Упрощенная HTML-версия
43
№ 1 (67), 2016
2016.1.190.
УДК 633.32/.3.03:631.5
2016.1.185. ПЕРСПЕКТИВНЫЕ БОБОВО-ЗЛАКОВЫЕ ТРА-
ВОСМЕСИ ДЛЯ ПОЛЕВОГО КОРМОПРОИЗВОДСТВА НА
СЕВЕРЕ
/ Каракчиева Е.Ф. // Кормопроизводство. — 2015. —
№ 9. — С. 3–6. — Библиогр.: 9 назв.
Агроценози багаторічні, конюшина лучна, лядвенець
рогатий, козлятник східний, тимофіївка лучна, продуктив-
ність травосуміші.
Описано наукові дослідження, проведені в двох польо-
вих дослідах з багаторічними травами в чистому вигляді
та у дво- і трикомпонентних травосумішах. Щороку рано
навесні травостої підживлювали мінеральними добрива-
ми з розрахунку N
30
Р
45
К
45
кг д. р. на 1 га. Встановлено,
що трикомпонентна травосуміш забезпечила більший збір
сухої речовини, кормових одиниць і сирого протеїну, ніж
тимофіївка лучна (
Phleum pratense
L.) в чистому вигля-
ді. У козлятнику східного (
Galega orientalis
Lam.) у сумі-
шах з стоколосом безостим (
Bromopsis inermis
Leuss.) і
кострицею лучною (
Festuca pratensis
Huds.) до 3-го року
використання збільшилася кількість пагонів на 27–29 шт./м
2
.
На 5-й рік життя пагонів налічувалося 150–158 шт./м
2
. До
цього моменту кількість злакових компонентів зросла в 1,2–
1,4 раза порівняно з першим роком використання. Урожай
сухої речовини козлятнику східного в сумішах із злаковими
культурами був у 1,6 раза вищим, ніж у чистому посіві.
УДК 633.35:631.17
2016.1.186. ПРОДУКТИВНОСТЬ ЯРОВОЙ ВИКИ В ЗАВИ-
СИМОСТИ ОТ НОРМЫ ВЫСЕВА В ЧИСТОМ И СМЕШАН-
НЫХ С ОВСОМ ПОСЕВАХ
/ Дебелый Г.А., Кирдин В.Ф., Ка-
ланчина А.С., Гончаров А.В. // Земледелие. — 2016. —№ 1. —
С. 32–34. — Библиогр.: 5 назв.
Вика яра, суміш вико-вівсяна, норма висіву, коефіцієнт
розмноження насіння вики.
При вирощуванні вико-вівсяної суміші було вивчено норми
висіву з метою досягнення найбільшої врожайності ярої вики
в складних агрометеорологічних умовах Нечорноземної зони.
Визначено кращі сорти культури — Угольок, Спутніца і Непо-
сєда та співвідношення компонентів для виробництва високо-
поживних кормів. Використання норми висіву суміші вика + овес
(15 млн + 2,0 млн відповідно замість 1,3 млн + 3,0 млн) підви-
щує насіннєву продуктивність бобового компонента майже в
2 рази, не викликаючи вилягання посівів. За роки досліджень
середня врожайність насіння всіх сортів вики залежно від кліма-
тичних умов у суміші при нормі висіву 1,5 млн +2,0 млн (вика +
овес) становила 1,36 т/га, що на 43% вище, ніж при співвід-
ношенні 1,3 млн +3,0 млн. Середній коефіцієнт розмноження
насіння вики всіх сортів також був вище у 1-му варіанті (14,7
проти 9,9), оскільки в більш загущеному посіві вівса вика менше
галузиться. Вирощування вики на насіння при нормі висіву вико-
вівсяної суміші 1,5 млн +2,0 млн науково обґрунтовано та ви-
значено як оптимальне при постійних ранньовесняних засухах
і наростаючої аридності клімату Нечорноземної зони РФ.
УДК 633.35:633.13:631.813
2016.1.187. ПРОДУКТИВНІСТЬ ВИКО-ВІВСЯНОЇ СУМІШІ
ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМ УДОБРЕННЯ ТА СІВОЗМІНИ
/ Бон-
дар С.О., Поліщук Л.С., Бондаренко В.П. // Наукові засади
ефективного ведення степового землеробства в умовах змін
клімату: зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., 28–29 трав.
2015 р. — Херсон, 2015. — С. 43–46. Шифр 546155.
Суміш вико-вівсяна, удобрення, сівозміни.
Визначено вплив післядії системи удобрення на продук-
тивність зеленої маси вико-вівсяної суміші у різноротаційних
зернобурякових сівозмінах. Установлено, що урожай маси за-
значеної суміші залежить від системи удобрення у сівозміні.
За використання 8,3 т/га гною + N
43,3
P
43,3
K
43,3
урожайність
зеленої маси вико-вівсяної суміші досягав 40,0–38,5 т/га.
