Упрощенная HTML-версия
115
К. Д. Шлінглофу створити штучний гірський сад. Цій роботі передувало
створення місцевим художником-пейзажистом ландшафту із загостреними
вершинами, що нагадували Альпи. Земляні роботи тривали майже 30 років. У
другій половині ХІХ ст. ще інтенсивніше стали висаджувати екзотичні
рослини. Наприкінці ХІХ ст. площа парку сягала 175 га, а разом з
навколишніми гаями – 350 га. Тут налічувалося 623 види дерев і кущів. Парк
прикрашали кам’яні та дерев’яні лавки, скульптури міфічних героїв та богів,
дерев’яні альтанки, греблі, мости.
З огляду на зазначене, Тростянецький парк є зразком українського
демократично-реалістичного садово-паркового мистецтва. За допомогою
гідротехнічних та меліоративних
земляних споруд сформовано основу
композиції – систему озер. При плануванні враховано природний деревостан,
який органічно долучено до штучного лісорозведення. Насадження захисних
лісових осередків поза парковою територією створило м’який перехід від
степового ландшафту до паркового масиву, захистило дендропарк від негоди.
Рукотворні ставки та велика кількість пагорбів стали класичним прикладом
пластичного перетворення рівнинного ландшафту, який відтворював
емоційне прагнення людини наблизитися до природного середовища,
відкидаючи велич та регулярну структуру вікторіанських садів.
Попри те, що за своїм змістовим наповненням Уманський,
Тростянецький і Згурівський парки окреслювали різні символічні завдання,
нами встановлено найбільшу подібність проектування Тростянецького і
Згурівського парків. На нашу думку, саме досвідом свого родича – власника
Тростянецького парку І. М. Скоропадського скористався П. А. Кочубей під
час насадження лісопарку в Згурівському маєтку. Підтвердження цьому
знаходимо в його нарисі «О трудах И. М. Скоропадского по лесоразведению
на черноземных степях Полтавской губернии», опублікованому 1888 р. в
журналі «Вісник садівництва, плодівництва та городництва» [56, с. 199–215].
З урахуванням усього вищевказаного констатуємо, що за величчю праці,
вкладеної у створення українських паркових краєвидів, і площинними