Упрощенная HTML-версия
46
надзвичайно важливе значення при створенні раціональної системи
використання добрив у сільському господарстві.
Зокрема, О.Т. Калачиков доводив, що під впливом життєдіяльності
мікроорганізмів у ґрунті одночасно відбуваються два протилежних процеси:
біологічне зв’язування й вбирання легкорозчинних форм азоту та
мінералізація складних азотних речовин на простіші легкодоступні для
рослин і мікроорганізмів мінеральні форми азоту (мобілізація мінеральних
форм азоту) [66, 67]. Основними чинниками, що забезпечують ці процеси, є
умови зволоження, аерації та температура ґрунту, які в свою чергу
утворюють основний фон, на якому розвивається певна група
мікроорганізмів ґрунту. Внесені в ґрунт мінеральні азотні добрива стають
джерелом поживних речовин як для рослин, так і для мікроорганізмів ґрунту,
особливо, якщо ці поживні речовини удобрень мають легкорозчинну форму.
Тому питання про швидкість процесу біологічного вбирання легкорозчинних
форм поживних елементів мінеральних удобрень мало велике практичне
значення.
На думку О.Т. Калачикова, питанням хімізації сільського господарства
УСРР не надавалося достатньої уваги з боку відповідних господарських
організацій і, певною мірою, агрономічної громадськості [68]. Відсутність
розуміння ролі хімізації в сільському господарстві негативно позначалася на
проведенні науково-дослідної роботи в галузі агрономічної хімії. Тоді як
проголошена наприкінці 20-х рр. ХХ ст. соціалістична реконструкція
сільського господарства змінювала соціальну і технічну його базу [69]. І саме
хімізація сільського господарства належала до складових частин цієї
технічної бази.
Певним показником стосовно цього було становище в дослідницькій
галузі. Майже всі складові агрономічної науки намагалися використовувати
хімічні методи дослідження (ґрунтознавство, рільництво, ентомологія,
фітопатологія, скотарство та ін.), але вивчення безпосередньо хімічної