Упрощенная HTML-версия
85
поставлених у тому чи іншому пункті, у більш широкому районі.
Особливої гостроти це питання набуло у 30-х рр. на початковому етапі
практики складання п’ятирічних планів розвитку народного господарства УСРР.
Перед науково-дослідними установами ставилося завдання побудови так званого
«урожайного плану»
. Основними елементами його було визначення культур,
їх наявна врожайність, спланований технічний і економічний рівень урожайності,
а також визначення ефективності різних прийомів і заходів з метою підвищення
врожайності сільськогосподарських культур.
Тим часом, на думку М.К. Недокучаєва, багато методологічних аспектів
залишалися нез’ясованими. Для порівняння даних зазвичай користувалися
таблицями або діаграмами, за якими порівнювали середню врожайність
сільськогосподарських культур у низці країн. Однак оперувати лише середніми
арифметичними величинами не зовсім правильно. Вчений доводив, що реальна
врожайність не вичерпно характеризується середніми показниками з причини
значних або різких коливань врожайності на різних ділянках навіть одного
господарства.
Для визначення технічних і економічних меж підвищення врожайності
культур були приклади західноєвропейської й американської практики, а також
дані дослідних полів та окремих господарств різних районів СРСР. Але питання
про результативність випробувань на дослідних полях агротехнічних заходів та їх
поєднання залишалося не вирішеним. Припускали, що при застосуванні в
господарстві окремих заходів, вони дадуть менший ефект, ніж у дослідах на
ділянці дослідного поля. Наприклад, вважали, що мінеральні добрива не
виявляють повної дії за неякісного обробітку ґрунту, або ж рядковий спосіб сівби
не дає належного ефекту в цих саме умовах і т.д. Проте було багато випадків,
коли низка застосовуваних у господарстві заходів давало значно більшу
ефективність, ніж на дослідних ділянках. Тобто, як зазначав М.К. Недокучаєв,
«…безсумнівно, що істотну роль тут відіграє родючість ґрунту»
с. 5].
У зв’язку з тим, що зазвичай оцінку прийомів відображали вагою або
відсотками приросту врожаю під час застосування випробуваного прийому, у