Упрощенная HTML-версия
12
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.1.35.
УДК 631.3
університету сільського господарства ім. П. Василенка: зб.
наук. пр. — Х., 2015. — Вип. 159: Технічний сервіс машин
для рослинництва. — С. 151–158. — Бібліогр.: 2 назви. Шифр
545287.
Біопаливо, змішані біопалива, фільтрувальні елементи,
коефіцієнт фільтрування, ресурс роботи фільтра.
Висвітлено значення поновлювальних джерел енергії, які
добувають з рослинної сировини. Відзначено, що безсум-
нівний пріоритет належить біопаливу на основі рослинних
олій для дизельних двигунів — біодизельного палива, яке
з успіхом використовується в низці країн як альтернатива
дизельному паливу. Незначні витрати на адаптацію авто-
тракторної техніки до застосування біодизельного палива
сприяють успішному його застосуванню в сільському госпо-
дарстві. Визначено, що перспективним, альтернативним па-
ливом дизельних двигунів для умов України є біопаливо, яке
отримують шляхом змішування рідких вуглеводневих палив і
похідних ріпакового масла — метилових ефірів ріпакової олії
(марки В10 і В30), де відповідно 10% і 30% становить метил
ефір ріпакової олії. Розглянуто питання щодо впливу біоди-
зельного палива на строк служби паперових фільтруваль-
них елементів, якими оснащені фільтри тонкого очищення
дизельних двигунів. Встановлено, що змішані палива В10 й
В30, з коефіцієнтами фільтрування К
ф
=40,2; К
ф
=12,1 відпо-
відно мають високий ступінь забруднення дрібнодисперсними
частками механічних домішок, що за розмірами порівнюють-
ся з розмірами пор фільтрувального елемента і практично
не фільтруються через штатні фільтрувальні елементи з
тонкістю фільтрації 3 мкм. Запропоновано за тривалої екс-
плуатації штатних фільтрувальних елементів здійснювати
попередню підготовку змішаного палива, що складається
з наступних етапів: витримка після змішування компонен-
тів не менше 115 годин при температурі не нижче 25
°
С і
фільтрування його зі швидкістю не більше ніж 0,8·10
–4
м/с
через фільтрувальний елемент із паперу ПФДП, що дає змо-
гу одержувати біодизельні палива із вторинним коефіцієнтом
фільтрування К
ф
=1,22 (В10) и К
ф
=1,40 (В30).
УДК 621.524
2016.1.35. ДИНАМІКА РУХУ ТА НАДІЙНІСТЬ РОБОЧИХ
ОРГАНІВ ҐРУНТООБРОБНИХ АГРЕГАТІВ НА ПРУЖНІЙ
ПІДВІСЦІ
/ Алфьоров О.І. // Вісник Харківського національно-
го технічного університету сільського господарства ім. П. Ва-
силенка: зб. наук. пр. — Х., 2015. — Вип. 158: Ресурсозбе-
рігаючі технології, матеріали та обладнання у ремонтно-
му виробництві. — С. 271–278. — Бібліогр.: 6 назв. Шифр
545286.
Обробіток ґрунту, культивація, енерговитрати, робо-
чі органи, пружні елементи, принцип роботи, динамічна
теорія обробітку ґрунту, екстремальне навантаження,
імовірність безвідмовної роботи.
Розглянуто питання скорочення енерговитрат при обро-
бітку ґрунту культивацією за рахунок використання пружних
елементів робочих органів, що дає змогу знизити тяговий
опір агрегату до 20%, при цьому покращується якість обро-
бітку ґрунту за рахунок зниження гребнистості та покращання
показників пушення, що суттєво перешкоджає налипанню
ґрунту на робочі органи. Автором запропоновано нові підходи
щодо принципів роботи пружних елементів робочих органів,
зокрема динамічне пушення пропонується розглядати як
автоколивальний процес. Представлено теоретичні основи,
що дають змогу дослідити основні динамічні характеристики
роботи, такі як вплив швидкості руху агрегату на відносне
переміщення та швидкість точки кріплення лапи до стійки та
ін. З використанням теорії імовірності розглянуто культиватор
як систему елементів з послідовною структурою, тобто коли
відмова будь-якого з елементів призводить до відмови сис-
теми. Отримано вираз для ймовірності безвідмовної роботи
системи залежно від числа навантажень. Аналіз структури
цієї формули показує, що кожному наступному навантаженню
у добутку відповідає імовірнісний за змістом множник, який
більше, ніж попередні. У цьому полягає принципова відмін-
ність запропонованої моделі механічної надійності від досі
рекомендованих. Зроблено висновок, що такий підхід дає
можливість перед введенням в експлуатацію вибракувати
неякісні стійки, чим суттєво вплинути на конкурентоздатність
виробів, роль якої не можна переоцінити при завоюванні
ринків збуту, враховуючи, що лише десятикратне попереднє
екстремальне навантаження дає можливість отримати під-
вищення надійності в декілька разів.
