Упрощенная HTML-версия
57
застосування системи макро- і мікроелементів у сільському господарстві
УРСР».
Крім того, з 1930 р. О.Т. Калачиков досліджував питання класифікації
й агрономічної характеристики ґрунтів УРСР, вів організаційну й методичну
роботу зі складання агроґрунтознавчих карт. У другій половині 30-х рр.
ХХ ст. під науковим керівництвом ученого було складено низку ґрунтових
карт УРСР та окремих її регіонів, зокрема: ґрунтово-агрохімічні карти 46
машинно-тракторних станцій зони бурякосіяння УРСР у масштабі 1:25 000 та
текстові пояснення до них (1935); ґрунтово-агрохімічні карти областей в
масштабі 1:400 000 та тексти до них (Київська, Вінницька, Чернігівська,
Харківська та Полісся); ґрунтові карти областей в масштабі 1:200 000 із
текстовими поясненнями до них (Львівська, Ровенська, Волинська,
Дрогобицька, Тернопільська, Станіславська). До важливих здобутків
належать «Матеріали до вивчення агрономічних руд України» (1930),
«Матеріали дослідження ґрунтів» і «Ґрунти Проскурівщини (кол.
Проскурівської округи)» (1931) та «Інструкція зі збору, зберігання та
використання місцевих добрив» (1937) [77, арк. 9].
У 1938–1940 рр. О.Т. Калачиков навчається на історичному факультеті
Вечірнього університету марксизму-ленінізму при Київському державному
університеті ім. Т.Г. Шевченка. У цей період, зокрема у 1939, 1940 та
1941 рр., результати наукових досліджень ученого про вплив мікродобрив на
врожайність
польових
культур
експонувалися
на
Всесоюзних
сільськогосподарських виставках у Москві. За кращу розробку з питань
удобрення у 1940 р. вченого відзначено Великою срібною медаллю
Виставкому.
На початку липня 1941 р. О.Т. Калачиков разом із сім’єю (дружина
Надія Амосівна (1905 р. н.) та сини: Олександр (1928 р. н.), Василь
(1931 р. н.) і Володимир (1939 р. н.), від’їжджає в евакуацію до
Казахської РСР. Майже рік працює агрономом Ново-Федорівської МТС