Стр. 50 - ziborova-iv-k

Упрощенная HTML-версия

50
Л. Є. Кеніга та ін. Працювали племінні заводи коней, великої рогатої худоби,
свиней, овець у Згурівському маєтку П. А. Кочубея. При цьому рільництво і
тваринництво знаходились в повній відповідності між собою: площа посівів
давала достатню кількість кормів для худоби, а тварин у господарстві
утримувалося стільки, щоб забезпечити кількість гною для удобрення полів.
Розвиток сільськогосподарської дослідної справи другої половини
ХІХ ст. в науковому та організаційному плані відображений у роботах
О. В. Совєтова, де узагальнено все краще, що було на той час в російській
практиці і в літературі [19]. О. В. Совєтовим була дана класифікація систем
землеробства (1867), їх історія (1885–1896, 1898–1900), встановлювалася
залежність форм землеробства від суспільно-економічних умов.
Продовживши справу О. В. Совєтова, В. В. Докучаєв створив вчення про
ґрунт як про «особливе природно-історичне тіло», що розвивається під
впливом ряду чинників (1883). Разом з М. М. Сибірцевим він розробив
наукову класифікацію ґрунтів за їх походженням, а також заходи по
відновленню і підвищенню родючості російського чорнозему [74]. В кінці
ХІХ – на початку ХХ ст. сільськогосподарська дослідна справа і становлення
систем землеробства отримали подальший розвиток у працях
П. А. Костичева, О. С. Єрмолова, О. П. Людоговського, І. О. Стебута,
В. Р. Вільямса, О. М. Шишкіна, Д. М. Прянішникова й ін. Ними обґрунтовано
ефективне чергування зернових, зернобобових культур і кормових трав,
чорного і зайнятих парів, застосування якісного та своєчасного парового
обробітку, використання органічних і мінеральних добрив.
Інтерес і участь уряду в організації дослідної справи, якщо вважати її
активним початком 1840-й рік, проявилися більше, ніж через 50 років. Аж до
1894 р. всі створені за цей довгий термін дослідні поля чи станції, чи
організації, які займалися постановкою дослідів, завдячували як своєю
появою, так і подальшим існуванням, ініціативі і матеріальній підтримці
приватним особам у формі сільськогосподарських товариств або місцевим
земствам [75, с. 17]. Якщо спочатку внутрішніми стимулами в дослідній