Стр. 54 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

54
зумовлена його фрагментарним відображенням у науковій літературі. Потребують
вивчення, аналізу й переосмислення процеси знакових реформатувань в науково-
організаційному середовищі аграрної галузі вітчизняної економіки, досвід
галузевих освітніх і науково-дослідних інституцій, наукова спадщина видатних
учених-аграріїв. Це сприятиме удосконаленню теоретико-методологічного
підґрунтя визначення концептуальних підходів розвитку аграрної сфери в
Україні.
1.2. Характеристика використаних джерел
Аналіз особливостей розвитку сільськогосподарської науки ґрунтується на
комплексному використанні об’ємного масиву джерел, різних за походженням,
видами, формою, ступенем персоніфікації та змістом. Насамперед, це: 1) архівні
документи і рукописи; 2) збірники опублікованих архівних документів і
матеріалів ННСГБ НААН; 3) опубліковані офіційні документи органів державної
влади, наукових і громадських інституцій; 4) узагальнюючі наукові праці вчених
аграрної сфери; 5) біо-, бібліографічні й інші покажчики; 6) енциклопедичні та
довідкові видання; 7) періодичні та продовжувані видання.
Основу джерельної бази дослідження формують матеріали фондів
Центрального державного архіву вищих органів влади і управління (ЦДАВО)
України.
Насамперед
це
фонд
1055
«Всеукраїнська
академія
сільськогосподарських наук. 1931–1935», матеріали якого представлені
традиційними формами державної і партійної документації, як-от: постанови,
проекти постанов, накази, розпорядження і запити Колегії НКЗС УСРР, Президії
ВУАСГН, ВАСГНІЛ; пояснювальні та доповідні записки, протоколи, резолюції,
додатки, звернення ЦК КП(б)У, РНК УСРР, Президії ВАСГНІЛ, фракції колегії
НКЗС УСРР; інструкції організації обліку та розподілу наукових кадрів системи
ВУАСГН, стенограми і резолюції пленумів, конференцій тощо. Перелічені види
матеріалів стосуються визначальних рішень у діяльності та функціях Президії
ВУАСГН, мережі її науково-дослідних установ.