Упрощенная HTML-версия
28
Змістовним джерелом дисертаційного дослідження є періодичні видання
(журнали, газети), які згруповані нами за часовим і тематичним принципами
.
Так,
розвиток внесок П. А. Кочубея та представників його родовідних гілок в
розвиток сільського господарства на території Російської імперії відображено
в журналах: «
Вестник садоводства, плодоводства и огородничества»,
«Русское сельское хозяйство», «Лесной журнал», «Земледелие» (1869–1887);
«Современник», «Старые годы», «Столица и усадьба»; «Адреса Петербурга»
(1910–1915, 2006). Матеріали обговорення здобутків П. А. Кочубея в колишній
Полтавській губернії містять: «Журналы Полтавского Сельскохозяйственного
общества» й історичні записки про його діяльність (1867–1890);
журнали
«Хуторянин» (1896–1915); «Український ліс» (1992). Сфера наукових
уподобань П. А. Кочубея частково розкрита в таких виданнях: «Журналы
заседаний комиссии при РТО по вопросу о частном пороходелии» (1871);
«Новые данные о минералах» (2003); «Химия в школе» (2014). Питання
благодійної та громадської діяльності П. А. Кочубея висвітлені в часописах:
«Полтавские епархиальные ведомости» (1893); «Бахмацька районна незалежна
газета» (2014). Підсумовуючи зазначене, відмітимо, що в матеріалах
періодики найбільш послідовно простежується еволюція галузевої наукової
думки.
Таким чином, джерельна база є достатньою для проведення
комплексного наукового дослідження. Її аналіз підтверджує, що у своїй
сукупності зазначені джерела складають документальне забезпечення
визначеної проблеми, а їх комплексне використання є основою для
досягнення мети дисертаційної роботи. Опрацьовані джерела щодо життя та
діяльності П. А. Кочубея засвідчують, що з різних причин інтелектуальна
спадщина дослідника не була предметом системного й цілісного історико-
наукового аналізу, який би повнотою мірою репрезентував його внесок в
становлення та розвиток вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи.