Упрощенная HTML-версия
47
методики в її спеціальному пристосуванні до об’єктів сільського
господарства не набуло системності. З іншого боку, саме застосування
хімічних методів при проведенні наукових досліджень у сільському
господарстві не набуло достатнього поширення, здебільшого цим займалися
в розрізнених лабораторіях, без єдиної методологічної узгодженості [69].
Природно, що внаслідок такого стану ефективність результатів хімічних
досліджень об’єктів сільського господарства часто була невисокою. У свою
чергу це призводило до помилкових висновків про необов’язковість або
невелику значимість хімічних методів досліджень у сільському господарстві.
При цьому основною помилкою О.Т. Калачиков вважав відсутність уваги до
удосконалення хімічних методів, виправлення наявного організаційного
стану агрохімічної роботи (розпорошеність, відокремленість окремих
лабораторій, відсутність єдиної методології).
Таким чином, формування наукового світогляду О.Т. Калачикова
відбулося у період становлення методологічних засад агрохімічних та
агроґрунтознавчих досліджень (додаток В1). Навчання в Київському
політехнічному інституті та виконання перших дослідницьких програм під
керівництвом видатного агрохіміка – професора О.І. Душечкіна сприяли
розвитку наукових зацікавлень та подальших здобутків О.Т. Калачикова в
організації сільськогосподарської дослідної справи на теренах України.
2.2. Діяльність О.Т. Калачикова з розвитку агрохімічних і
агроґрунтознавчих досліджень
З березня 1930 р. О.Т. Калачиков працює на посаді директора
Центральної агрохімічної лабораторії при НКЗ УСРР (додаток В2). Її було
створено на базі контрольно-хімічної лабораторії Київської крайової
контрольно-насіннєвої станції як науково-дослідну найвищу контрольну
установу з вивчення, аналізу добрив, ґрунту і рослин. ЦАХЛ розпочала свою