Упрощенная HTML-версия
42
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
зразки за такими ознаками: 5 зразків високорослих і стійких
до вилягання; за вегетативною продуктивністю — 4 зразки;
найбільш обнасінені суцвіття — у трьох зразках (Югосла-
вія, Румунія, ФРН); за кількістю квіток у колосі — 4 зразки
(Франція — 2; Нідерланди — 1; ФРН — 1); найбільш щільний
колос — у двох зразках (Данія і Франція). Встановлено, що
вегетативна продуктивність найбільшою мірою залежала від
кущистості (коефіцієнт кореляції — 0,77); при вивченні на-
сіннєвої продуктивності виявлено, що вона також залежала
від кущистості (коефіцієнт кореляції — 0,85) та від кількості
квіток на суцвітті (коефіцієнт кореляції — 0,64). Виділені за
цими ознаками зразки дають змогу використовувати їх у се-
лекційних програмах як новий генетичний матеріал.
УДК 633.31:631.526.3
2016.1.180. КОРРЕЛЯЦИОННАЯ ЗАВИСИМОСТЬ СОДЕР-
ЖАНИЯ КАРОТИНА ОТ НЕКОТОРЫХ ПРИЗНАКОВ У СОР-
ТООБРАЗЦОВ ЛЮЦЕРНЫ
/ Серекпаев Н.А., Янчева Х.Г., Са-
галбеков У.М., Маханова С.К., Мокрева Т.Н. // Кормопроизвод-
ство. — 2015. — № 9. — С. 14–19. — Библиогр.: 22 назв.
Люцерна, сорт люцерни, сортозразки, каротин, протеїн
сирий, магній, кореляція.
Наведено результати оцінки якості сіна сортозразків лю-
церни за вмістом каротину і залежності вмісту каротину від
деяких хімічних показників. Вміст каротину в сортозразках
люцерни 2-го року життя коливався від 10,40 до 17,48 мг/кг,
3-го року — від 16,64 до 31,20 мг/кг. Розраховано залежність
вмісту каротину від параметрів хімічного складу сіна люцерни
і коефіцієнт детермінації. На 2-й рік життя люцерни вміст
каротину визначався в першу чергу вмістом безазотистих
екстрактивних речовин (БЕР) (r=0,903±0,082), сирого про-
теїну (r=0,880±0,101), азоту (r=0,880±0,101) і сирого жиру
(r=0,862±0,114). Зроблено висновок про високу частку вкладу
даних параметрів у накопичення каротину — 81,6–74,4%.
На 3-й рік життя вміст каротину в рослинах люцерни визна-
чався, головним чином, вмістом кальцію (r=0,831±0,121) і
БЕВ (r=10,741±0,184). Встановлено, що багато хімічних па-
раметрів по-різному взаємопов’язані між собою. У результаті
застосування математико-статистичних методів багатофак-
торного аналізу з використанням програми SPSS виявлено
високу позитивну кореляцію між параметрами каротин —
магній (0,73**); середню позитивну кореляцію — каротин —
урожайність зеленої маси (0,605*); високу негативну коре-
ляцію між параметрами каротин — азот (–0,711**); середню
негативну — каротин — ГТК (гідротермічний коефіцієнт)
(–0,700**), каротин — калій (–0,565*).
УДК 633.31:631.53
2016.1.181. КОРЕЛЯЦІЙНО-РЕГРЕСІЙНИЙ АНАЛІЗ ЕЛЕ-
МЕНТІВ НАСІННЄВОЇ ТА КОРМОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ
ЛЮЦЕРНИ
/ Горенський В.М. // Таврійський науковий вісник. —
Херсон, 2015. — Вип. 90. — С. 29–35. — Бібліогр.: 20 назв.
Люцерна, сорти люцерни, продуктивність люцерни (на-
сіннєва, кормова).
Упродовж 2012–2014 рр. установлено та вивчено кореля-
ційно-регресійні взаємозв’язки між елементами продуктивності
92 колекційних сортозразків різного еколого-географічного
походження (селекційні сорти, місцеві дикорослі популяції лю-
церни посівної (
Medicago sativa
L.), мінливої (
Medicago varia
L.)
і люцерни жовтої (
Medicago falcata
L.) на фоні підвищеної кис-
лотності ґрунту. Коефіцієнти кореляцій та регресійні рівняння
розраховувались за допомогою ППП “IBM SPS STATISTICS” та
“Microsoft Excel”. Виявлено середній позитивний кореляційний
зв’язок між урожайністю насіння та а) кількістю продуктивних
пагонів (201З р. r=0,48 та 2014 р. r=0,6), б) кількістю зав’язаних
бобів у китиці (r=0,34; г=0,61). Стабільно позитивним середнім
зв’язком за роками характеризувались урожайність насіння та
кількість насінин у бобику (r=0,62), а також слабким — кількість
зав’язаних бобів у китиці та кількість насінин у бобику (r=0,29;
r=0,23). Виявлені показники кореляційного зв’язку можуть бути
використані в селекції люцерни на збільшення врожаю насіння
в умовах підвищеної кислотності ґрунту.