Визначено, що за заорювання післяжнивних залишків усіх
культур сівозміни на фоні мінеральних добрив урожайність
зеленої маси суміші не поступається одержаній за вирощу-
вання на органо-мінеральній системі удобрення. Мінераль-
на система удобрення N
43,3
P
43,3
K
43,3
, яка застосовувалась
у зернопросапній сівозміні, сприяла збільшенню урожаю
вико-вівсяної суміші на зелений корм на 9,5 т/га щодо не-
удобреного фону.
УДК 633.367.3:631.461.52
2016.1.188. ВЛИЯНИЕ НОВЫХ ИЗОЛЯТОВ КЛУБЕНЬКО-
ВЫХ БАКТЕРІЙ НА РОСТ И РАЗВИТИЕ БЕЛОГО ЛЮПИНА
СОРТА ДЕТЕР 1
/ Чадраабал З., Селицкая О.В., Цыгуткин А.С.,
Степанова Г.В. // Достижения науки и техники АПК. — 2015. —
Т. 29, № 11. — С. 78–80. — Библиогр.: 26 назв.
Люпин білий, бактерії бульбочкові, інокуляція, продуктив-
ність рослин.
У польовому досліді вивчено ефективність застосуван-
ня штамів азотфіксувальних мікроорганізмів, виділених на
сортах і новій лінії білого люпину (
Lupinus albus
L.). На сорті
Детер 1 досліджено вісім нових ізолятів бульбочкових бак-
терій з бульбочок білого люпину, відібраних на сортах Дега,
Детер 1, Мановицький, Деснянський, Гамма, Старт, Дельта і
на новій перспективній лінії (Новий). Референтним був штам
бульбочкових бактерій 363а з колекції ВНДІСГ мікробіології
(м. Санкт-Петербург). Інокуляцію насіння мікроорганізмами
здійснювали шляхом замочування їх упродовж 3 год у сус-
пензії (106–108 клітин/мл). Найбільш ефективним на білому
люпині сорту Детер 1 виявилося застосування штамів Старт 2
(збільшується маса коренів, підвищується вміст протеїну і
жиру в зеленій масі), Деснянський-1-1 і Новий-3-1 (підвищу-
ється вміст протеїну і жиру в зеленій масі, зростає маса сте-
бел). Інокуляція штамом Детер 1 1-1 не веде до збільшення
біомаси рослин, але підвищує поживну цінність зеленої маси
завдяки зростанню вмісту жиру і протеїну.
УДК 633.37:631.53.04:631.8
2016.1.189. ПРОЦЕСИ РОСТУ, РОЗВИТКУ ТА ФОРМУ-
ВАННЯ УРОЖАЮ ЧИНИ ПОСІВНОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМ
ВИСІВУ ТА УДОБРЕННЯ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ПРАВО-
БЕРЕЖНОГО
/ Квітко Г.П., Страшевська К.В. // Органічне
виробництво і продовольча безпека: матеріали доп. ІІІ Між-
нар. наук.-практ. конф. — Житомир, 2015. — С. 478–482. —
Бібліогр.: 4 назви. Шифр 546596.
Чина посівна, норма висіву, удобрення, якість насіння
чини.
Впродовж 2014 р. проведено дослідження щодо вирощу-
вання середньостиглого сорту вики Сподіванка на сірому
лісовому середньосуглинковому ґрунті. Встановлено, що вро-
жайність чини посівної залежно від норм висіву та удобрення
становила 2,5–2,8 т/га, найвищий показник встановлено при
нормі висіву 1,0 млн шт./га та дозі добрив NPK
(30)
, найнижчий —
на контрольному варіанті з нормою висіву 2,0 млн шт./га.
Кількість насіння в бобі коливалася в межах 3–4 насінини
незалежно від норми висіву. Маса 1000 насінин становила
188 г за норми висіву 1,0 млн шт./га та дози добрив NPK
(30)
,
а на контрольному варіанті маса 1000 насінин за норми
висіву 2,0 млн шт./га. Урожайність листостебельної маси у
фазі бутонізації–цвітіння становила 20,4 т/га за дози добрив
NPK
(30)
та норми висіву 2,0 млн шт./га.
РОСЛИННИЦТВО. Технічні культури
УДК 633.5/.9
633.5/.9 Технічні культури
Науковий референт — доктор техн. наук ГІЛЯЗЕТДІНОВ Р.Н.
Науковий консультант — член-кореспондент НААН КАЛЕНСЬКА С.М.
УДК 330.131.5:633.85:631.8
2016.1.190. ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕК-
ТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ РІПАКУ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО
ВІД СОРТОВОГО СКЛАДУ, НОРМ ВИСІВУ ТА УДОБРЕННЯ
/
Керімов А.Н. Донець А.О. // Зрошуване землеробство: міжвід.
темат. наук. зб. — Херсон, 2015. — Вип. 63. — С. 92–94. —
Бібліогр.: 7 назв.
Ріпак озимий, сортовий склад, продуктивність рослин,