Упрощенная HTML-версия
20
“АПК УКРАЇНИ”. Реферативний журнал
2016.1.73.
УДК 631.5
АГРОТЕХНІКА
гібридів і сортів сільгоспкультур; правильне зберігання та
приготування органічних добрив; застосування прогресивних
технологій вирощування сільгоспкультур. За ефективної
системи контролю бур’янів упродовж 4–5 років витрати гер-
біцидів скоротилися на 38–40%, а зниження забур’яненості —
у 2,8 раза.
УДК 631.58:633.15:631.53.048
2016.1.73. КУКУРУДЗА В УМОВАХ РИЗИКОВАНОГО ЗЕМ-
ЛЕРОБСТВА
/ Семеняка І. // Пропозиція. — 2015. — № 11. —
С. 64.
Кукурудза, гібриди кукурудзи, строки висіву, удобрення.
У дослідах лабораторії землеробства Кіровоградської
ДСГДС НААН вивчено продуктивність 12 гібридів кукурудзи
різних біотипів та груп стиглості для подальшої оптимізації
культури та добору нових гібридів кукурудзи відповідно до
вирощування в умовах недостатнього зволоження. Вста-
новлено, що для забезпечення оптимальної густоти посівів
кукурудзи за сівби необхідно передбачати страхову надбавку
на польову схожість насіння: за ранніх строків висіву —
20–25%, за оптимальних — близько 10–15%. Серед дос-
ліджуваних агрозаходів найбільшу частку щодо впливу на
врожайність зерна кукурудзи в умовах посухи мали гібриди —
42%, а строк сівби та добрива — 17 та 4% відповідно. По-
казники ефективності вирощування кукурудзи у посушливих
умовах Північного Степу України все ж зростали від ранніх
до більш пізньостиглих гібридів і були вищими за раннього
висіву на фоні без добрив. За застосування ресурсоощадної
та інтенсивної систем удобрення умовно чистий прибуток за
посушливих умов другої половини вегетації кукурудзи знижу-
вався, у середньому на 2068 та 3392 грн/га відповідно, а за
сівби у більш пізній термін — на 2136 грн/га. Визначено, що
рентабельність за застосування добрив знижувалася у се-
редньому відповідно на 88,2 та 119,8%, а також на 36,9% —
за перенесення сівби на пізніший строк.
УДК 631.582:631.529
2016.1.74. ОПТИМІЗАЦІЯ ПОБУДОВИ СІВОЗМІН СПРЯ-
МОВАНИХ НА ЇХ АДАПТАЦІЮ ДО ЗМІН КЛІМАТУ
/ Кова-
ленко А.М. // Наукові засади ефективного ведення степового
землеробства в умовах змін клімату: зб. матеріалів Міжнар.
наук.-практ. конф., 28–29 трав. 2015 р. — Херсон, 2015. —
С. 99–104. Шифр 546155.
Сівозміни, щільність ґрунту, вологість ґрунту, культури
(зернові, технічні).
Наведено результати досліджень, проведених упродовж
2008–2011 рр., з вивчення ефективності побудови сівозміни
короткої ротації у довгостроковому польовому досліді. Ви-
вчено п’ять базових сівозмін, які відрізнялися попередниками
озимої пшениці. Встановлено, що оптимальним співвідно-
шенням у чотирипільній сівозміні є 75% зернових культур і
25% технічних, що забезпечує найвищий збір зерна — 2,5 т
та прибуток 4,69 тис. грн/га сівозмінної площі. Визначено,
що щільність ґрунту в посівах пшениці озимої в шарі 0–40 см
була найбільшою по чорному пару, а в посівах ячменю ярого
і соняшнику — при розміщенні їх у сівозміні з зайнятим па-
ром — 1,23–1,25 г/см
3
. Найбільш економно використовували
воду всі культури для формування врожаю в сівозміні з чор-
ним паром, де польовий транспіраційний коефіцієнт був на
11,1–42,8% меншим за інші варіанти.
УДК 631.582:631.8:631.452
2016.1.75. АГРОТЕХНІКА ЗА СТРЕСОВИХ УМОВ
/ Мі-
рошниченко М., Гладкіх Є. // The ukrainian farmer. — 2015. —
№ 10. — С. 36–39.
Сівозміна, система удобрення, родючість ґрунту.
Наведено агротехнічні заходи адаптації с.-г. культур до
екстремальних змін клімату. Наголошено на ефективності
локального внесення добрив, зокрема загальні витрати ґрун-
тової вологи на створення одиниці врожаю зерна пшениці
озимої в разі внесення рядкового добрива зменшуються на
15%, ячменю — на 30% і проса — на 24%, а врожайність
зерна цих культур підвищується на 4–5 ц/га. Дослідження,
проведені на чорноземі типовому важкосуглинковому (ДП
ДГ “Граківське” ННЦ “ІҐА ім. О.Н. Соколовського”), виявили
істотний вплив високих агрохімічних фонів на стійкість с.-г.
культур в екстремальних умовах недостатнього зволоження.
Максимальний ефект від живлення N
60
за екстремальних
погодно-кліматичних умов отримано на агрохімічному фоні
із застосуванням в запас високої дози фосфорних добрив
(приріст урожаю досяг 0,9 т/га проти 0,2 т/га на неудобре-
ному фоні). Наведено результати спостережень за впливом
мінеральних добрив, мікродобрив, гуматів і біопрепарату
комплексної дії на врожайність і якість зерна ячменю, прове-
дених протягом 2008–2014 рр. на чорноземі типовому важко-
суглинковому (ХНАУ ім. В.В. Докучаєва). У роки з добрими
гідротермічними умовами у період вегетації ячменю (2008 р.
і 2014 р.) обробка насіння біопрепаратом за ефективністю
наближалася до мінеральних добрив. У посушливому 2012 р.
найефективнішим виявилося позакореневе підживлення рос-
лин мікродобривами. Випробувано дію різноманітних стрес-
протекторів на стійкість рослин до несприятливих погодних
умов, зокрема весняних і літніх посух: спостереження на
культурі проса показують, що позитивний ефект від обробки
насіння саліциловою та янтарною кислотами може переви-
щувати дію мікродобрив, збільшуючись у роки з тривалими
посухами та аномально високими температурами в літній
період.
УДК 631.582:631.8:631.51.021
2016.1.76. ВПЛИВ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ
ҐРУНТУ ТА ВАРІАНТІВ УДОБРЕННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ
КУЛЬТУР СІВОЗМІНИ
/ Яковенко О.П. // Органічне виробниц-
тво і продовольча безпека: матеріали доп. ІІІ Міжнар. наук.-
практ. конф. — Житомир, 2015. — С. 629–633. — Бібліогр.:
17 назв. Шифр 546596.
Обробіток ґрунту, удобрення, сівозміна, пшениця озима,
жито озиме, конюшина, сумішка пелюшко-вівсяна.
Досліджено вплив чотирьох варіантів основного обробіт-
ку ґрунту у поєднанні з чотирма варіантами удобрення на
продуктивність польових культур у довготривалому восьми-
пільному стаціонарному досліді на ясно-сірих лісових легко-
суглинкових ґрунтах з низьким умістом основних елементів
живлення та гумусу. Встановлено, що найефективнішим
основним обробітком ґрунту при вирощуванні пшениці озимої
в умовах Полісся України є дискове розпушування. Сумісне
поєднання обробітку та удобрення найкраще проявлялося
за умов дискування на 10–12 см та внесення мінеральних
добрив у нормі N
90
P
60
K
70
. Таку ж тенденцію відзначено і при
вирощуванні жита озимого за умов внесення мінеральних
добрив у нормі N
60
P
50
K
60
та застосування дискування у
якості основного обробітку. Визначено, що найвищий рівень
урожайності зеленої маси конюшини спостерігається як за
умов оранки, так і при плоскорізному обробітку ґрунту на
фоні органо-мінеральної системи удобрення. Внесення по-
мірних та високих норм мінеральних добрив на фоні гною
також забезпечує найкращий приріст урожаю зеленої маси
пелюшко-вівсяної сумішки за умов плоскорізного розпушу-
вання.
УДК 631.582:633.367.2+633.34
2016.1.77. ЛЮПИН УЗКОЛИСТЫЙ И СОЯ КАК ПРЕД-
ШЕСТВЕННИКИ ЯЧМЕНЯ В СЕВООБОРОТЕ
/ Исаека Е.И.,
Артюхов А.И. // Земледелие. — 2016. — № 1. — С. 8–10. —
Библиогр.: 6 назв.
Сівозміна, технології обробітку рослин, люпин вузько-
листий, соя, ячмінь, попередник.
З метою оцінки люпину вузьколистого та сої як поперед-
ників ячменю в сівозміні в 2006–2012 рр. проведено дос-
лідження на сірих лісових ґрунтах південно-західної частини
Нечорноземної зони Росії. Поставлено дослід за схемою, що
включає дві сівозміни (ярий ріпак — люпин — ячмінь і ярий
ріпак — соя — ячмінь). Дослідження проводили із застосу-
ванням трьох технологічних схем (альтернативна, помірна,
інтенсивна), що відрізняються за ступенем хімізації. У се-
редньому за 3 роки (2010–2012), які характеризувалися конт-
растними метеоумовами, врожайність ячменю, вирощуваного
після люпину вузьколистого за альтернативною технологією
без добрив і засобів захисту рослин, становила 19,3 ц/га, а
в сівозміні з соєю — 9,1 ц/га. У другому випадку ячмінь був
повністю придушений бур’янами, з явною перевагою в бік
багаторічних, більш агресивних форм (співвідношення одно-
річних і багаторічних 0,4:1), тоді як в агроценозах ячменю
після люпину переважали однорічні види бур’янів (1,3:1) . За