Стр. 132 - ziborova-iv-k

Упрощенная HTML-версия

132
лісових посадок визначено склад і з’ясовано структуру
агроландшафтів
сільськогосподарських угідь.
Ґрунтовий покрив фонду землекористування П. А. Кочубея у
Золотоніському, Переяславському, Пирятинському, Прилуцькому повітах
Полтавської губернії представлено горовим і долинним чорноземом,
суходольно-болотними ґрунтами та незначними включеннями зі світло-сірих
пісків. Встановлено, що впродовж 1860–1880-х років переважала група
чорноземів (73,8 %), менші обсяги суходольно-болотних ґрунтів (17,5 %). За
вмістом гумусу чорноземи розділено на середньогумусні (6–8 %) та
слабогумусні (2,7 %). Чорноземи середньогумусні займали площу 3 212,3 га
(9,93 %), слабогумусні – 2 6313,9 га (80,35 %). Решту 2 820,9 га (8,72 %)
складали незручні для землеробства землі (заплави, солонці, урочища).
Структура агроландшафту: рілля – 21 056,3 га (65,1 %); пасовища та сінокоси
– 3 238,3 га (10–17,8 %), багаторічні деревні ареали – 5 231,6 га (16 %); з яких
– 1 165,1 га (22,3 %) штучні лісопосадки. Загальна лісистість регіону з
урахуванням усіх захисних насаджень складала 17,4 %, серед яких близько
1,1 % – водойми.
3.3. Організація діяльності Згурівської навчально-дослідної ферми
Різнобічна наукова компетентність і прагнення раціоналізації
сільськогосподарської галузі спонукали П. А. Кочубея до вирішення
проблеми спеціальних знань селянства з агрономії. Проте, це вимагало
врегулювання питання елементарної грамотності нижчих і середніх станів на
рівні держави. У відповідь на суспільні потреби імперський уряд з 1864 р.
розпочав реорганізацію освітньої сфери. Вводилася єдина система навчання
на базі початкових шкіл, де студіювали грамоту, прості арифметичні дії,
географію, малювання тощо. Проведена земська реформа дозволяла
відкривати початкові школи як державним і громадським установам, так і
приватним особам. Відповідно на них, окрім будівництва приміщень,