Стр. 360 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

360
креслень та технічні висновки по проектах), інститут не мав зв’язку з
винахідниками, нові проблеми та тематика винаходів не висувалися. Тобто роботу
УНДІМЕ не можна було вважати зорганізованою. На зазначеній вище
конференції прийняли рішення поінформувати про такий стан державні та
партійні органи з метою виправлення становища й виконання усіх необхідних
заходів щодо покращення діяльності УНДІМЕ. Зокрема, дирекції доручалося
звернутися до ЦК, НКЗС та ВУАСГН для вирішення питання забезпечення й
доукомплектування УНДІМЕ висококваліфікованими науковими кадрами,
забезпечивши належні умови для їхньої роботи. З урахуванням розташування у
Харкові кількох заводів сільськогосподарських машин, що потребували місць
випробування їхньої продукції, а також зважаючи на актуальність питання
механізації господарств приміської смуги, розглядали можливість утворення біля
Харкова науково-виробничої бази з відповідними лабораторіями.
Що характерно для досліджуваного періоду, діяльність установ
контролювалася. Результати роботи УНДІМЕ та Хортицької станції
електрифікації заслуховувалися на засіданні Президії ВУАСГН у березні 1932 р.
(Полонський, Кошеков, Вейліс)
. Згідно з протоколом, роботу УНДІМЕ за
1931 р. визнано незадовільною. Вірогідно, що з об’єктивних причин дирекції не
вдалося на початковому етапі функціонування інституту створити належну
матеріальну і наукову базу, забезпечити установу кваліфікованими кадрами і
розгорнути активну діяльність. Внаслідок такого стану, УНДІМЕ у 1931 р., за
винятком Хортицької станції, не мав вагомих здобутків.
Низка проблем і завдань, поставлених перед дослідницькими колективами у
30-х рр. охоплювала широкий тематичний спектр. Зокрема, механізація
вирощування картоплі вийшла в ряд актуальних завдань
. Вимагалося
відпрацювати процеси садіння, міжрядкового обробітку і збирання врожаю.
Упродовж 1931–1932 рр. співробітники Мироцького опорного пункту УНДІМЕ і
філіалу картоплі ВІМ провели порівняльне випробовування 14 зразків
картоплесаджалок закордонного і радянського виробництва
. Кращими з них
виявилися картоплесаджалки радянського виробництва типу Лесерія КС-2 і КСУ-