Стр. 30 - ziborova-iv-k

Упрощенная HTML-версия

30
Принцип історизму тісно пов’язаний із принципами об’єктивності,
науковості, системності та всебічного розвитку.
Принцип об’єктивності
пізнання
є загальним не тільки в розумінні нескінченності процесу його
наближення до дійсності, а й у значенні багатьох теоретичних варіантів її
висвітлення. Дотримуючись цього принципу, прагнули виявити всі чинники,
які визначали наукові погляди та впливали на творчий шлях П. А. Кочубея,
враховували оцінку його особи сучасниками, переслідуючи мету відтворення
правдивої історичної картини. Принцип об’єктивності вимагає
системності
методології, яка орієнтує дослідника на розкриття цілісності об’єкта.
Важливим складником теоретико-методологічної основи дослідження є
застосований нами
принцип багатофакторності впливів
(природного
середовища; форми людського спілкування; характеру соціальних відносин;
знань, освіти, виховання; людського менталітету; волевиявлень та форм
самоорганізації) для встановлення специфіки оточення П. А. Кочубея. При
студіюванні використано також принцип
всебічності пізнання
, який
реалізується через комплексний аналіз сукупності джерел, що стосуються
громадської та науково-дослідної спадщини П. А. Кочубея. У ході виконання
дисертаційної роботи конкретизовано окремі факти і форми діяльності
П. А. Кочубея, з одного боку – досвідченого військового фахівця
артилерійської галузі, хіміка-мінералога, відомого в Російській імперії, а з
іншого – ентузіаста-дослідника з українським корінням через призму впливу
на його експериментальну діяльність досягнень європейської та вітчизняної
сільськогосподарської науки того часу. Для більш глибокого пізнання
об’єкта, що вивчається в дисертаційній роботі, використовувалися
загальнонаукові методи, комплексний багатофакторний аналіз і системний
принцип. Вони передбачають об’єктивність, неполітизованість, світоглядну
різнобічність, відповідну кваліфікацію дослідника.
Одним із основних методів був
системно-структурний
, який дав змогу
дослідити еволюцію галузевої наукової думки в 1850–1890-х рр. як своєрідну
систему взаємодії компонентів, безпосередньо пов’язаних з висвітленням