УДК 629.114
2016.1.36. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПЛУАТА-
ЦІЇ МАШИННО-ТРАКТОРНИХ АГРЕГАТІВ ОБҐРУНТУВАН-
НЯМ РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧИХ РЕЖИМІВ
/ Назаренко О.О
// Вісник Харківського національного технічного університету
сільського господарства ім. П. Василенка: зб. наук. пр. — Х.,
2015. — Вип. 159: Технічний сервіс машин для рослинниц-
тва. — С. 66–70. — Бібліогр.: 8 назв. Шифр 545287.
Експлуатаційні показники машинно-тракторних агрега-
тів (МТА), автоматична система регулювання паливопо-
дачі, режими роботи, оптимізація.
Відзначено, що одним із резервів підвищення ефектив-
ності експлуатації МТА є застосування на колісних трак-
торах автоматичних ресурсоощадних систем регулювання
паливоподачі, які дали б змогу без зупинки МТА і втручання
людини автоматично змінювати всережимне регулювання
на дворежимне і навпаки. Запропоновано розроблений екс-
периментальний регулятор, відмінність якого від прототипу
полягає в заміні системи переключення режимності регулю-
вання, яка взаємодіє з органом керування коробкою передач
енергетичного засобу, на систему переключення, зв’язану із
ручним важелем керування паливним насосом. Даний регу-
лятор забезпечує всережимне регулювання від максимальної
частоти обертання до частоти обертання максимального
обертового моменту та дворежимне регулювання від частоти
обертання максимального обертового моменту до частоти
обертання холостого ходу залежно від положення ручного
важеля керування паливним насосом. За результатами екс-
периментальних досліджень при виконанні основного об-
робітку ґрунту трактором Т-150К з дослідним комбінованим
агрегатом КА-4,2 “Агроекологія-01” установлено, що засто-
сування системи регулювання паливоподачі із дворежимно-
всережимним регулюванням паливного насоса високого
тиску НД 22/6Б4 забезпечує: за всережимного регулювання
підвищення продуктивності МТА на 10–12% і зниження по-
гектарної витрати палива на 3,7–8,9%; на інших польових
роботах, зв’язаних із поверхневим обробітком ґрунту, дво-
режимне регулювання паливоподачі дає змогу зменшити
витрату палива порівняно із всережимним регулюванням на
0,2–0,4 кг/га або на 3,7–8,9%.
УДК 631.17.004
2016.1.37. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КЕРО-
ВАНОСТІ ТА ТЯГОВИХ ПОКАЗНИКІВ ТРАКТОРА КЛАСУ
14 КН НА ОРАНЦІ
/ Харак Р.М., Левчук В.І., Лихвенко С.П. //
Вісник Полтавської державної аграрної академії. — 2015. —
№ 3. — С. 144–149. — Бібліогр.: 6 назв.
Обертальний момент, оранка, плуг, трактор, сила тяги,
витрата палива, тягова характеристика, керованість,
потужність, стерня, бокові сили, кут нахилу трактора,
керовані колеса, тяговий ККД.
Проаналізовано систему блокування ведучих коліс задньо-
го моста з гідравлічним приводом тракторів класу 14–20 кН
виробництва Мінського тракторного заводу, яка дає змогу
виконувати різні тягові операції із блокованим або дифе-
ренційованим приводом з метою покращання тягово-зчіпних
показників с.-г. агрегатів. Досліджено вплив блокованого при-
воду на тягово-зчіпні та економічні показники і керованість
орного агрегату трактора МТЗ-50 з плугом ПН 3-35Б у про-
цесі оранки стерні озимої пшениці. Визначено критерії керо-
ваності трактора при оранці на глибину 15, 20, 25 см і роботі
агрегату на третій передачі, а тягово-зчіпних показників — на
глибину 30 см. Установлено, що для забезпечення стійкого
руху трактора у борозні, трактористу необхідно тримати
передні колеса трактора повернутими на кут 2,3
°
–4,8
°
за-
лежно від глибини оранки. За оранки на глибину 30 см у разі
заблокованого міжколісного приводу буксування трактора по-
рівняно з диференційованим приводом зменшується на 11%,
а тяговий ККД зростає на 11%. За тяговою характеристикою
під час руху правих коліс у борозні глибиною 30 см, а лівих —
по стерні, спостерігається збільшення максимальної сили
тяги на всіх передачах у разі заблокованого приводу задніх
коліс, зменшення буксування та зростання тягового ККД і
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, ЗНАРЯДДЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