних досліджень культивованих тканин і клітин
та їх вирощування у штучних умовах, які було розпочато у
1965 р. В.А. Кунах, Б.О. Левенко, П.Г. Сидоренко. Основою
для подальшого розвитку біотехнологій в Україні стали перші
роботи з протопластами, проведені в Інституті ботаніки АН
УРСР Ю.Ю. Глєбою. Сучасна біотехнологія рослин викорис-
товує останні досягнення різних напрямів біологічної науки
і широко застосовується у господарській діяльності людини
(сільське господарство, медицина, харчова, парфумерна,
косметична промисловість тощо).
УДК 631.001:061.12(477)(092)
2016.1.4. ШЛЯХАМИ МУДРОСТІ: ПАТРІАРХИ АГРАРНОЇ
НАУКИ: збірник
/ НААН, ННСГБ; уклад.: В.А. Вергунов, Т.Ф. Дер-
леменко, О.П. Анікіна. — Ч. 1. — К.: Аграр. наука, 2015. —
144 с. Шифр 546533.
Історія Нац. академії аграр. наук України, наука аграрна,
рослинництво, землеробство, селекція, врожайність, агро-
екологія, ветеринарна медицина, тваринництво.
У збірнику вміщено біографічні нариси про життєвий і твор-
чий шлях дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів,
почесних членів Національної академії аграрних наук України,
яким виповнилося 80 років. Це відомі вчені С.С. Антонець,
В.М. Власенко, М.Я. Дем’яненко, В.І. Дробот, Г.О. Єресько,
А.І. Завірюха та ін. Узагальнено напрями їх наукової, педа-
гогічної, науково-організаційної, державної та громадської
діяльності, основні етапи і найбільш вагомі результати науко-
вих пошуків у певних напрямах науки. Створені українськими
вченими сорти пшениці вирощуються за межами країни і
слугують вихідним матеріалом для виведення інших сортів.
Розробки з ветеринарної медицини забезпечили вітчизняне
тваринництво вакцинами, які раніше купували за кордоном.
Напрацювання у сфері екології орієнтовані на оптимальне
використання біокліматичного потенціалу, мікрокліматичних
умов та стану ґрунтів, покращання структури агроландшафту.
Автори доводять, що від розвитку сільського господарства
залежить продовольча безпека держави, незалежність і ці-
лісність України. За умов економічної кризи країни необхідно
використовувати досвід учених і практиків для ефективного
втілення здобутків аграрної науки в інтересах українського
суспільства. Відображено дійсний потенціал галузевих інсти-
туцій НААН.
УДК 631.171:636:001“1920/1989”(477)
2016.1.5. ЕВОЛЮЦІЯ НАУКОВОЇ ДУМКИ ВМЕХАНІЗАЦІЇ ТА
АВТОМАТИЗАЦІЇ У ТВАРИННИЦТВІ УРСР (20–80-ті рр. ХХ ст.)
63 (091) ІСТОРІЯ АГРАРНОЇ НАУКИ
Науковий референт — професор БОРОДАЙ І.С.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН ВЕРГУНОВ В.А.