Упрощенная HTML-версия
11
№ 1 (67), 2016
2016.1.34.
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, ЗНАРЯДДЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ
УДК 631.3
631.3 СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ,
ЗНАРЯДДЯ ТА ІНСТРУМЕНТИ
Науковий референт — доктор техн. наук ГІЛЯЗЕТДІНОВ Р.Н.
Науковий консультант — академік НААН ЛІННИК М.К.
УДК 621.15.48(477)
2016.1.31. ВИБІР ТИПУ ВІТРОУСТАНОВОК ДЛЯ УМОВ
УКРАЇНИ
/ Рожкова Л.Г. // Праці Таврійського державного
агротехнологічного університету. — Мелітополь, 2015. —
Вип. 15, т. 1. — С. 217–228. — Бібліогр.: 8 назв.
Вітроустановка, енергія вітру, вітроколесо, потужність,
швидкість вітру, коефіцієнт використання енергії вітру.
Відзначено, що все більше країн світу використовують
альтернативні джерела енергії, серед яких одним з найбільш
перспективних є енергія вітру. В Україні також зростає ви-
користання вітроенергетики. Вітроустановки поділяються за
розташуванням осі обертання вітроколеса щодо вітрового
потоку, в основному, на два типи — установки з горизон-
тальним розташуванням осі обертання вітроколеса та з
вертикально розташованою віссю. Прийнято поділ вітроколіс
за коефіцієнтом швидкохідності
?
: тихохідні вітроколеса з
?
<1
і швидкохідні — з
?
3. В Україні прибережні і південні терито-
рії мають більш високу середньорічну швидкість вітру, тому в
цих зонах достатньо ефективними є як горизонтально-вісьові,
так і вертикально-вісьові вітроустановки. Щодо внутрішньої
території України, то невисока середньорічна швидкість і
часта зміна напрямку вітру зумовлюють застосування второ-
установок з вертикальною віссю. Встановлено, що показники
ефективності використання енергії вітру знаходяться у межах
коефіцієнта використання енергії вітру С
р
?
0,3 при високій
вартості 1 кВт встановленої потужності. В Україні розроблено
і досліджено модельний ряд дослідних зразків вітроустановок
з вертикальною віссю вітроколеса з лопатями оригінальної
форми КН (крилові незамкнуті), які можуть бути застосовані
у всіх регіонах України, цілком конкурентоспроможні в умовах
сучасного ринку і забезпечують самозапуск ротора, роботу
навіть при невисоких швидкостях вітру, а також досить ви-
сокий коефіцієнт використання енергії вітру.
УДК 621.43–2.004.67
2016.1.32. ДО ПИТАННЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЗНОШЕНИХ ДЕ-
ТАЛЕЙ ХОДОВОЇ ЧАСТИНИ АВТОМОБІЛІВ
/ Іванкова О.В.,
Жуков А.Ю. // Вісник Харківського національного технічного
університету сільського господарства ім. П. Василенка: зб.
наук. пр. — Х., 2015. — Вип. 158: Ресурсозберігаючі техно-
логії, матеріали та обладнання у ремонтному виробництві. —
С. 70–73. — Бібліогр.: 4 назви. Шифр 545286.
Автомобільні перевезення, ходова частина, деталі мос-
тів, технічне обслуговування, ремонт, відновлення зно-
шених деталей, методи та способи відновлення, вибір
методів відновлення зношених деталей.
Відмічено, що автомобільні вантажні перевезення займа-
ють провідне місце в транспортній системі країни та агро-
промислового комплексу. Збиток, який щороку наноситься
агропромисловому виробництву в результаті передчасного
виходу з ладу деталей ходової частини, оцінюється сотня-
ми мільйонів гривен. Тому особливого значення набуває
своєчасне та якісне проведення технічного обслуговування
і ремонту та використання передових методів і способів
відновлення зношених деталей. Запропоновано розробку
і впровадження у виробництво прогресивних методів від-
новлення деталей з врахуванням їх можливих дефектів,
особливостей конструкції й умов експлуатації, тобто розробку
режимів і впровадження нового високопродуктивного тех-
нологічного процесу наплавлення деталей ходової частини
вантажних автомобілів, що забезпечує їхній ресурс на рівні
нових. Встановлено, що поверхні, які спрягаються, мають
місцеві руйнування у вигляді борозен і подряпин, розташо-
ваних за концентричними колами перпендикулярно твірній
циліндричних поверхонь, що є підтвердженням абразивного
виду зношування й тому, що даний процес підкоряється тео-
ретичному закону розподілу Вейбула. Це свідчить про те, що
робочі поверхні мають нерівномірний характер зношування.
