Упрощенная HTML-версия
57
№ 1 (67), 2016
2016.1.249.
УДК 636.22/.29
ТВАРИННИЦТВО. ВРХ. Скотарство
без погіршення якісних показників м’яса, що стримуватиме
скорочення чисельності худоби та збільшить виробництво
яловичини.
УДК 636.22/.28.034(470)
2016.1.246. СИТУАЦІЯ В ГАЛУЗІ МОЛОЧНОГО СКОТАР-
СТВА
/ Войтенко С. // Інноваційні технології та інтенсифікація
розвитку національного виробництва: матеріали ІІ Міжнар.
наук.-практ. Інтернет-конф., Тернопіль, 20–21 жовт. 2015 р. —
Тернопіль, 2015. — С. 20–22. Шифр 546798.
Молочне скотарство, ВРХ (13 порід), молочна продуктив-
ність корів, племінна справа (ВРХ).
Констатується, що в Україні у 2014–2015 рр. у с.-г. підпри-
ємствах поголів’я ВРХ скоротилося на 7,1%, зокрема корів —
на 5,0%. Наведено показники поголів’я ВРХ та надою молока і
кількості молочного жиру в ньому у корів різних порід (айршир-
ська, англерська, білоголова українська, голштинська, лебе-
динська, симентальська, червона польська, червона степова,
українські бура і червона молочні, українські червоно-ряба і
чорно-ряба молочні, швіцька). Найвищі середні надої молока
корів у племінних стадах виявлено у голштинів — 6877,34 кг,
швіців — 6290,5 та в української червоно-рябої молочної по-
роди — 6086,0 кг. При цьому кількість молочного жиру в цих
порід становила — 275,55 кг, 270,5 та 230,91 кг відповідно.
Найнижчі надої по стаду мали айрширська, англерська, біло-
голова українська, лебединська, червона польська і червона
степова породи (3698,0–4589,67 кг). Відмічено наявність зна-
чної мінливості продуктивності у корів різних порід, що підтвер-
джують показники помилки середньої арифметичної надоїв і
молочного жиру. Так, у корів швіцької породи межі молочної
продуктивності — 4236–8345 кг, лебединської — 3374–5557 та
української бурої молочної — 3700–6781 кг. Зроблено висно-
вок, що за створення племінної бази галузі молочного скотар-
ства необхідно узгоджувати з присвоєнням статусу суб’єкта
племінної справи, а це можливо лише тим господарствам, що
мають високопродуктивні стада. При збереженні нечисельних
локальних порід слід проаналізувати чистопорідність стада.
УДК 636.22/.28.034.082.001.57
2016.1.247. ПІДВИЩЕННЯ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНО-
СТІ ХУДОБИ МОДЕЛЮВАННЯМ ЕФЕКТУ СТАБІЛІЗУЮЧО-
ГО ВІДБОРУ
/ Гиль М.І. // Таврійський науковий вісник. —
Херсон, 2015. — Вип. 93. — С. 99–107. — Бібліогр.: 12 назв.
Шифр 546571.
Селекція ВРХ (пробіт-методика), молочне скотарство,
ВРХ (укр. чорно-ряба молочна), моделювання відбору ВРХ,
відтворювальна здатність корів, екстер’єр корів, молочна
продуктивність ВРХ.
Дослідження проведено у 2012–2013 рр. в умовах ПОСП
“Веселий Кут-ІІІ” (Миколаївська обл., Снігурівський р-н) на
ВРХ української чорно-рябої молочної породи. При вивченні
ефекту стабілізуючого відбору використовували пробіт-ме-
тодику, яка дала можливість сформувати групи молочної
худоби за їх майбутньою продуктивністю у віці першої лак-
тації та організувати технологічний процес виробництва мо-
лока. Встановлено, що за всіма характеристиками розвитку
організму, будови тіла особини класу плюс-варіантів (М
+
)
порівняно з аналогами інших груп мають найвищі показни-
ки. За рівнем надою та кількістю жиру в молоці ці тварини
переважають ровесниць М
–
та М° груп. Зокрема за надоєм:
М
–
— на 451 кг та М° — на 216 кг. Максимальне значення
коефіцієнта кореляції надою за промірами виявлено в корів
класу М
–
(r=0,752), коли найвищий ступінь впливу на надій
дорівнював Лх
2
=0,60 за 3-тю лактацію. В управлінні молоч-
ною продуктивністю корів досліджуваної породи на підставі
ефекту стабілізуючого відбору значну роль відіграють як
екстер’єрно-конституціальні характеристики, так і окремі від-
творювальні ознаки корів. Корови класу М
–
мали найбільшу
кількість сухостійного періоду (68 днів), при цьому М° та М
+
—
56 та 59 днів відповідно. Аналіз сервіс-періоду засвідчив
найбільшу кількість днів у корів М
–
(100 дн.), що на 6,76%
триваліше, ніж в особин М
+
. Водночас у худоби модального
класу цей показник становив 81 день. За подовження сервіс-
періоду збільшувався надій за всю лактацію, але надій за
1 день як лактації, так і міжотельного періоду знижувався.
Охарактеризовано співвідносну мінливість ознак молочної
продуктивності, відтворення та будови тіла корів.
