Стр. 29 - ziborova-iv-k

Упрощенная HTML-версия

29
1.3. Методологічні засади дослідження
Дисертаційна робота, перш за все, є історико-науковим біографічним
дослідженням, чільне місце в якому займає людська особистість та її
діяльність. Як суб'єкт історії П. А. Кочубей постає реальним творцем усієї
сукупності складників історичного процесу: продукує знання, культурні
цінності; нагромаджує та використовує інформацію; здійснює інтелектуальну
самоорганізацію. Крім того, виступає представником певних соціальних
спільностей – верств, станів, народу, держави, тобто «перехрестям» своїх
індивідуальних якостей і простору соціальних відносин. З іншого боку – в
сучасній світовій науці існує чимало методологічних напрямів, вивчаючи які,
сам дослідник стикається з проблемою вибору фактів для пізнання минулого,
що незалежно від його волі й бажання вимагають сприйняття результатів та
цінностей попередніх наукових здобутків. Відповідно до цього методологічні
підходи до встановлення дисертаційної теми визначені специфікою об’єкта
та предмета дослідження, його метою й задачами. Методологія історії науки
й техніки покликана зробити цей вибір свідомим і тому сприяти зростанню
загальної культури, вдосконаленню фахового рівня самих дослідників науки.
З огляду на це в даному дослідженні, передусім, використовувалися
основні принципи історико-педагогічного пізнання
об’єктивність, історизм,
науковість,
які мають об’єктивний зміст, базуються на реальній дійсності, на
об’єктивному розвиткові науки та суспільства. Зокрема,
принцип історизму
є
одним з основних методологічних положень і забезпечує вивчення складних
суспільних явищ в хронології, передбачає конкретний підхід до подій і
фактів, визначає етапи розвитку. В контексті дисертації історизм має
особливе значення для висвітлення історії становлення як аграрної науки в
цілому, так і питання спеціальної освіти у вітчизняній агрономії.
Обов’язковою умовою є розгляд явищ у межах досліджуваної епохи – другої
половини ХІХ ст., зокрема періоду 1850–1890 рр., коли проводив дослідну
роботу в сільському господарстві П. А. Кочубей.