Упрощенная HTML-версия
336
періодично оформляли у вигляді зведень, що характеризувало хімічний склад
кормів. Так, у 1934 р. за результатами п’ятирічної аналітичної роботи складено
зведення хімічного складу кормів України, у 1940 р. – за період 1935–1940 рр.
. Ця робота мала велике практичне значення, бо характеризувала склад
кормів природно-економічних зон. До методологічних розробок щодо створення
схем хімічних аналізів належать: 1) метод визначення білка і протеїну з одного
навішування, що дозволяв підвищити продуктивність і точність аналізу; 2)
перевірка різних складових методики визначення жиру за методом Сокслета; 3)
раціональна методика аналізу м’ясних продуктів з одного навішування, що
підвищувала продуктивність роботи і знижувала вартість аналізу; 4) встановлено
умови застосування методів визначення органічних кислот у силосі та
дріжджованих кормах; 5) методика потенціометричного титрування по заданій
величині pH для визначення NH
3
сечі, кислотності молока і витяжки кормів та ін.
Маючи в розпорядженні обладнані лабораторії та відповідну
експериментальну базу, інститут все ж більшість своїх експериментальних робіт
перевіряв у виробничих умовах радгоспів на великій кількості тварин. У 30-і роки
проведено на власній базі та в різних радгоспах сотні фізіологічних і науково-
господарських дослідів та експериментів, багато з яких становили великий інтерес
для науки і виробництва та сприяли збільшенню поголів’я свиней, підвищенню їх
продуктивності. Результати роботи наукового колективу опубліковано у 15
випусках «Праць» інституту, понад 400 статтях у періодичній пресі та 60
брошурах і монографіях, затверджено понад 15 інструкцій з питань годівлі й
утримання свиней, організації праці в свинарстві. Досягнення установи
демонструвалися в 1939 р. і 1940 р. на Всесоюзній сільськогосподарській
виставці. Комплекс цих робіт виконано під керівництвом науковців: професорів
О.Ф. Бондаренка і Б.Г. Левитського, доктора біологічних наук О.В. Квасницького,
кандидатів сільськогосподарських наук І.Г. Брюшніна, Д.В. Новосельцева,
Н.Т. Балашова, кандидата економічних наук В.В. Рудя та ін.
с. 4].
За
результатами
тривалих
досліджень
еволюційного
поступу
сільськогосподарської дослідної справи академік НААН В.А. Вергунов довів, що