Упрощенная HTML-версия
133
покладалося ще й фінансове утримання вчителів за допомогою
запровадження місцевих податків. До початкових «народних» училищ
відносились найпростіші школи всіх відомств (церковнопарафіяльні,
міністерські, земські та ін.), міські і сільські, а також такі, що утримувались
казною, товариствами або персональними власниками. Втім, 80 %
початкових знань здобувалося саме у церковнопарафіяльних школах, що
існували за рахунок пожертвуваних коштів прихожан і давали примітивні
знання. Наступний щабель – середня освіта, на перший погляд, стала всім
доступною, але була платною, що, знову ж таки, обмежувало можливість її
здобуття. Ситуація, що склалася в результаті проведених реформ і
контрреформ у системі навчання не відповідала потребам країни: освіта, як і
раніше не була загальною, обов’язковою і безстановою [176, с. 167].
Особливо гостро відчувалася нестача початкових і середніх спеціальних
навчальних закладів аграрного спрямування в Полтавській губернії.
На нашу думку, П. А. Кочубей планував відкрити власний навчально-
дослідний заклад, орієнтований на агрономію, в Згурівському маєтку ще на
етапі створення дворянами Полтавського товариства сільського господарства
(1865). На той час уже існували зразки та практичний досвід роботи таких
організацій. Приклад функціонування нижчої фахової освітньої установи
представлено у Франції зразковою фермою в Ровелі, започаткованою 1822 р.
Матьє Дембалем (1777
1843) та Вільньов-Баржемоном (1784
1850).
Успішність
її
діяльності
забезпечив
державний
«Декрет
про
сільськогосподарську освіту», в результаті якого з’явилася мережа
регіональних галузевих шкіл, а згодом французький Національний інститут
агрономії [39, с. 258]. В царській Росії в Новгородській губернії впродовж
1825
1844 рр. працювала Мар’їнська землеробська школа родички
П. А. Кочубея графині С. В. Строганової, яку частково дотувала держава.
Згодом, питання актуальності спеціалізованого навчання піднімалось
Д. І. Менделєєвим під час створення дослідних полів для дослідження
глибини оранки та застосування добрив при ІВЕТ (1867–1869).