Стр. 368 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

368
індустріалізації з кабінетом Дніпрельстану; організації сільського господарства з
кабінетом методики агрикультурної роботи; економіки землевпорядкування з
кабінетом меліорації; аграрної політики. У перші місяці діяльності головними
були питання організаційного оформлення та комплектування штату. Про
результати формування програм роботи окремих кафедр і кабінетів було
прозвітовано на урочистому зібранні, скликаному 11 березня 1929 р. в м. Харкові
з нагоди відкриття Інституту
.
Неоднозначно складалися управлінські функції. Так, на початковому етапі
планувалося, що керівництво діяльністю установи здійснюватимуть через
скликання засідань правління Інституту, до складу якого, згідно зі Статутом,
входили представники НКЗС, НКО й «Сільського господаря». Проте проведення
засідань дещо ускладнювалося через відсутність представників відповідних
установ. Так, упродовж першого півріччя їх скликано лише три, проте вдалося
вирішити близько 20 організаційних питань. Набагато частіше проводили
засідання дирекції Інституту, де було розглянуто понад 60 завдань. Крім того,
науково-методичні питання були на порядку денному засідань Наукової колегії
Інституту, зокрема затвердження планів, програм кафедр і кабінетів, розгляд
інших питань. Відбулося 22 засідання Наукової колегії, розглянуто 102 питання, з
них науково-методичних – 55
арк. 54зв.]. Також науково-методичні аспекти
роботи розглядалися на засіданнях кафедр і кабінетів, які відбувалися
систематично і сприяли забезпеченню опрацювання окреслених питань.
Комплектування наукового потенціалу інституту ускладнювалося через
невелику чисельність у ньому фахівців економічного профілю й особливо,
орієнтованих у свої роботі на державну форму власності. Колектив інституту було
сформовано з працівників, що працювали свого часу в Українському інституті
марксизму-ленінізму. Але для розгортання роботи кафедр, особливо в частині
організації експедиційних досліджень, був великий тимчасово залучений
статистичний апарат – понад 100 осіб
арк. 55]. Тому кадрове питання в
установі вважалося найгострішим, яке певним чином гальмувало роботу. З огляду
на це постало питання підготовки молодих фахівців, зокрема, інститут порушив