УДК 636.22/.28.034.083.314:637.12.072
2016.1.248. ВИДІЛЕННЯ ЖИРНИХ КИСЛОТ ЗАГАЛЬНИХ
ЛІПІДІВ З МОЛОКОМ, МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА
СКЛАД МОЛОКА КОРІВ ЗА НАЯВНОСТІ ОКСИДІВ МЕТАЛІВ
І ЦЕОЛІТОВОГО БОРОШНА В РАЦІОНІ ПАСОВИЩНОГО
ПЕРІОДУ
/ Рівіс Й.Ф., Коляда С.М. // Науково-технічний
бюлетень Державного науково-дослідного контрольного
інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і
Інституту біології тварин. — Л., 2015. — Вип. 16, № 1. —
С. 20–26. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр 546200.
Корови лактуючі, молочне скотарство, пасовище (зла-
ково-бобове), годівля корів, оксиди металів, цеолітове
борошно.
Дослідження проведено у фермерському господарстві с.
Тудорковичі Сокальського р-ну Львівської обл. Корів контроль-
ної і дослідної (І і ІІ) груп упродовж травня–липня (90 днів)
утримували на пасовищі з молодою злаково-бобовою травою
(конюшина біла, райграс пасовищний, вівсянниця лучна і
тимофіївка лучна. Окрім того, тваринам згодовували комбі-
корм: ячмінь — 20%, пшеницю фуражну — 27, овес — 13, ма-
куху соняшникову — 22, відходи пшеничні — 18% (4,0 кг/гол.
та 100 г/кг молока). Дослідним групам додавали подібну за
хімічним складом до цеоліту суміш оксидів металів (ОМ).
Зокрема 1-й дослід. гр. — SiO
2
70,0 (мас. ч.); Al
2
O
3
— 12,0;
Fe
2
O
3
— 1,0; FeO — 0,6; TiO
2
— 0,1; MnO — 0,1; P
2
O
5
— 0,1;
K
2
O — 3,1; Na
2
O — 1,8; SO
3
— 0,1; CaO — 7,1; MgO — 4,0
та 2-й дослід. гр. — з концентратами згодовували цеолітове
борошно (ЦБ). Кількість ОМ та ЦБ у раціоні становила 0,4 г/кг
маси тіла. Встановлено, що за наявності в раціоні зеленої
маси пасовищної трави, комбікорму, ОМ і ЦБ у корів інтен-
сифікуються процеси синтезу молочного жиру. За рахунок
насичених жирних кислот з парною і непарною кількістю
вуглецевих атомів, особливо мононенасичених жирних кис-
лот n-7 i n-9 родин та поліненасичених — n-3 і n-6 зростало
середньодобове виділення з молоком жирних кислот загаль-
них ліпідів (p<0,05–0,001). При цьому середньодобові надої
молока підвищились (p<0,05–0,01). У молоці корів, яким до-
датково згодовували цеоліт, зріс уміст білка, жиру та лактози.
Результати досліджень конкретизуються у таблицях.
УДК 636.22/.28.034:612.015.32.664
2016.1.249. ОБМІН ЛІПІДІВ У МОЛОЧНІЙ ЗАЛОЗІ КОРІВ
ЗА РІЗНИХ ТИПІВ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
/ Шапош-
ник В.М., Карповський В.І., Постой Р.В. — К., 2015. — 145 с. —
Бібліогр.: 243 назви. Шифр 546619.
ВРХ, нервова діяльність корів, молочне скотарство,
ліпідний обмін, молочна залоза корів, лактопоез, кормові
добавки, кров корів, фосфоліпіди, триацилгліцероли, жирні
кислоти, холестерол, ліпопротеїни.
За результатами оцінки умовно-рефлекторної діяльності
корів української чорно-рябої молочної породи у виробничих
умовах встановлено 4 основні типи вищої нервової діяльності
(ВНД): сильний урівноважений рухливий, сильний урівнова-
жений інертний, сильний неврівноважений і слабкий. Вони
відрізняються за ступенем прояву процесів збудження та
гальмування в корі півкуль головного мозку. Синтез загаль-
них ліпідів в організмі та молочній залозі найінтенсивніше
відбувається у корів сильного врівноваженого рухливого
типу. Про це свідчить вищий їх уміст у крові та молоці, а
також вірогідна кореляція рівня ліпідів в артеріальній крові
із силою r=0,80 (p<0,001), врівноваженістю r=0,70 (p<0,05)
та рухливістю r=0,77 (p<0,01). Водночас у венозній крові із
силою r=0,61 (p<0,01), рухливістю r=0,62 (p<0,01) коркових
процесів. Зв’язку вмісту загальних ліпідів у молоці з нерво-
вими процесами головного мозку не було встановлено. Уміст
ЗЛ у крові залежить від сили прояву процесів збудження
і гальмування, ступеня їх урівноваженості між собою та
швидкості переходу від збудження до гальмування і навпа-
ки. Детально проаналізовано експериментальні дані впливу
вищої нервової діяльності на фізіолого-біохімічні процеси в
організмі корів та їх молочну продуктивність. Показано зв’яз-
ки між умістом в артеріальній крові окремих попередників
молочного жиру, їх використанням паренхімою молочної за-
лози корів різних типів ВНД та транспортуванням на основі
артеріо-венозної різниці. За результатами досліджень запро-
поновано нові методичні підходи для підвищення молочної
продуктивності корів.