Упрощенная HTML-версия
19
роботі П. А. Кочубея в аграрній сфері на українських землях другої половини
ХІХ ст. Однак у більшості праць відображено лише окремі факти або аспекти
творчих пошуків П. А. Кочубея впродовж окресленого періоду.
На основі історіографічного аналізу, що конкретизує етапи життєвого та
творчого шляху П. А. Кочубея, встановлено, що літературні джерела
дорадянської та радянської доби містять досить однотипну інформацію, яка
не виходить за межі біографічних довідок, складених за часів Російської
імперії. Висвітлення науково-організаційної діяльності П. А. Кочубея у
публікаціях зазначених періодів обмежено колекціонуванням мінералів і
роботою на посаді голови ІРТТ.
Проблеми лісорозведення знайшли висвітлення в окремих історичних
працях 1890-х років, де зафіксовано стан лісопаркових насаджень в маєтках
П. А. Кочубея. Однак, на нашу думку, вони потребують відповідних
уточнень і доповнень, з використанням при цьому нових, невідомих раніше
фактів. Для висвітлення діяльності П. А. Кочубея як громадського діяча
основним свідченням слугуватиме наукова праця про заснування в ІРТТ
Музею прикладних знань. Інші аспекти громадської діяльності П. А. Кочубея,
на жаль, залишились поза увагою попередніх дослідників.
Таким чином, аналіз творчого доробку П. А. Кочубея у галузі сільського
господарства не був предметом окремих досліджень. Передусім, не вивчено
його науково-освітню, організаційну та дослідницьку діяльність дослідника в
сфері сільського господарства. Також потребує ґрунтовного вивчення його
громадська робота, що сформувала наукове оточення П. А. Кочубея і
вплинула на подальший розвиток його наукових пріоритетів. Отже, тема
дисертації є не достатньо розробленою, що засвідчує актуальність
проведення комплексного науково-історичного дослідження діяльності
П. А. Кочубея в контексті становлення та розвитку вітчизняної
сільськогосподарської дослідної справи.