Стр. 19 - rg_2016_n1

Упрощенная HTML-версия

19
№ 1 (67), 2016
2016.1.72.
з контролем підвищувалася врожайність зерна, на 478 грн/га
більше одержано умовно чистого прибутку. Встановлено, що
найбільшою забур’яненість була за дискування на глибину
12–14 см. У цьому варіанті, а також за нульового циклу під-
готовки ґрунту врожайність зерна кукурудзи знижувалася
порівняно з контролем (оранка) на 0,66 і 0,89 т/га, показники
умовно чистого прибутку зменшувалися на 931 та 1236 грн/га
відповідно.
УДК 631.51:633.15:632.51
2016.1.67. ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНОГО ЗАХОДУ НА ЗАБУ-
Р’ЯНЕНІСТЬ ПОСІВІВ КУКУРУДЗИ
/ Ятчук В.Я. // Збірник
наукових праць ННЦ “Інститут землеробства НААН”. — К.,
2015. — Вип. 3. — С. 32–37. — Бібліогр.: 10 назв. Шифр
546402.
Розпушування досходове, основний обробіток ґрунту,
кукурудза, бур’яни, урожайність кукурудзи.
Розглянуто результати впливу досходового розпушування
сірого лісового ґрунту по фону тривалих основних обробіт-
ків — оранки (28–30 см) та дискування (10–12 см) на за-
бур’яненість посівів та урожайність кукурудзи на зерно.
Встановлено, що тривале дискування спричинює підвищення
забур’яненості та зменшення урожайності зерна кукурудзи.
Доведено, що застосування досходового розпушування, як
додаткового агрозаходу на фоні тривалого дискування, зна-
чно знижує чисельність бур’янів та є економічно доцільним.
За проведення цього прийому по фону дискування спостеріга-
лося підвищення урожайності на 9%, що становило 7,49 т/га.
Визначено, що варіант з оранкою на 28–30 см та варіант із
досходовим розпушуванням на 10–12 см по фону основних
обробітків як з обертанням скиби, так і без нього, мали пере-
ваги у зменшенні забур’яненості посівів кукурудзи.
УДК 631.53.01.04:633.11
2016.1.68. ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ ТА НОРМ ВИСІВУ
НА ПОЛЬОВУ СХОЖІСТЬ НАСІННЯ ТА ГУСТОТУ ПРО-
ДУКТИВНОГО СТЕБЛОСТОЮ РОСЛИН ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
/
Корхова М.М. // Таврійський науковий вісник: зб. наук. пр. —
Херсон, 2015. — Вип. 92. — С. 48–54. — Бібліогр.: 7 назв.
Шифр 546570.
Пшениця озима, строк сівби, норма висіву, польова схо-
жість насіння, густота рослин.
Досліджено варіанти агротехніки за вирощування сучас-
них сортів пшениці озимої Наталка та Благодарка одеська у
п’ять строків — 10, 20, 30 вересня та 10, 20 жовтня з трьома
нормами висіву — 3, 4 і 5 млн насінин/га на чорноземах пів-
денних легкосуглинкових на лесах широких слабодренова-
них водороздільних плато. Встановлено, що найкраще по-
єднання показника польової схожості насіння (77,3–88,3%),
густоти рослин на 1 м
2
та продуктивного стеблостою пшениці
озимої перед збиранням забезпечує сівба у строк з 30 ве-
ресня по 10 жовтня сортом Наталка з нормою висіву 5 млн
насінин/га, що уможливлює формування оптимальної кіль-
кості продуктивних стебел 641–631 шт./м
2
. Польова схожість
насіння сорту Благодарка одеська максимальних показників
(81,5%) досягла за сівби 10 жовтня з нормою висіву 4 млн схо-
жих насінин/га. Найменш продуктивним стеблостій обох сор-
тів був за сівби 20 жовтня з нормою висіву 3 млн насінин/га,
що в середньому за 2011–2013 рр. становило 424 шт./м
2
у
Благодарки одеської та 494 шт./м
2
— у Наталки.
УДК 631.53.048:631.82.12:633.162
2016.1.69. ЗНАЧЕННЯ ПОПЕРЕДНИКА І НОРМИ ВИСІВУ
У ФОРМУВАННІ ПРОДУКТИВНОСТІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО
/
Іщенко В.А., Андрейченко О.Г., Темченко А.М. // Вісник Сте-
пу: зб. наук. пр. / Кіровоград. ін-т АПВ. — Кіровоград, 2015. —
Вип. 12. — С. 33–37. — Бібліогр.: 8 назв.
Ячмінь ярий, живлення мінеральне, попередник.
Наведено результати досліджень, проведених на Кірово-
градській державній с.-г. дослідній станції НААН упродовж
2011–2013 рр. У середньому за 2011–2013 рр. вища урожай-
ність (4,19 т/га) ячменю ярого плівчастого після сої форму-
валась за сівби нормою 5,0 млн схожих зерен на 1 га, після
соняшника — 4,5 млн (3,59 т/га), після пшениці озимої —
5,5 млн (3,93 т/га). При поступовому підвищенні норми висіву
встановлено зниження продуктивності посівів. Залежно від
умов зволоження у період вегетації частка впливу попере-
дника на урожайність ячменю ярого змінювалася від 54,0 до
82,4%, а норма висіву впливала на 4,9–26,0%.
