Упрощенная HTML-версия
7
біохімічних факторів, інших явищ біотичного та абіотичного характеру;
4) дослідження проміжних (кормових) культур та встановлення
періодичності утворення із гнильних решток і супутньої мікрофлори
алелопатично активних речовин фітотоксичного і фітостимулюючого
характеру; на підґрунті власних розробок надано низку корисних
рекомендацій ведення сільського господарства в агроекологічному аспекті
щодо впровадження кормових культур як сидератів; 5) на прикладі квіткових
культур досліджено фізіологічні процеси в рослинах із різною алелопатичною
активністю: у сортів, активніших в алелопатичному аспекті мікробіологічні
процеси відбувалися інтенсивніше, ніж у малоактивних, що позначалося на
стані ґрунту під цими рослинами; 6) результати досліджених видів бацил при
ґрунтовтомі плодових рослин засвідчили, що вони є одним із важливих
факторів при виникненні токсикозу ґрунту в плодових садах; 7) комплексним
вивченням ароматичних рослин на алелопатичній основі розроблено нові
сівозміни шавлії мускатної зерново-кормово-ефіроолійного напряму,
характерною особливістю яких є наявність не одного, а двох–трьох видів
ароматичних рослин, що має велике економічне значення для підвищення
рентабельності ефіроолійного виробництва; дослідженнями окремих ланок
взаємодіючої системи рослина–ґрунт–мікроорганізми вивчено фізіолого-
біохімічні механізми прояву негативних явищ і розроблено оптимальні умови
вирощування ароматичних рослин; вперше порушено питання про вивчення
ароматичних рослин у системі взаємовідносин їх з іншими організмами;
розкрито причини ґрунтовтоми під ароматичними рослинами і
запропоновано способи її усунення; 8) екологічні проблеми алелопатії та
охорона довкілля – вивчення біологічного потенціалу ароматичних рослин з
високою алелопатичною активністю; 9) загальні проблеми алелопатії,
зокрема історія, сучасний стан та перспективи означеної науки.
Уперше впорядковано творчу спадщину Л.Д. Юрчак, до якого увійшло
понад 150 робіт, що мають наукову цінність та відображають основні