УДК 633.31:633.2:631.582
2016.1.182. ФОРМУВАННЯ КОРМОВОЇ ПРОДУКТИВНО-
СТІ ЛЮЦЕРНО-ЗЛАКОВОЇ ТРАВОСУМІШКИ ЗАЛЕЖНО ВІД
ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ
/ Сеник І. // Вісник Львівського
національного аграрного університету. — Л., 2014. — № 19:
Агрономія. — С. 128–132. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр 546129.
Травосумішка бобово-злакова, інокуляція, добрива міне-
ральні, підживлення позакореневе.
Наведено результати досліджень впливу технологічних
прийомів вирощування на формування кормової продуктив-
ності люцерно-злакової травосумішки. Встановлено, що в
умовах Західного Лісостепу на сіяних сінокісних травостоях
ефективним є застосування бактеріального, мінеральних
та гумінового добрива з властивостями стимулятора росту.
Експериментально доведено синергічний вплив зазначених
добрив на формування кормової продуктивності люцерно-
злакового травостою. Проведення передпосівної інокуляції
насіння бобового компонента бактеріальним препаратом Ри-
зобофіт, внесення повного мінерального добрива N
60
P
60
K
60
поверхнево та гумінового добрива з властивостями стимуля-
тора росту Лігногумат позакоренево забезпечують у серед-
ньому за три роки використання формування врожаю сухої
речовини на рівні 10,89 т/га, кормових одиниць — 9,01 т/га,
перетравного протеїну — 1,45 т/га та обмінної енергії —
110,10 ГДж/га. На зазначеному варіанті досліду поживність
корму виявилася найвищою, оскільки в одному кілограмі його
абсолютно сухої маси містилося 0,83 к.од., 133,4 г перетрав-
ного протеїну та 10,11 МДж обмінної енергії.
УДК 633.31:633.361:631.147
2016.1.183. ЗНАЧЕНИЕ КЛУБЕНЬКОВЫХ БАКТЕРИЙ
ЛЮЦЕРНЫ И ЭСПАРЦЕТА В ТОЛЩЕ ТЕХНОЭКОСИСТЕМ
/
Узбек И.Х., Волох П.В., Мыцык А.А. // Вісник Дніпропетров-
ського державного аграрно-економічного університету. —
2015. — № 3. — С. 6–11. — Библиогр.: 11 назв.
Люцерна, еспарцет, маса відвальна, бактерії бульбочкові,
екотоп.
Визначено кількість і масу бульбочок бактерій люцерни й
еспарцету як резерву забезпечення гірських порід азотом.
Установлено, що в умовах техногенних ландшафтів степо-
вої зони України бульбочкові бактерії люцерни й еспарцету
легко адаптуються, оскільки мають підвищену екологічну
пластичність, яка відповідає якісним властивостям екото-
пу. Найбільшу кількість бульбочок виявлено в насипному
шарі ґрунтової маси. У червоно-бурих і сіро-зелених глинах
бульбочки люцерни та еспарцету утворилися здебільшого у
верхньому 40-сантиметровому шарі порід (78–98%). Підрахо-
вано, що корені люцерни разом з бульбочковими бактеріями
і вільноіснуючими азотфіксаторами щороку можуть накопичу-
вати в шарі 0–20 см близько 350 кг/га азоту, що підтверджує
середовищеутворювальну роль кореневих систем люцерни й
еспарцету, вирощуваних на рекультивованих землях.
УДК 633.32.581.1:631.5(477.41)
2016.1.184. КОРМОВА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПОСІВІВ КО-
НЮШИНИ ЛУЧНОЇ (
TRIFOLIUM PRATENSE
) ЗАЛЕЖНО
ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В ПРАВО-
БЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
/ Гузь К.Ф., Тиха Н.В.,
Сень В.О., Шкорбот Т.М. // Корми і кормовиробництво: між-
від. темат. наук. зб. — Вінниця, 2015. — Вип. 80. — С. 33–
36. — Бібліогр.: 6 назв.
Конюшина лучна, норма висіву, фаза скошування, протеїн
перетравний.
Наведено результати досліджень впливу різних норм ви-
сіву насіння (14; 16 та 18 млн шт./га) при проходженні фаз
розвитку конюшини сортів Агрос-12, Поліс, Полісянка на їхню
кормову продуктивність на чорноземах типових. Встановлено,
що в 1-му укосі кращу кормову продуктивність сформував тра-
востій конюшини лучної, який вирощувався за норми висіву
насіння 18 млн шт./га у фенологічній фазі масового цвітіння.
За такої технології для сорту Полісянка вихід перетравного
протеїну становив 1,25 т/га, сорту Агрос-12 — 1,07 т/га і сор-
ту Поліс — 1,6 т/га. Виявлено, що у другому укосі травостій
конюшини лучної, який вирощувався за норми висіву 18 млн
шт./га, у фенологічній фазі масового цвітіння та на початку
бутонізації сформував нижчу кормову продуктивність, але
показник перетравного протеїну був кращий. Визначено, що
на чорноземах типових малогумусних при збільшенні норми
висіву на посівах тетраплоїдних сортів конюшини лучної є
можливість одержати високу врожайність зеленої маси сортів
Поліс (36,0 т/га) та Полісянка (39,5 т/га).
2016.1.180.
РОСЛИННИЦТВО. Кормові культури
УДК 633.2/.4