Випробувано два способи відновлення зношених поверхонь
шкворнів наплавленням: віброконтактний наплавочним дро-
том 1,8Нп-50 і самозахисний порошковим дротом ПП-АН122.
Встановлено, що мікротвердість шару наплавленого дротом
ПП-АН122 вища, ніж шару наплавленого дротом 1,8Нп-50.
Зроблено висновок, що оптимальним способом відновлення
зношених поверхонь під втулки є наплавлення самозахисним
порошковим дротом, яке забезпечує необхідні властивості
наплавленого металу, а саме: високу мікротвердість та під-
вищену зносостійкість наплавленого шару.
УДК 621.436–6
2016.1.33. ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ТЕРМІНУ ЗБЕ-
РІГАННЯ БІОДИЗЕЛЬНОГО ПАЛИВА
/ Паславський Р.,
Миронюк О. // Вісник Львівського національного аграрного
університету. — Л., 2015. — № 19: Агроінженерні досліджен-
ня. — С. 32–38. — Бібліогр.: 5 назв.
Біодизельне паливо, ріпакова олія, метилові ефіри, ста-
більність, індукційний період, термін зберігання.
Відомо, що термін зберігання біопалива суттєво впли-
ває на економічність та надійність роботи двигунів та на
трудомісткість технічного обслуговування. Для уточнення
тривалості зберігання біопалива запропоновано застосувати
методи визначення індукційного періоду та наявності фак-
тичних смол. Досліджено ріпаково-метиловий ефір та його
суміші з дизельним паливом, з використанням спеціального
приладу — бомби. Експериментально визначено, що біоди-
зельне паливо гігроскопічніше, ніж нафтове дизельне. Суміш
вуглеводнів нафтового палива — найбільш гідрофобна сис-
тема, практично не поглинає воду навіть під час зберігання
впродовж 6 місяців. Установлено, що максимальний вміст
фактичних смол становив 48 мг на 100 см
3
у зразках біоди-
зельного палива з найменшим індукційним періодом. Уста-
новлено, що складні ефіри біодизельного палива полярніші,
тому під час контакту з біодизельним паливом упродовж
6 місяців поглинання води становило 0,23 об.%. Доведено,
що присутність води у біодизельному паливі може призвести
до розвитку мікроорганізмів, які сприяють біологічному його
розкладанню. Зроблено висновок, що біодизельне паливо
слід тримати в герметично закритих резервуарах, щоб виклю-
чити попадання туди води, механічних домішок і обмежити
контакт з киснем повітря, зберігати в металевих сховищах з
нержавіючої сталі або звичайної сталі з нітридним покриттям,
ємностей з фторованого поліетилену і пропілену, а також
тефлону. Біодизельне паливо, виготовлене з ріпакової олії,
може зберігатися у стальних циліндричних резервуарах без
спеціальних покриттів не довше шести місяців.
УДК 621.436–61
2016.1.34. ПІДГОТОВКА БІОПАЛИВА ДИЗЕЛЬНИХ ДВИ-
ГУНІВ СІЛЬГОСПТЕХНІКИ
/ Калюжний О.Б., Калюжний Б.Г.,
Платков В.Я. // Вісник Харківського національного технічного
2014 рр. відповідно до заходів, здійснених у ході реалізації
аграрної реформи в Україні. Запропоновано оцінку сучасного
стану галузі та пропозиції щодо її розвитку на довгострокову
перспективу. Встановлено, що протягом 1990–2014 рр. роз-
виток вітчизняного сільського господарства ґрунтувався на
двох її найбільших структурних складових — сектору с.-г.
підприємств різного типу і господарств населення, які про-
тягом новітньої історії України сформувалися у практично
рівнозначні за обсягами виробництва.