УДК 631.53.048:633.17
2016.1.70. ПРОДУКТИВНОСТЬ СОРГО ВЕНИЧНОГО В
ЗАВИСИМОСТИ ОТ СРОКОВ СЕВА И НОРМ ВЫСЕВА
/
Копылович В.Л. // Наукові засади ефективного ведення сте-
пового землеробства в умовах змін клімату: зб. матеріалів
Міжнар. наук.-практ. конф., 28–29 трав. 2015 р. — Херсон,
2015. — С. 117–120. — Библиогр.: 7 назв. Шифр 546155.
Сорго віничне, строки сівби, норма висіву, урожайність
сорго.
Розроблено агротехніку сорго віничного в умовах Респуб-
ліки Білорусь. У досліді з нормами висіву запропоновано
4 варіанти: 100, 150, 200, 250 тис. шт./га. Встановлено, що
найбільш продуктивною є норма висіву 150 тис. шт./га, яка за-
безпечила найвищу врожайність наземної маси — 179,3 ц/га
і технічної сировини — 65,8 ц/га. У дослідах зі строками сівби
їх запропоновано три — І, ІІ і ІІІ декади травня. У середньо-
му за два роки досліджень найкращі показники з виходу на-
земної маси і технічної сировини забезпечила сівба у другій
декаді травня, найвищу врожайність насіння — 12,4 ц/га
отримано при сівбі у першій його декаді.
УДК 631.576.3:633.11
2016.1.71. ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ЗЕРНА
ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТІВ ТА НОРМ ВИ-
СІВУ НАСІННЯ В УМОВАХ РИСОВИХ СІВОЗМІН
/ Вожего-
ва Р.А., Мунтян Л.В. // Таврійський науковий вісник: зб. наук.
пр. — Херсон, 2015. — Вип. 93. — С. 37–41. — Бібліогр.:
6 назв. Шифр 546571.
Пшениця озима, норма висіву, якість зерна, урожайність
пшениці.
Упродовж 2010–2014 рр. розроблено більш досконалі та
економічно ефективні агротехнологічні прийоми вирощу-
вання високоякісного зерна пшениці озимої сортів Росинка,
Одеська 267 та Херсонська безоста при різних нормах висіву
насіння (3, 5 та 7 млн шт./га). Встановлено, що найбільший
вміст білка і клейковини в зерні, а також об’єм хліба всі сорти
сформували за норми висіву 3 млн схожих насінин/га. За
даними показниками найкращою якістю зерна серед дослі-
джуваних сортів вирізнявся сорт Росинка, вміст білка в зерні
якого становив 12,3%, клейковини — 19,1–20,2%. Найменшу
кількість клейковини у зерні зафіксовано за норми висіву
7 млн схожих насінин/га, що в середньому за сортами ста-
новило 18,1%. Виявлено, що найбільша врожайність була у
сорту Херсонська безоста — 6,65 т/га з нормою висіву 3 млн
схожих насінин/га. Максимальна врожайність сорту Росинка
(6,22 т/га ) та сорту Одеська 267 (5,51 т/га) була за норми
висіву 5 млн схожих насінин/га.
УДК 631.58:631.8:631.582
2016.1.72. НОУ-ТІЛЛ ЯК СИСТЕМА
/ Танчик С. // The ukrai-
nian farmer. — 2015. — № 11. — С. 44–46.
Система (землеробства, захисту), сівозміна, удобрення.
Наведено наукові результати стаціонарного досліду із
вивчення, розробки та впровадження в Лісостепу України
системи землеробства ноу-тілл, закладеного з 2005 р. на
кафедрі землеробства та гербології НУБіП. Рекомендовано
оптимальні культури та сівозміни для системи ноу-тілл, се-
ред яких озимі та ярі зернові, кукурудза, соя, ріпак, гречка,
горох, люпин, соняшник тощо. Розроблено способи під-
готовки ґрунту, мульчування, удобрення, заходи захисту
посівів за системи землеробства ноу-тілл. Рекомендовано
рівномірно розсівати поверхнею ґрунту перепрілий гній або
перегній, гноївку, торфогнойові компости, вермикомпост, що
значно забезпечує його макро- та мікроелементами (в 1 т —
близько 5–8 кг азоту, 3–6 кг фосфору та 6–9 кг калію). Під
час сівби рекомендовано вносити комплексні мінеральні
добрива, віддаючи перевагу фосфору. Співвідношення NPК
має бути 1:2:1, норма внесення — 30–35% загальної кількості
мінеральних добрив, розрахованих на запланований уро-
жай. Установлено, що в системі захисту посівів за ноу-тілл
найбільш екологічно безпечними та найменш витратними є
запобіжні заходи, серед яких: запровадження правильних
сівозмін, особливо плодозмінних; очищення посівного ма-
теріалу та використання стійких проти хвороб і шкідників
АГРОТЕХНІКА
УДК 631.5