Упрощенная HTML-версия
56
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.1.238.
ТВАРИННИЦТВО. Конярство. ВРХ. Скотарство
УДК 636.1; 636.22/.29
УДК 636.1(477.54)
2016.1.242. РОБОЧА ПРОДУКТИВНІСТЬ РИСИСТИХ ТА
ВАГОВОЗНИХ КОНЕЙ В УМОВАХ СЕЛЯНСЬКИХ ТА ФЕР-
МЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ
/ Соболь О.М. // Таврійський на-
уковий вісник. — Херсон, 2015. — Вип. 93. — С. 175–181. —
Бібліогр.: 7 назв. Шифр 546571.
Коні рисисті і ваговозні, Харківська обл.
Об’єктом дослідження було поголів’я (56 гол.) кобил у віці
5–16 років. Вивчено робочі якості кобил (1999–2010 р.н.)
орловської рисистої (ОР) та російської ваговозної (РВ) порід
порівняно з тваринами місцевої селекції у фермерських і се-
лянських господарствах Близнюківського та Барвенковського
р-нів Харківської обл. Середні проміри кобил ОР становили
161,1–162,9–185,3–20,3 см, маточного ядра — 160,8–162,6–
184,6–20,0. У кобил РВ ці показники були 150,3–161,3–192,0–
21,6 см, маточного ядра — 150,5–160,9–188,6–21,5 см. Най-
дрібнішими виявились кобили місцевої селекції: висота в хол-
ці — 152,1, коса довжина тулуба — 152,6, обхват грудей —
172,4, обхват п’ястка — 18,9 см. Найкращі робочі якості мали
кобили ОР, які проходили дистанцію (1 км) з вантажем (900 кг)
риссю в середньому за 5 хв 31 с. Кобили РВ подолали дис-
танцію переважно риссю (94,7%) та кроком і показали ре-
зультат 6 хв 42 с. При цьому кобили місцевої селекції мали
найгірші показники: кроком і насилу. Не всі подолали дистан-
цію риссю, середній час доставки вантажу становив 8 хв 51 с.
Найвищі показники ефективності робочого використання
мали кобили РВ з річним виробітком 534,9 тонно-кілометрів
за рік, найнижчі — кобили місцевої селекції — 341,8.
УДК 636.1.046:612.111
2016.1.243. ВПЛИВ ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА
ДИНАМІКУ ПОКАЗНИКІВ КРОВІ КОНЕЙ РІЗНОГО ВІКУ
/ Лу-
ценко М.В., Петрушко М.П. // Вісник Одеського національного
університету. Сер. Біологія. — 2015. — Т. 20, вип. 1(36). —
С. 178–185. — Бібліогр.: 9 назв.
Коні спортивні, кров коней різного віку, школа кінноспор-
тивна Деркачівська.
Дослідження проведено на 17 гол. коней різного віку (мо-
лодша гр. — 6–7 років (n=4), середня гр. — 8–15 р. (n=4)
і старша — 16–20 р. (n=9) Деркачівської дитячо-юнацької
кінноспортивної школи ХДЗВА із серпня по вересень 2014 р.
Наведено динаміку біохімічних показників крові коней під впли-
вом фізичного навантаження. У коней всіх вікових груп у стані
спокою спостерігаються відхилення активності АсАТ,
?
-ГГТ та
рівня сечової кислоти від норми, що пояснюється загальною
втомою організму наприкінці змагального періоду та недолі-
ками раціону. Коні молодшої вікової групи характеризуються
найвищою інтенсивністю аеробних окислювальних реакцій
організму. Це підтверджується найвищими показниками ШОЕ,
кількістю гемоглобіну та еритроцитів. Коні середньої та старшої
вікових груп мають найбільшу ємність анаеробного креатин-
фосфокіназного механізму енергозабезпечення. Про це свід-
чить найвища концентрація креатину в сироватці крові. Вони
ж несуть найінтенсивніші фізичні навантаження анаеробного
характеру. При цьому знижується рівень сечовини та лужної
фосфатази, спостерігаються ознаки настання нейтрофільної
фази міогенного лейкоцитозу та вичерпання вуглеводних
запасів організму. У старших коней унаслідок навантажень
виснажуються енергетичні ресурси, зростає концентрація
лактату, спостерігається висока каталітична активність ЛДГ і
падіння рівня глюкози. У коней молодшої та старшої вікових
груп фізичне навантаження викликає напруженість в опорно-
руховому апараті. Це підтверджується ростом концентрації
лімфоцитів та підвищенням активності лужної фосфатази.
