Упрощенная HTML-версия
20
1.2. Характеристика джерельної бази дослідження
Виконання дослідницьких завдань здійснюється на основі залучення
різноманітних за походженням, видами, ознаками та змістом джерел і
матеріалів: 1) архівних документів; 2) інтелектуальної спадщини та
літературних джерел особового походження П. А. Кочубея; 3) опублікованих
офіційних документів наукових та громадських організацій (довідників,
статистичних видань); 4) наукових статей та науково-популярної літератури;
5) засобів масової інформації (газети, журнали).
Найбільш адекватному відтворенню подій, процесів, конкретних
історично значимих фактів, що є об’єктами дисертаційного дослідження,
сприяли опубліковані та рукописні документи і матеріали. Для визначення
поставленої проблеми опрацьовано значну кількість інформаційних даних,
що зберігаються в бібліотеках та архівах Києва, Київської та Полтавської
областей, Москви та Санкт-Петербургу. Оскільки нами виділено два
різнопланових періоди наукової та громадської діяльності П. А. Кочубея, що
складалися з весняно-літнього проміжку часу, пов’язаного з його творчими
пошуками на території Полтавської губернії, та осінньо-зимового періоду,
що позначився науково-просвітницькою та консультативною роботою в
Петербурзі (Російська імперія), то і джерельна база значною мірою
розпорошена в бібліотеках і архівах обох країн. Частина використаних
джерел до наукового обігу вводиться вперше.
Основний масив архівних джерел, що висвітлює родинне
підприємництво та громадську діяльність П. А. Кочубея, зберігається в
фондах Центрального державного історичного архіву України в м. Києві.
Матеріалами Канцелярії київського, подільського i волинського генерал-
губернатора у вигляді описів господарської частини та діловодства
представлено офіційне листування київського генерал-губернатора з
Міністерством внутрішніх справ, III-ім відділенням (жандармерією),
Центральним статистичним комітетом, Канцелярією київського окремого
цензора (ЦДІАК, фонд 442, опис 49, справа 333). Вони сприяють всебічному