УДК 636.1.09:616.98:579.873.21М–084
2016.1.244. ПРОФИЛАКТИКА МИКОТОКСИКОЗОВ ЛО-
ШАДЕЙ ПРЕПАРАТОМ САХАБАКТИСУБТИЛ
/ Неустро-
ев М.П., Тарабукина Н.П., Жирков А.Д., Татаринова С.С.,
Павлова А.И. // Ветеринария. — 2015. — № 10. — С. 8–11. —
Библиогр.: 12 назв.
Коні, годівля лошат, профілактика мікотоксикозів, пліс-
няві гриби, сіно (знезараження), пробіотик “Сахабактисуб-
тил”, штами Bacillus subtilis, мікотоксикози.
Представлено оцінку антагоністичної активності
Bacillus
subtilis
штамів ТНП-3-ДЕП і ТНП-5-ДЕП щодо впливу на
плісняві гриби родів
Asperqillus
,
Mucor
,
Candida
,
Fusarium
.
Вона засвідчила пригнічення росту цих грибів, особливо
така активність притаманна штаму ТНП-3-ДЕП. Фунгіцидні
властивості вищеназваних штамів наведено в таблиці. Опи-
сано процес виготовлення пробіотика “Сахабактисубтил”,
який містив рівні за об’ємом суспензії обох штамів. Показано
результати випробування ефективності пробіотика на 20
лошатах (вік 6–8 місяців), які споживали сіно, контаміноване
токсиноутворювальними пліснявими грибами родів
Asperqil-
lus
,
Mucor
,
Fusarium
. До початку і після експерименту, який
тривав 60 днів, проведено імунобіологічне, мікологічне та
бактеріологічне тестування. Встановлено, що оброблене
“Сахабактисубтилом” сіно вівса за температури від мінус
47
°
С до 37
°
С зберігає штами
Bacillus subtilis
упродовж 9
місяців, та поліпшуючи його якість упродовж 30 діб, знижує
концентрацію стафілокока до 2,5·10
4
КОЕ/г, неферментуючих
лактозу ешерихій — до 7,6·10
3
КОЕ/г. Аналогічна тенденція
спостерігається відносно пліснявих грибів. Загалом кількість
колоній грибів зменшилась у 40 разів, що позитивно впли-
нуло на організм лошат, яким згодовували сіно, оброблене
пробіотиком. За період експерименту маса тіла у них збіль-
шилась на 6,6 кг (у контролі лише на 1,9 кг).
636.22/.29 ВРХ. Скотарство
Науковий референт — КАРГІНА О.В.
Науковий консультант — доктор с.-г. наук ЖУКОРСЬКИЙ О.М.
636.1 Конярство
Науковий референт — КАРГІНА О.В.
Науковий консультант — доктор с.-г. наук ЖУКОРСЬКИЙ О.М.
УДК 636.22/.28.033:637.5’62.07
2016.1.245. ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ЯЛОВИЧИ-
НИ РІЗНИХ ПОРІД ХУДОБИ
/ Козирь В.С. // Таврійський нау-
ковий вісник. — Херсон, 2015. — Вип. 91. — С. 117–122. —
Бібліогр.: 7 назв. Шифр 546569.
Яловичина (оцінка), ВРХ (5 порід), бугайці ДГ “Полива-
нівка”.
Досліджено якість яловичини різних за скоростиглістю
м’ясних і молочних порід ВРХ в еколого-господарських умо-
вах Придніпров’я. Наведено характеристику 5 груп ВРХ по
15 голів: української м’ясної, шаролезької, герефордської,
лімузинської і червоної степової (ДГ “Поливанівка”, Дніпро-
петровська обл.). Бугайців забивали у 18-, 24- та 30-місяч-
ному віці (по 5 гол.). Установлено, що за органолептичними
і технологічними якостями яловичина тварин усіх дослідних
порід відповідає вимогам споживчого ринку. Проте в умовах
степової зони України бугайців герефордської породи до-
цільно забивати у 18–24-місячному віці, а укр. м’ясної, шаро-
лезької, лімузинської і червоної степової — у 30-місячному.
За рахунок цього подовжиться термін використання поголів’я